Сподівання на розблокування західного кордону виявилися марними – польські перевізники продовжують акцію протесту і, схоже, не збираються відмовлятися від своїх вимог. І хоча польські фермери завершили блокування перед пунктом пропуску "Медика – Шегині" і рух вантажівок відновлено, перевізники заявили про посилення блокувальних заходів на трьох інших переходах. Україна готова до компромісів, але, як кажуть, не за будь-яку ціну. "Апостроф" розбирався, які є можливості вийти з цього глухого кута, і як на вирішення проблеми блокування кордону можуть вплинути переговори про вступ нашої країни до ЄС.
Ніхто не хоче поступатись
Ситуація на західних кордонах України продовжує залишатися напруженою. Блокада, яку з 6 листопада розпочали польські водії, вже завдала вітчизняній економіці збитків на понад 1 мільярд доларів. І ця цифра продовжує зростати.
Протести завдають не лише матеріальних втрат. Нещодавно стало відомо про ще один - вже третій за час блокади - випадок смерті українського водія, чия фура стояла у черзі біля пункту пропуску "Краківець-Корчова". 16 грудня його забрала швидка, проте в лікарні 38-річний чоловік помер.
Події навколо блокади розгортаються досить динамічно. З одного боку, вона починає поширюватися і на інші сусідні з Україною країни. Так, словацькі перевізники періодично блокують пункт пропуску "Ужгород-Вишнє Нємецьке" і заявляють про підтримку вимог польських колег. Аналогічні настрої демонструють і угорські перевізники, хоча вони поки що до перекриття руху через кордон не вдавалися.
На початку страйку влада як України, так і Польщі віднеслася до нього досить байдуже, ймовірно сподіваючися на те, що проблема якось сама розсмокчеться, проте нині урядовці обох країн досить активно включилися в процес, намагаючися знайти раціональні рішення проблеми.
До процесу підключається і місцева влада. Тисячі вантажівок, які тісняться біля пунктів пропуску, і їхні водії створюють досить значні незручності для прикордонних польських громад. Відтак вони зацікавлені в зменшенні черг. Стараннями місцевого війта навіть вдалося через суд розблокувати пункт пропуску "Ягодин-Дорогузьк". Завдяки цьому рішенню за декілька діб кордон змогли перетнути понад 1500 машин.
"Проте страйкарі залишилися цим незадоволені і подали заявку на новий страйк, - розповів "Апострофу" віце-президент Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України (АсМАП) Володимир Балін. - Місцева влада цю заявку не задовольнила. Тому вони подали позов до суду, який скасував цю відмову, що дало їм можливість продовжити свої акції".
Відтак 18 грудня блокування пункту пропуску "Ягодин-Дорогузьк" було відновлено, і тепер страйкарі налаштовані проводити свою акцію до 8 березня.
Нагадаємо, головною вимогою польських страйкарів є повернення системи дозволів для українських далекобійників. Така система існувала до того, як Європейська комісія після російського повномасштабного вторгнення надала Україні "транспортний безвіз" - режим, який дозволяє вітчизняним перевізникам без обмежень перетинати кордони ЄС. Дозволи були способом механічного обмеження присутності українських перевізників на європейському ринку.
Щороку в ході переговорів країни Євросоюзу виділяли певну кількість дозволів на перетин кордону. І перевищити це число не можна було, незважаючи на жодні вимоги ринку.
Зараз, в умовах "транспортного безвізу", кількість перетинів кордону значно збільшилася, що зумовлено значною мірою тим, що практично весь зв’язок України з рештою світу здійснюється через її західний кордон. Перевізники сусідніх країн побачили в цьому загрозу своїм позиціям на ринку і вимагають просто повернутися до попередніх обмежень.
Натомість українські транспортники сповнені рішучості не допустити такого рішення.
"Водії стоять на кордоні в дуже важких умовах, - говорить Володимир Балін. - Проте при спілкуванні вони говорять, що готові стояти і надалі стільки, скільки знадобиться, але не допустити повернення дозволів. Вони розуміють, що це означає фактичне знищення галузі українських міжнародних перевезень".
У протестувальників є й інші вимоги. Наприклад, вони домагаються скасування (принаймні для себе) електронної черги, впровадженої в Україні в нинішньому році для впорядкування транспортних потоків. Щоправда, продукт виявився досить "сирим", через що з впорядкуванням поки що виникають проблеми, з якими польські перевізники не бажають мати справу.
"З електронною чергою ситуація справді непроста, - погоджується Володимир Балін. - Програмне забезпечення потребує доопрацювання. І ми вдячні розробникам за те, що вони уважно дослухаються до зауважень, які ми висловлюємо, і постійно вносять зміни для того, щоб виправити наявні помилки".
Більшість претензій до електронної черги пов’язана з проїздом через кордон порожніх фур. Тому для того, щоб зняти напруження в цьому питанні, міністерства інфраструктури України і Польщі домовилися відкрити пункт пропуску "Угринів-Долгобичув" для проїзду порожніх машин без електронної черги. Проте ця поступка протестувальників не задовольнила.
"Вони наполягають, що цей пункт пропуску повинен працювати без електронної черги тільки для європейських порожніх машин (що за наявних умов фактично означає тільки для польських - "Апостроф"), - каже Балін. - Проте це дискримінаційна норма, з якою ми не погоджуємося. Наші країни дійсно потребують відкриття додаткових пунктів пропуску, оскільки наявних не вистачає для всього транспортного потоку. Проте вони повинні відкриватися для всіх. На нерівноправні умови ми погоджуватися не будемо".
Втрачають всі
На сьогоднішній день АсМАП проводить інтенсивні консультації з польськими колегами, намагаючись знайти точки дотику, які дозволять принаймні розпочати конструктивні переговори. За словами Володимира Баліна, задача таких перговорів - знайти певні рішення, які послаблять напруженість на якийсь час, який потрібен для пошуку більш тривалих рішень. Зокрема одна із пропозицій передбачає деяке послаблення блокади - наприклад, пропуск через кордон не однієї машини на годину, як це робиться зараз, а десяти.
"Проте така пропозиція не влаштовує український уряд, - говорить Володимир Балін. - Він не хоче вести переговори в умовах блокади і силового тиску, і наполягає на тому, що на час проведення перемовин з пошуку компромісів кордон повинен бути розблокований".
Причому учасниками майбутніх переговорів повинні бути не лише Україна і Польща. Оскільки у перевізників інших країн виникають аналогічні питання, вони також мають бути долученими до пошуку прийнятних рішень.
"Разом з делегацією Молдови, яка знаходиться в тій же ситуації, що і Україна, ми вже двічі мали розмови з колегами з Польщі, Чехії, Угорщини, Словаччини, Литви, - говорить Володимир Балін. - Також присутня була делегація з Румунії, яка наразі не підтримує вимоги про повернення дозволів. Ми всім їм пояснюємо, що не згодні з поверненням до старих порядків, проте готові працювати над компенсаторами, які дозволять створити для всіх рівні умови роботи на ринку".
Зрештою, в пошуку прийнятних компромісів зацікавлена на лише Україна. Адже від блокади потерпають не тільки наші перевізники і бізнес, - значні збитки несуть і підприємства сусідніх країн, чий бізнес пов’язаний з Україною.
"Поки що кожна компанія окремо підраховує свої втрати за період принаймні із 6 листопада по 6 грудня, - розповів в інтерв’ю "Апострофу" голова Міжнародної асоціації польських підприємців в Україні Шимон Ващин. - Але думаю, якщо ми візьмемо звіти українського Міністерства фінансів про те, скільки було імпортовано польських товарів у жовтні і скільки у листопаді, то побачимо різницю у декілька мільярдів доларів. Рівень імпорту упав десь на 30%. Особисто я - генеральний директор компанії Bolix, яка займається фасадним утепленням будинків. Ми не змогли привести жодної машини товару із Польщі у листопаді, і у грудні поки що теж не було поставок".
Також через розрив традиційних логістичних ланцюжків страждають і інші транспортні галузі.
"За півтора місяці блокади значна кількість вантажів, які раніше прямували до польських портів, розвернулися на румунську Констанцу, - каже Володимир Балін. - Це означає втрати для польського портового господарства. І, скоріше за все, ці потоки, навіть в разі відкриття кордону, до Польщі вже не повернуться".
Тож, в міру накопичення втрат з обох сторін конфлікту має зростати готовність до пошуку прийнятних рішень. Питання лише в тому, до якої межі кожна зі сторін готова поступитися. Поки що задекларовані позиції виглядають досить радикальними. Поляки і їхні симпатики з сусідніх країн наполягають на поверненні дозвільної системи. Україна категорично відкидає цю вимогу як таку, що не має нічого спільного з вільною конкуренцією.
"Україна встала на шлях до вступу в Євросоюз, - зазначає Балін. - І всі сторони повинні усвідомлювати, що нам все одно через деякий час доведеться працювати на одному ринку. Тому ми всі зацікавлені в тому, щоб виробити відповідні правила гри".
В цих пошуках також має взяти участь Єврокомісія, яка уклала з Україною угоду про "транспортний безвіз" і сьогодні підтримує нашу країну в питанні дотримання умов цієї угоди.
"Незабаром мають відбутися переговори у Єврокомісії на яких наші колеги з Польщі та інших країн мають намір пред’явити порушення з боку українських водіїв, - розповідає Володимир Балін. - І ми згодні з тим, що контрольні органи всередині ЄС повинні вживати до них відповідних заходів і покарань. Проте наша чітка позиція полягає в тому, що в разі порушень треба карати порушника, а не всю країну, з якої він походить".
На шляху до ЄС
Питання блокування кордону набуває особливого значення в умовах, коли Україна отримала добро на початок переговорів щодо членства в Євросоюзі. Протягом найближчих років наш уряд повинен буде укласти з кожною країною-членом ЄС угоду, яка міститиме вирішення всіх спірних питань між країнами, включаючи і транспортні. Так що нинішні спроби домовитися можна вважати частиною майбутніх переговорів з європейськими сусідами щодо членства. І ці розмови не обіцяють бути легкими.
"Ми чуємо заяви, зокрема і від представників польського уряду, про те, що при вступі для України доцільно впровадити певні обмеження на доступ певних українських товарів і послуг на ринок ЄС, - розповідає "Апострофу" міністр інфраструктури України у 2016-2019 роках Володимир Омелян. - При цьому вони посилаються на те, що і самій Польщі, вступаючи до ЄС, довелося погодитися на аналогічні обмеження з боку Німеччини. Тоді полякам було обмежено доступ на ринок праці Німеччини на вісім років".
Тож ймовірно Україні доведеться поступитися на переговорах якимись позиціями. Проте важливо, щоб ці поступки не були односторонніми і не ставили нашу країну в невигідне становище, яке гальмуватиме економічний розвиток.
"Для того, щоб плідно і успішно підійти до укладення угод, Україна має, по-перше, сформувати сильну команду переговорників. Це мають бути сотні фахівців з усіх галузей, які зможуть грамотно представити державний інтерес, - каже Омелян. - По-друге, для цієї групи має бути сформована чітка переговорна позиція: які компроміси ми можемо прийняти, а які для нас є неприйнятними. На жаль, поки що ми не бачимо формування такої потужної команди".
На його думку, саме найближчі сусіди будуть найбільш насторожено ставитися до нашого вступу в ЄС, а тому переговори з ними будуть найбільш напруженими, оскільки в появі нового члена союзу вони вбачають певну загрозу своїм інтересам.
"ЄС проводить політику вирівнювання рівня життя на своїй території, направляючи дотації до найбідніших країн-членів. Сьогодні найбільші такі дотації отримують країни Східної Європи, - пояснює експерт. - Проте після вступу України значна частина цих грошей буде перенаправлена на її розвиток, а допомога Польщі, Словаччині, Угорщині та іншим країнам суттєво знизиться, або й зовсім припиниться".
Саме тому Україна в процесі переговорів має не тільки відстояти свій інтерес, що дозволить досягти швидкого економічного зростання, але й показати сусідам ті вигоди, які вони отримають від нашого долучення до Євросоюзу. Найкращим аргументом, на думку експерта, може стати максимальне сприяння інвестиціям з цих країн на території України.
"У них є значні бізнес-інтереси в Україні, - говорить Володимир Омелян. - І якщо ми створимо для них максимально сприятливі умови, то вигода від цього перевищить ймовірне скорочення дотацій. Це також допоможе вирішити окремі спірні питання, такі, як сьогоднішні транспортні суперечки. Якщо в Україні з’явиться значна кількість польських підприємств, то транспортні питання знімуться самі собою. Адже цей бізнес буде сам зацікавлений в тому, щоб вироблена продукція безперешкодно вивозилася".