Україна взяла на себе ряд податкових зобов'язань для отримання нового кредиту від Міжнародного валютного фонду. Які податки планується запровадити, хто їх буде платити та які будуть наслідки для економіки – у матеріалі РБК-Україна.
Україна та МВФ на рівні персоналу погодили нову програму кредитування на 4 роки загальним розміром 8,2 млрд доларів. Але умови кредитування ще мають бути затверджені Радою директорів фонду, після чого український уряд зможе отримати гроші.
В НБУ цю програму часто називають "замковим каменем", адже саме програма з МВФ відкриває для України доступ до інших джерел зовнішнього фінансування (прогнозований обсяг на наступні 4 роки – 137 млрд доларів).
Згідно з повідомленням МВФ, українська сторона зобов'язалася розширити податкову базу "шляхом оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, усунення митних лазівок для імпорту споживчих товарів та скасування пільг для реєстрації платника ПДВ".
Іншими словами, Україна має запровадити оподаткування недорогих і досить масових посилок, які отримують фізичні особи із-за кордону. Також мають бути введені податки для підприємницької діяльності людей на онлайн-платформах, наприклад, водії сервісів Uklon чи Uber. Третьою складовою у проекті меморандуму з МВФ стало запровадження ПДВ для фізичних осіб-підприємців, які використовують спрощену систему оподаткування і чий дохід за рік перевищує один мільйон гривень.
Мито та ПДВ для посилок з Китаю
В уряді та парламенті вже давно вели мову про запровадження оподаткування посилок вартістю до 150 євро із-за кордону, які отримують фізичні особи. У січні був зареєстрований відповідний законопроект. На сьогодні посилки на суму від 150 євро обкладаються ПДВ (20%) та митом (10%).
Багато посилок, які не підпадають під оподаткування, – це купівля населенням різних побутових товарів на китайських торгових онлайн-платформах, таких як Temu або AliExpress. Їх кількість останнім часом значно зросла.
"Раніше ця пільга нікого не турбувала, але в цьому році вартість неоподатковуваних посилок буде близько 80 млрд гривень", - прокоментував РБК-Україна економіст, асоційований експерт центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Олег Гетман.
Імпорт товарів з Китаю ставить в нерівні умови українських виробників, адже в їх ціні закладене ПДВ. Китайська продукція отримує конкурентні переваги, пояснює експерт.
Більше того, зараз налагоджені схеми масової купівлі посилок однією людиною. Насправді, це використання недобросовісними підприємцями персональних даних певної особи. Придбані таким чином товари далі йдуть в масовий продаж. "Це тіньова діяльність без сплати податків, так звана "поштова контрабанда", яка набула значних масштабів", - говорить Гетман.
Україна планує перейняти європейську практику, яка передбачає, що податки буде сплачувати іноземна онлайн-платформа. Вона повинна буде зареєструвати в Україні свою дочірню структуру. Платформа буде зацікавлена в цьому, щоб не втрачати український ринок. "Модель one stop shop, коли податковим агентом є сама міжнародна платформа, – оптимальна і вона реально працює", - резюмував Олег Гетман.
За даними джерел РБК-Україна, все-таки розглядається певний поріг вартості посилок, які не будуть підлягати оподаткуванню.
Податок для онлайн-платформ
Українська сторона також взяла на себе зобов'язання запровадити оподаткування продажів товарів та послуг на онлайн-платформах, таких як OLX, Uber, Uklon, Kabanchik, Bolt та Glovo.
У парламенті вже зареєстрований законопроект про так званий "податок на OLX", ставка якого пропонується на рівні 10% (5% податку на доходи фізичних осіб та 5% військового збору). Мінфін оцінював, що запровадження такого податку дасть надходжень до бюджету на рівні 14 млрд гривень на рік.
Під час підготовки законопроекту виникла дискусія – як відмежувати громадян, які разово продають якісь товари або когось підвезли на своїй машині від тих, хто це робить на щоденній основі, тобто для кого це бізнес.
Обговорюються два підходи. В пропозиції Мінфіну було запровадження межі для застосування податку – від трьох продажів на рік, також міністерство пропонувало поріг на рівні 2 000 євро. Останню опцію підтримав парламентський комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.
"Фінансовий показник – значно кращий за пропозицію трьох продажів", - вважає старший економіст CASE Україна Володимир Дубровський.
Експерт говорить, що підприємцям на платформах буде вигідніше не платити 10% податку, а зареєструватися як ФОП третьої групи на спрощеній системі і сплачувати 6%, проте тоді прийдеться подавати звітність до Державної податкової служби.
"10% від обороту – це дуже багато. Для порівняння організована роздрібна торгівля сплачує зі свого обороту лише 1,6%", - сказав Дубровський в коментарі РБК-Україна.
Можлива ситуація, за якої платформи візьмуть на себе частину податків, тоді користувачі (наприклад, водії, кур'єри) реально будуть сплачувати до 5%. Експерт додає, що спочатку пропонувалося застосувати лише 5% податку на доходи фізичних осіб, проте потім додали ще військовий збір.
На сьогодні в секторі послуг, які надаються через онлайн-платформи, працює близько 400 тисяч людей. Навіть із запровадженням податку, їх бізнес залишатиметься операційно нескладним.
"Вони отримають унікальну можливість продовжувати свою справу, не реєструючись як ФОП, не подаючи ніяких звітів, адже за них все це будуть робити платформи (вони будуть передавати інформацію до податкової - ред.),", - пояснив Гетман. При цьому доходи таких підприємців стануть повністю легальними, під них можна буде брати кредити.
Обидва експерти сходяться на думці, що оподаткування цифрових платформ варто запроваджувати. "Це треба приймати, це прогресивне рішення, єдине – треба прибрати обмеження щодо кількості продажів і залишити ліміт 2 000 євро", - говорить Володимир Дубровський. Після війни економісти пропонують відмінити військовий збір та залишити 5% податку на доходи фізосіб.
Додаткове оподаткування ФОП
Найбільш суперечливим пунктом домовленостей з МВФ є запровадження ПДВ для ФОП, які використовують спрощену систему оподаткування, та дохід яких за рік перевищує один мільйон гривень. В цій нормі найбільше непокоїть порогова сума доходу, з якої починається сплата ПДВ. "Один мільйон гривень – це наднизький поріг", - переконаний Володимир Дубровский.
Застосування низького порогу для оподаткування ФОП на спрощеній системі призведе до того, що вони або повністю підуть в тінь, або будуть приховувати доходи і відкупатися від податкової.
"Головними бенефіціарами будуть корумповані податкові інспектори", - сказав Дубровський та нагадав, що попередня спроба, по суті, прибрати спрощену систему була за уряду Миколи Азарова у 2010 році. Вона закінчилася "податковим майданом" та втратою мільйонів робочих місць в мікробізнесі.
"Ця норма не принесе користі бюджету чи економіці, бо жоден розумний ФОП не буде переходити поріг один мільйон гривень", - говорить Олег Гетман та додає, що підприємці будуть декларувати доходи, наприклад, на рівні 900 або 950 тисяч гривень. Цю норму запропонував Мінфін, але міністерство не врахувало поведінкові аспекти, каже експерт.
ФОП повинен буде зареєструватися платником ПДВ, розпочати вести відповідну бухгалтерію. Витрати на бухгалтерів для ФОП по всій країні (з доходом від 1 млн гривень) можуть потребувати великих коштів. При цьому ця послуга не потрібна у виробничому циклі мікробізнесу, вона буде потрібна ФОП виключно для сплати податку, зазначив Дубровський.
У багатьох країнах Європи та Великій Британії поріг для переходу до сплати ПДВ становить 85-100 тисяч євро. В Україні через високий рівень складності адміністрування ПДВ варто застосувати вищі ліміти. Цей поріг має становити 6,6 млн гривень, вважає Дубровський та додає, що "це абсолютно злочинне рішення, якщо його прийняти в поточному вигляді".
Критичний погляд щодо запровадження ПДВ для спрощеної системи також представлений у листі до влади, який підписали 14 провідних економічних аналітичних центрів. В документі зазначається, що в Україні станом на 2024 рік було 664 тисяч ФОП з доходом від одного мільйона гривень. Автори пропонують більше акцентувати увагу не на розширенні податкової бази, а на правильному адмініструванні податків, боротьбі із "сірим імпортом", контрабандою, зарплатою в конвертах та інших схемах.
Поріг у розмірі один мільйон гривень також викликав критику серед депутатського корпусу. "Через позицію депутатів, ця історія знята з порядку денного до кінця року, хоча Мінфін наполягав на цьому", - говорить Гетман. Джерела РБК-Україна вказують, що до питання оподаткування ФОП планують повернутися у січні наступного року.
Міністр фінансів Сергій Марченко говорив, що у наступному році буде перехідний період і податок запровадять з 2027 року. Також 5 грудня у парламенті він повідомив, що міністерство розпочало консультації з бізнесом з приводу лімітів на оплату ПДВ і запевнив депутатів, що питання буде ретельно вивчатися, щоб до нього знову повернутися у сесійній залі. При цьому підприємці, які використовують спрощену систему для оптимізації податків, дроблення бізнесу чи "сірого імпорту" не повинні мати переваг, додали в міністерстві.
Якщо оподаткування онлайн-платформ та посилок із-за кордону має право на життя та навіть є доцільним, то втручання у спрощену систему для ФОП може розширити тіньовий сектор. Тому варто значну увагу приділити не лише запровадженню нових, але й боротьбі зі схемами, які заважають збору діючих податків.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →