В Україні можуть знову підвищити податки. Міжнародний валютний фонд і Світовий банк рекомендують підняти податок на додану вартість (ПДВ), а також запровадити прогресивну шкалу податку на доходи, що напевно призведе до суттєвого підвищення його ставки для доходів вище середнього. "Апостроф" розбирався, наскільки можуть зрости податки для українців, і до яких наслідків це призведе.
Міжнародний валютний фонд та Світовий банк, які надають Україні багатомільярдну фінансову допомогу, рекомендують українському уряду підвищити податки у країні. Про це повідомляє Forbes Ukraine із посиланням на джерела у вітчизняних владних колах.
Зокрема йдеться про підвищення ставки ПДВ, а також податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Крім того, представники двох провідних світових фінансово-кредитних організацій висловились за посилення "детінізації" української економіки.
Ці рекомендації були озвучені наприкінці квітня членам української делегації у Вашингтоні, де знаходяться штаб-квартири обох організацій.
Україна значною мірою залежить від фінансової допомоги цих організацій. МВФ з нашою країною має кредитну програму на 15,4 мільярда доларів, розраховану на 2023-2027 роки, а через спеціальний фонд СБ здійснюються виплати від неєвропейських членів "великої сімки" в рамках позики на 50 мільярдів доларів, яка повинна погашатися за рахунок заморожених на Заході російських активів.
З огляду на все це, український уряд, слід думати, як мінімум, "прислухається" до висловлених рекомендацій.
Податок для споживачів
Нинішня ставка ПДВ в Україні складає 20%. Цей податок "вшитий" у вартість кожного товару та кожної послуги, а тому ухилитися від його сплати практично неможливо. Очевидно, що підвищення ПДВ призведе до відповідного подорожчання товарів та послуг – питання лише у тому, наскільки зросте ставка.
З повідомлення про податкові рекомендації незрозуміло, на який відсоток нашій країні слід збільшити ПДВ, проте рік тому обговорювалася можливість підвищити її на 2-3%, тобто до 22-23%.
У 2024 році від цієї ідеї відмовилися на користь підняття ставки військового збору, який сплачується з доходів фізосіб, - з 1,5% до 5%. Таким чином, для більшості українців податок на доходи зріс до 23% (18% ПДФО плюс 5% військового збору). Для військовослужбовців та силовиків ставку військового збору залишили на рівні 1,5%, а з тих, хто бере участь у бойових діях (офіційно "в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації") військовий збір взагалі не стягується. Також є пільги щодо сплати військового збору в деяких категорій фізичних осіб-підприємців (ФОПів).
І, ось, схоже, підвищення ПДВ знову на порядку денному.
Наскільки сьогодні доцільно Україні збільшувати цей податок, і чи потрібно це взагалі робити?
"Ставка 20% - середня по Європі, але якщо ми беремо за основу польську модель, то дійсно у Польщі базова ставка ПДВ становить 23%, - розповідає "Апострофу" фахівчиня у сфері оподаткування Олександра Томашевська. - Однак потрібно зважати на те, що в Польщі є знижені ставки цього податку - для стимулювання конкретних видів діяльності".
Для довідки: у Польщі застосовується знижена ставка ПДВ у 8% для будівельно-монтажних робіт, іншої діяльності, пов'язаної з реконструкцією та обслуговуванням житлової інфраструктури, а також у сфері громадського харчування.
Крім того, є знижена ставка на рівні 5% для сільськогосподарської продукції, книг та спеціалізованих журналів.
З експорту ПДВ у Польщі не стягується.
Щодо України, то за винятком імпорту медикаментів, для якого передбачено ПДВ у розмірі 7%, як було зазначено вище, діє єдина ставка 20%.
"Якщо Україна підвищить ПДВ загалом, то, можливо, до цього будуть додані деякі точкові зниження для стимулювання тих сфер, які сильно просядуть, якщо їм сильно збільшать ПДВ", - каже Олександра Томашевська.
За словами експертки, у разі збільшення ставки податку бізнес перекладе відповідні видатки на споживачів, тобто кінцеві ціни на товари та послуги загалом зростуть.
"Якщо буде ухвалено рішення підняти ПДВ, воно буде дуже швидко реалізовано, технічно це нескладно зробити", - пояснила вона.
Заробляй більше – отримуй менше
Тепер щодо ПДФО. У нашій країні він становить 18% незалежно від рівня доходу, а разом з 5% військовим збором по факту ми платимо 23%.
В оновленому меморандумі про співпрацю України з МВФ, текст якого було опубліковано наприкінці березня, йдеться про намір українського уряду провести податкову реформу у рамках реалізації Національної стратегії доходів (затверджена у грудні 2023 року).
"У майбутньому ми розглянемо реформи, щоб зробити податкову систему більш справедливою (наприклад, через прогресивну ставку ПДФО). Також ми плануємо провести комплексну реформу спрощеної системи оподаткування з метою обмеження сфери застосування та можливостей для зловживань", – йдеться у меморандумі.
Координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетман різко критикує ідею запровадження диференційованої шкали податку на доходи, оскільки це, за його словами, призведе до збільшення податкового навантаження.
При цьому він звертає увагу на те, що висловлені МВФ та Світовим банком рекомендації не мають якогось зобов'язуючого для України характеру.
"І я навіть думаю, що це не сам МВФ рекомендував, а вони "дзеркалили" різні ідеї нашого уряду, зокрема його фіскального блоку, який мріє що небудь підняти", - сказав Гетман у коментарі "Апострофу".
За словами експерта, у деяких країнах Європи (а також у США, Канаді та низці інших) застосовується прогресивна шкала оподаткування.
"Але це переважно заможні країни. А у країн, що розвиваються, таких, як Україна, плоскі ставки, - розповідає Олег Гетман. - По-друге, прогресивна ставка, по суті, дестимулює великі заробітки, натомість стимулює ще більше йти в "тінь", при тому, що у нас і так 30% заробітних плат у "тіні".
Експерт переконаний, що податки на фонд оплати праці в нашій країні потрібно не збільшувати, а знижувати, і сукупне податкове навантаження на нього (включаючи витрати роботодавців – "Апостроф") має бути десь 20%.
Україна довгі роки "суперничала" з Молдовою за звання найбіднішої країни Європи і з початком війни впевнено утвердилася за цим показником на першому місці.
Якщо розглядати лише країни Євросоюзу, то тут традиційно у лідерах Болгарія та Румунія. І що ж ми маємо по них в плані податку на доходи? В обох країнах він становить 10% (у Румунії для нерезидентів передбачена ставку 16%). І жодної тобі диференціації.
Але в Польщі, на яку ми, нібито рівняємося, є невелика, але все ж таки прогресивна шкала. Так, річний дохід від 30 тисяч злотих (7000 євро) до 120 тисяч злотих (28 тисяч євро) оподатковується за ставкою 12%. Все, що більше – за ставкою 32%. Доходи, які менші 30 тисяч злотих, не оподатковуються.
120 тисяч злотих на рік – це 10 тисяч на місяць. З огляду на те, що це еквівалент 2300 євро, то, як для Польщі, цілком пристойно.
Як виглядатиме українська шкала оподаткування у разі її запровадження? Так само, як у Польщі? Якось інакше? Поки що це невідомо. Однак, швидше за все, йтиметься про вищі ставки, ніж зараз.
За словами Олександри Томашевської, незважаючи на те, що у багатьох країнах Європи для більших доходів передбачені вищі податкові ставки, там також діють різні фіскальні стимули.
"У них, наприклад, є така річ, як сімейна податкова декларація, тобто це окрема ставка для родини, – каже експертка. – І якщо Україна піде шляхом диференціації, то виникне питання: на які витрати людина зможе зменшити оподатковуваний дохід? – Так, як це робиться в Європі".
Чи будуть внесені до вітчизняного законодавства податкові стимули та пільги, подібні до європейських? На сьогодні це запитання залишається відкритим.
Боротьба з "тінню"
Сьогодні в Україні не всі сплачують реальні податки зі своїх доходів. Для цього використовуються різні схеми, з яких найбільш поширені дві. Перша передбачає оформлення працівників як ФОПів, оскільки для запроваджені менші ставки податків, включаючи ПДФО, військовий збір та єдиний соціальний внесок (ЄСВ). Суть другої полягає в тому, що працівникам офіційно платять "мінімалку", яка зараз становить 8000 гривень на місяць, а решту неофіційно доплачують у "конвертах".
Враховуючи, що багато хто не платить по-чесному податок на доходи за ставкою 18%, було б наївним вважати, що вони це робитимуть за ставкою 30% або, тим більше, 40-45%.
З іншого боку, далеко не факт, що всі одразу кинуться платити податки "в білу", якщо ставку ПДФО опустять до 10% - як у Болгарії та Румунії.
І тут ми підходимо до третьої рекомендації Світового банку та МВФ українському уряду – провести "детінізацію" економіки.
"Ця ідея розумна, корисна, - каже Олег Гетман. - У першу чергу, потрібно перезавантажити найбільш корумповані органи - податкову, митну службу, БЕБ (Бюро економічної безпеки). БЕБ вже на фінальному етапі, конкурс щодо митниці загальмував саме той Мінфін, який зараз пропонує підняти податки, а законопроект щодо податкової ще не пройшов парламент".
Олександра Томашевська впевнена, що "детінізація", у тому числі зарплатна, набиратиме обертів, а фіскальна дисципліна – зміцнюватиметься.
"Це стане базовим рівнем обов'язкових речей, - прогнозує експертка. - Нинішнє покоління українців вже "зіпсуте", але майбутні знатимуть, що обманювати державу не можна. Культура, на жаль, встановлюється лише насильно".
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →