Гривня серйозно зміцнилася і підтримує економіку, незважаючи на руйнівну війну та обвальне скорочення ВВП. UBR.ua розібрав разом з експертами, в чому причина цього аномального процесу, куди зрушаться ціни на товари широкого споживання та які чинники на це впливатимуть.
Міцна гривня
З вересня 2022 року, коли падіння "готівкового" курсу внаслідок рішення Національного банку про "переміщення" фіксованого курсу з 29,25 грн/$ до 36,56 грн/$ досягло стійкого максимуму, валютний ринок демонструє несподівану стабільність. Національна валюта неухильно зміцнюється – зростання становить 11,6%, з 43 грн/$ до 38 грн/$. Експерти звертають увагу, що дешевшає не лише долар, а й євро.
"Євро за аналогічний період демонстрував і падіння, і зростання, і безпосередньо з вересня минулого року ціна практично незмінна. Але якщо дивитися з початку року, то навіть євро впав майже на 3%, хоча у світі євро зростає. Так, з початку року на біржах євро подорожчав на 2,6% до рівня 1,0950 до долара США, виходить, що заслуга падіння долара та євро в Україні лише сильної гривні", – прокоментував UBR.ua аналітик компанії "Центр біржових технологій" (ЦБТ) Максим Орищак.
Міжнародна підтримка
Цей феномен аналітики пов'язують з фінансовою підтримкою, яку Україні надають союзники та міжнародні донори.
"По-перше, ми регулярно отримуємо фінансову підтримку від кредиторів, що дає змогу справлятися з бюджетом і не переживати про витрати ЗВР або перевитрати ЗВР. По-друге, попит на валюту не зростає через те, що заробити на девальвації національної валюти не вдається останні пару років", – вважають у ЦБТ.
Гривня ще до війни тримала відносно сильні позиції завдяки експорту, насамперед у Китай, який має другу економіку світу. А коли у розпал війни Нацбанк дозволив банкам самостійно встановлювати обмінний курс, це призвело до розширення спреду і, як наслідок, зниження інтересу населення до заробітку на короткострокових спекуляціях.
"Через що попит на валюту знижувався природним способом. Крім того, були причини, через які пропозиція валюти перевищила попит. Це і відсутність достатніх гривневих запасів у людей, яким доводиться витрачати валютні заощадження, і повернення заробітчан та біженців в країну, які теж обмінюють накопичення в іноземній валюті на гривні", – перераховує Максим Орищак.
Безготівковий долар
Проте, незважаючи на таке зміцнення національної валюти, споживчі ціни не демонструють зниження. Експерти пояснюють такий феномен тим фактом, що ціни прив'язані насамперед до експортно-імпортних операцій, а ті у свою чергу залежать не від готівкового, а міжбанківського курсу долара, який на даний час зафіксовано.
"Готівковий долар, на який чомусь усі звертають увагу, – це лише крапля в морі. Основні угоди відбуваються на безготівковому ринку, вони становлять 90% усіх операцій. Усі ці операції завжди в останній рік були по 36,6 грн/$, нічого не змінювалося. Готівковий долар використовується для людей, для заощаджень, для панічних настроїв, для чорного ринку. А для продуктового ринку, інших ринків взагалі без різниці, який готівковий долар", – прокоментував UBR.ua координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетман.
Справді, є невеликий відсоток підприємців, які "психологічно" враховують готівковий курс у своєму ціноутворенні, але їхня частка у загальній масі невелика, тому це ніяк не може "штовхати" ціни вгору чи вниз.
"Це робить невелика частка бізнесу, можливо, невеликий ритейл, може ще хтось. Нормальні серйозні компанії рівня [Metro] "Кеш енд Керрі" або АТБ таким не займаються. Вони імпортують продукцію по 36,6 грн/$ і продають відповідно до цих очікувань. Якщо продукція тривалого зберігання, вони теоретично можуть закласти якісь свої очікування, але не такі шалені, як коли купують по 36,6 грн/$, а закладають 45 грн/$", – вважає Олег Гетман.
Також деякі компанії могли теоретично закладати курс близько 38-39 грн/$, виходячи з прогнозів своїх аналітиків про можливу чергову зміну Національним банком фіксованого курсу у бік його подальшого ослаблення.
"Ціни більш-менш стабілізувалися. Могли бути такі очікування влітку, наприклад, минулого року, восени, коли відбувалися більш жорсткі події. Зараз вони цього не чекають, і, відповідно, ціни більш-менш стабілізувалися, вони вже виходять з розрахунку 36,6 грн/$ і в принципі не чекають якихось стрибків", – упевнений Олег Гетман.
Уповільнення інфляції
Згідно з підрахунками "Центру економічної стратегії" за 2022 рік, в середньому продукти і транспорт в Україні подорожчали рік до року на 35% і 40% відповідно. У більшості областей зростання цін на продукти становило 29-31%. Проте загалом середньозважене зростання цін у країні виявилося не набагато більшим, ніж в інших європейських державах.
За підсумками 2022 року показник інфляції досягнув 26,6%, що виявилося нижчим за очікувані 30%. Цього року ціни зростають не так бурхливо. Так, у березні 2023 року споживча інфляція у річному обчисленні сповільнилася до 21,3% з 24,9% у лютому.
У Нацбанку очікують, що інфляція 2023 року ще більше сповільниться, а наступними роками – повернеться до однознакового рівня. Центробанк переглянув прогноз на поточний рік – з 18,7% до 14,8%. 2024 року інфляція знизиться до 9,6%, а 2025 року – до 6%.
Падіння бізнес-активності
Скорочення економіки на даному етапі не сприяє падінню зростання споживчих цін, адже бізнесу потрібно якось покривати прямі та непрямі втрати. Є й інші чинники, що взагалі не стимулюють підприємців знижувати ціни.
"По-перше, спекулятивний настрій бізнесу і потреба у компенсації втрат від бізнес-активності, що зменшилася у період війни. Крім того, державу треба виручати і підтримувати скарбницю податковими відрахуваннями. По-друге, ціноутворення залежить не лише від курсу іноземної валюти. Тут і фактична вартість бензину, цін на електрику та інші умови виробництва товарів", – розповідає Максим Орищак.
Крім того, для бізнесу, який взяв восени кредит на покупку дизель-генераторів, необхідно ці кредити гасити, внаслідок чого маржа від зміцнення гривні йде саме на компенсацію витрат.
"Якщо гроші на купівлю генераторів були позиковими, то зараз доводиться їх повертати, відповідно бізнес не може дозволити собі знизити ціни на товари, доки не компенсує ці екстрені витрати", – вважають у ЦБТ.
Що буде з цінами
У зв'язку з вищезазначеним споживчі ціни надалі точно не зменшуватимуться, і чинник зміцнення гривні на готівковому ринку на це навряд чи вплине. Бізнес у будь-якому разі закладає у ціноутворення ризики затягування війни і спричинених нею для ринку негативних наслідків.
"Ми вважаємо, що в Україні ціни не падатимуть. Якби були зрозумілі терміни, то тактика поведінки бізнесу була б іншою, і багато хто міг би "працювати в нуль" або з мінімальним прибутком, розуміючи, що всім зараз нелегко, але ми на шляху до відновлення. А так ніхто не знає, на який термін знадобляться фінансові запаси, і кожен намагається захистити себе та свої родини від наслідків затяжної війни. Серед зовнішніх чинників тиску на ціни в Україні ми розглядаємо потенціал зростання цін на енергоресурси", – вважає Максим Орищак.
Такого ж висновку дійшов і Олег Гетман. Основним чинником напряму цін зараз є зростання цін у світі на нафту і нафтопродукти.
"Якщо істотно зросте вартість того ж палива, воно спричинить зростання цін на 5-10%. Це може бути така "міна". Через підвищення цін на нафту, яка, на жаль, рухається зараз вгору. Якщо нафта знову досягне 100 доларів за барель, то це потягне вгору на 3-4-5 грн ціни на пальне. Плюс повернення акцизу – ще на 3-4-5 грн. І ці 10 грн подорожчання пального вже можуть вплинути на логістику, споживчі товари, зокрема, продовольство", – резюмує Олег Гетман.