Фіскальні органи поновлять податкові перевірки бізнесу. Скасування мораторію на такі перевірки, запровадженого у зв’язку з російським вторгненням, є умовою отримання чергового траншу МВФ, який в умовах можливого скорочення західної фінансової допомоги є вкрай важливим для нашої країни. З іншого боку, багато положень закону про податкові перевірки, який вже набрав чинності, є досить розмитими, а тому створюють благодатний ґрунт для корупції. «Апостроф» розбирався, до чого слід готуватися вітчизняним підприємцям.
З другої спроби
Податкові перевірки бізнесу повертаються. 5 грудня відповідний законопроєкт № 10016д підписав президент України Володимир Зеленський, і 7 грудня, після опублікування в офіційній пресі, він набув чинності як закон.
Скасування мораторію на проведення податкових перевірок було одним із зобов’язань України згідно з меморандумом, укладеним з Міжнародним валютним фондом (МВФ). Впровадити цю норму парламент мав ще з 1 липня нинішнього року, проте статті щодо податкових перевірок були видалені з законопроєкту, який якраз готувався до другого читання. Такий відступ від власних зобов’язань не був оцінений МВФ, який в нинішньому році остаточно перейшов у питанні фінансування України до концепції «гроші в обмін на реформи». І парламенту разом з урядом довелося в терміновому порядку все ж таки розробляти і ухвалювати новий законопроєкт.
Передбачалося, що він набере чинності з 1 грудня, до чергового перегляду меморандуму. І така можливість технічно була, оскільки на підпис президенту закон відправився 27 листопада. Проте з цим вийшла затримка, через що термін набрання чинності пересунувся на тиждень, що є ще одним порушенням домовленостей з МВФ. Залишається сподіватися, що попри два зриви термінів фонд все ж таки зарахує виконання цього «маяка» й ухвалить рішення щодо чергового траншу поточної програми фінансування.
Доля транша на близько 900 мільйонів доларів буде вирішуватися 11 грудня.
Ризик — неблагородна справа
Отже відтепер на українські підприємства очікують податкові перевірки. Проте передбачається, що вони не будуть суцільними. Парламенту та уряду вдалося домовитися з фондом про те, щоб вони поширювалися на підприємства, де присутні певні фактори ризику.
Таким чином, окрім підприємств, задіяних у виробництві підакцизної продукції, організації азартних ігор та наданні фінансових послуг (для них перевірки було відновлено ще в липні), на візити податкових інспекторів слід чекати платникам податків, які у 2021 році мали:
— в два рази більшу дебіторську заборгованість ніж кредиторську;
— рівень сплати податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість менший ніж 50% по галузі;
— річний дохід понад 10 мільйонів гривень, а витрати — понад 75% від суми річного доходу.
Водночас, закон звільняє від перевірок ФОПів першої та другої груп, а також підприємства, розташовані на тимчасово окупованих територіях або територіях, де йдуть бойові дії.
Вітчизняний бізнес новину про повернення перевірок сприйняв досить спокійно.
«Бізнес-середовище дуже чутливе до неадекватних рішень влади, — розповів „Апострофу“ координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетман. — І коли розглядається законопроєкт, який передбачає значні корупційні ризики чи перешкоджання роботі бізнесу, всі бізнес-асоціації бурхливо на нього відгукуються. Наприклад, зараз вони активно виступають проти законопроєкту № 5420 про криміналізацію контрабанди. Проте у випадку із даним законом такої реакції не було. Це говорить про те, що в цілому цей закон бізнес влаштовує».
За словами експерта, представники бізнес-середовища брали участь в розробці законопроєкту, їхні рекомендації щодо формулювань критеріїв ризику були враховані.
Не довіряй, а перевіряй
Головна мета законопроєкту — підвищення податкових надходжень до бюджету, проте, на думку фахівців, сподіватися на чудеса в цій сфері не варто.
«Звичайно, перевірки дадуть певне зростання платежів, проте воно буде не надто великим — скоріше за все, в межах статистичної похибки», — вважає Олег Гетман.
Проте податківці виступають за повернення перевірок. І у них для цього є власні резони.
«Податкова активно підтримує новий закон, оскільки для неї кожна перевірка — це можливість взяти хабар, — розповів „Апострофу“ експерт CASE Україна Володимир Дубровський. — Згідно з опитуваннями, які проводилися раніше серед українських підприємців, близько 20% з них під час проведення перевірок були вимушені давати хабарі».
Якщо ж говорити про збільшення надходжень до бюджету, то, на думку експерта, воно не буде великим, оскільки більшість ураїнських підприємців не є такими затятими ухилянтами, як вважається.
«Частина керівників уряду й парламенту дотримуються тієї думки, що якщо бізнес жорстко не контролювати, то він взагалі не платитиме податків, — говорить Володимир Дубровський. — Саме тому в свій час під керівництвом Миколи Азарова податкова адміністрація створювалася саме як інструмент тиску на бізнес. І одним з головних її завдань було стягнення штрафів та нарахувань. Податківці навіть мали планові показники щодо цього».
Тим часом, таке ставлення з боку держави є значним перебільшенням. За словами експерта, абсолютна більшість податків в Україні сплачується добровільно.
«Це підтверджує досвід 2022 року, — каже Дубровський. — Попри російське вторгнення, значне падіння економіки і повний мораторій на перевірки, надходження від податків скоротилися всього на 5%. Тобто абсолютна більшість підприємств сплачували їх без тиску з боку податківців».
Втім держава не надто схильна довіряти підприємцям.
«В нашій податковій системі закладена презумпція винуватості бізнесу, — каже „Апострофу“ керівник аналітичного напряму мережі „АНТС“ Ілля Несходовський. — Кожен підприємець вважається ухилянтом, якого ще не викрили податківці. Саме на цьому переконанні, наприклад, заснована система блокування податкових накладних. Досвід показує, що в більшості випадків воно є безпідставним. 80% накладних розблоковуються після наступного розгляду. В решті випадків підприємства подають до суду, і він в 95% випадків ухвалює рішення на їхню користь. Таким чином, обгрунтованим є блокування лише дуже невеликої кількості накладних».
Прийдуть (майже) до всіх
Повернення перевірок не призведе до значного підвищення ефективності оподаткування ще й тому, що податкова служба не має достатніх для цього можливостей.
«Відносно підприємств, які займаються виробництвом і реалізацією підакцизних товарів, перевірки відновлено було ще в липні, — говорить Ілля Несходовський. — Але чи відбувся прорив у боротьбі з ухиленнями від податків на цих підприємствах? Ні, не відбувся. А якщо принципових змін не відбулося в галузі, де масштаби ухилень сягають мільярдів, то які є підстави вважати, що перевірки змінять ситуацію в менш ризикованих галузях?»
На думку експерта, інституційна неспроможність податкової служби робить неефективними будь-які перевірки. І при нездатності здійснювати ефективний контроль за діяльністю бізнесу збільшення її повноважень призводить не до покращення якості роботи, а тільки збільшує корупційні ризики.
Цьому ж сприяють і положення нового закону, в яких сформульовані надто розпливчасті критерії для груп ризику.
«Ризикоорієнтовані процедури потребують дуже зваженого підходу, — пояснює Володимир Дубровський. — У нас є велика традиція вибіркового застосування законодавства. Тому, якщо критерії перевірок прописані не дуже докладно, то це дає великий простір для маніпуляцій та хабарництва».
Єдиний чіткий критерій, зазначений в законі, — відсутність перевірок для підприємств з річним доходом менше 10 мільйонів гривень.
«Ця сума трошки вища, ніж верхня межа для спрощеної системи оподаткування, — каже Дубровський. — Інші ж критерії сформульовані досить широко й не дозволяють відокремити дійсно ризиковані підприємства від сумлінних платників. Фактично це означає, що податківці можуть завітати з перевірками до всіх підприємств, які не знаходяться на спрощеній системі».
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →
Читайте vesti-ua.net в Google News
