Національний банк України хоче замінити російську окупаційну "копійку" споконвічно українською монетою "шаг". Культурно-історична значимість такої ініціативи цілком зрозуміла, чого не можна сказати про її економічну складову. "Апостроф" з'ясовував, що не так із "шагом" НБУ.
Національний банк України (НБУ) пропонує відмовитися від назви "копійка" для вітчизняних монет, замінивши її словом "шаг".
Про це йдеться у повідомленні на сайті регулятора.
"Дослідивши історію грошового обігу України, ми дійшли беззаперечного висновку, що така назва для розмінної монети як "копійка" фактично є символом московської окупації. Сьогодні український народ повертає собі все, що було несправедливо в нього вкрадене та понівечене кремлівськими наративами. Саме час відновити справедливість і для грошової системи, очистити монетарний суверенітет від щонайменшої спорідненості з будь-чим московським. Ми маємо своє, питомо українське слово для визначення дрібних монет – це слово "шаг", – пояснив ініціативу НБУ його голова Андрій Пишний.
Нацбанк, посилаючись на істориків, зазначає, що найменування "шаг" в українській мові використовувалось для позначення дрібної монети з XVI століття. Зокрема воно вживається в класичній українській літературі, наприклад, згадується у творчості Тараса Шевченка.
Крім того, "шаги" були розповсюджені в Українській Народній Республіці, щоправда, в паперовому вигляді.
До речі, українці могли отримати "шаги" ще на зорі Незалежності, і у 1992 році навіть було викарбувано пробні монети номіналами "один шаг" та "п'ятдесят шагів". Але тоді все ж таки перемогла радянсько-російська "копійка".
Законодавчі нюанси
Варто зазначити, що рішення щодо введення в обіг нової (старої) української монети "шаг" наразі не прийнято. Ба більше - для цього потрібно ухвалити низку законодавчих актів, пропозиції щодо яких вже розробив Нацбанк.
"У разі ухвалення Верховною Радою України відповідних законів, Національний банк зможе перейти до практичного втілення ініціативи – карбування та введення в обіг українських розмінних монет, номінованих у "шагах", - повідомляє НБУ.
Якщо рішення про запровадження "шагів" буде прийнято, Національний банк не збирається одразу ж вилучати з грошового обігу монети, номіновані в копійках, та обмінювати їх на шаги.
"Монети "копійка" та "шаг" перебуватимуть в обігу паралельно. Громадянам не потрібно буде вживати додаткових заходів для обміну копійок на шаги, - пояснює регулятор. - Це дасть можливість уникнути додаткових витрат, пов’язаних з утилізацією копійок та виготовленням шагів для їх заміни. Поступове введення в обіг монет, номінованих у шагах, у межах планового випуску не вплине на інфляцію, оскільки не передбачається збільшення обсягів готівкових грошей в економіці".
Співвідношення між "копійкою" та "шагом" пропонується встановити на рівні 1:1.
Культура проти економіки
Тож терміни введення в обіг нової дрібної монети в Україні невідомі. Проте виникає питання щодо економічної доцільності самого цього кроку.
"З економічної точки зору ніяких плюсів та мінусів тут немає", - сказав у коментарі "Апострофу" інвестиційний банкір та фінансовий аналітик Сергій Фурса.
За його словами, оскільки "копійки" та "шаги" певний час будуть ходити паралельно, карбування нових монет не потребуватиме значних фінансових витрат.
Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин також не бачить особливих плюсів у введенні нових дрібних монет, але він вважає, що це влетить державі у "копійку" (або, враховуючи контекст, у "шаг").
"Повернення національної пам'яті, повернення історичної назви - це все прекрасно. Крім одного - це дорого. Карбування монет, обмін монет, логістика, супроводження, заміна у всіх банках, мережах, одночасне ходіння копійок та шагів, а потім витіснення (копійок), переробка документації - навіть важко уявити, скільки це буде коштувати", - сказав він виданню.
"Якщо не помиляюсь, вартість карбування звичайної розмінної монети становила близько 1 гривні, тобто значно дорожче, ніж разовий емісійний дохід держави", - додає у розмові з "Апострофом" колишній член Ради НБУ Віталій Шапран.
За словами експерта, додаткові кошти будуть потрібні на дизайн нових монет, виготовлення їх пробних партій, переобладнання монетного двору, інформаційну кампанію.
Непотрібні гроші
Та й це ще не все. Справа в тому, що вже зараз дрібні монети в країні майже не використовуються, і з часом потреба в них буде лише зменшуватися.
"Насправді копійки відходять, і зараз максимум - це 50 копійок, а інші майже взагалі не використовують. Рік-два - і 50 копійок зникнуть з обігу. Тому, що воно, де воно - не має жодного значення", - каже Сергій Фурса.
"(Використовуються) 10 та 50 копійок, і те - 10 копійок вже немає, - погоджується Андрій Шевчишин. - Тобто для чого ми зараз будемо переходити (на нові монети)? Тому ефективності такого карбування і введення я не бачу, принаймні, зараз. Видатки будуть набагато більшими, ніж ефект".
Віталій Шапран, у свою чергу, звертає увагу на те, що монети мають довгий термін служби - до десяти років, а через десять років Україна цілком може претендувати на входження до зони обігу євро. "Тому в довгостроковій перспективі проект перейменування копійки виглядає дуже незграбним", - каже він.
Експерт також натякнув, що проекти, які передбачають значні витрати у держсекторі, часто мають корупційні ризики.
Нові гроши
Втім, введення нових дрібних монет все ж таки може стати доцільним, але лише в одному випадку - у разі проведення в Україні деномінації національної валюти, вважає Андрій Шевчишин.
Проте, додає він, зараз деномінацію в жодному разі проводити не можна, оскільки це стане ризиком для всієї фінансової системи.
А ось після закінчення війни це якраз можно буде зробити.
"Практично у всіх країнах деномінації відбувалися після воєн, тому що війна - це економічні потрясіння і знецінення грошових одиниць, - пояснює Шевчишин. - Тому я розглядав би введення “шагу” лише у світлі деномінації - тоді все відбувається красиво: і копійки замінюються, і гривні нові, більш вартісні. І курс в Європу".
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →