Майже місяць триває блокування західного кордону України польськими перевізниками. З 6 листопада вони перекрили три ключові пункти пропуску для вантажівок. З початку грудня до своїх польських колег долучилися також словацькі водії. На цей момент, останні, начебто, страйк припинили, пише ubr.ua.
Страйкарі дорікають українським перевізникам в демпінгу цін на ринку та вимагають поновлення для них системи дозволів на перетин кордону. Блокування проходить за мовчазної згоди керівної – поки що – партії "Право і справедливість" (PiS). Збитки України йдуть на мільярди, кілька водіїв загинули.
Україна втрачає величезні гроші від польської блокади
Заступник голови податкового комітету парламенту Ярослав Железняк наводить дані по доходах держбюджету за листопад. У новому місяці митниця принесла 39,2 млрд грн, що становить всього 81% від плану.
"Дякуємо" сусідам полякам, блокування яких вже вартувало нам більше ніж 9 млрд у бюджет тільки від митних платежів", – роздратований Железняк.
На думку Європейської Бізнес Асоціації, збитки великої української компанії-експортера можуть сягати 1 млн грн на добу. Дійсно, в заблокованих пунктах пропуску стоїть по кілька тисяч вантажівок, на перетин кордону в них йде по 10-12 днів.
Українським перевізникам не вистачає їжі, води та ліків. В них не тільки закінчуються гроші, все вищеназване просто неможливо ніде купити, бо дефіцит. Треба згадати й про погодні умови. Кілька водіїв не пережили морози.
Драйвери з України скаржаться, що поляки навіть не виконують власних умов перетину кордону. Так, з початку страйку, місяць тому, вони обіцяли пропускати гуманітарні вантажі та військового призначення. Нині ж розвертають навіть медикаменти.
Україна – друг Польщі, але гроші важливіші
Польські перевізники блокують три пункти пропуску на нашому західному кордоні. Це "Корчова – Краковець", "Дорогуськ – Ягодин" та "Гребенне – Рава–Руська". Мітингарі заявляють, що зазнають збитків через рішення Єврокомісії дозволити українським водіям вільний перетин кордону та вимагають повернути систему дозволів.
Європейська комісія на час війни створила для української економіки такі ж умови, як і для всіх інших країн Європейського Союзу, нагадує політолог та журналіст Віталій Портников. Тобто, Україна по факту отримала права члена ЄС.
Враховуючи, що Польща стабільно була одним з найбільших прихильників євроінтеграції України, виглядає дивним той факт, що окремі її громадяни зараз блокують кордон – якого згодом не буде, вказує Портников.
"Якби не було ЄС, не було б польських перевізників. Вони буквально увірвалися в європейські перевезення, коли Польща стала членом ЄС. Були серйозні збитки у німців, французів, іспанців, португальців, бельгійців, голландців. Хто блокував кордони Польщі з Німеччиною тоді?" – ставить риторичне питання Портников.
Варто вкотре наголосити, що в той час Польща не перебувала в стані війни.
Цікаво, що блокадою загалом незадоволені і польські підприємці, які давно та активно співпрацюють з Україною. Так, польський імпорт скоротився на 40% – це цитруси, риба, сири, молочна продукція. А ще сіль, яку в Україні раніше виробляли в Соледарі.
Тож, по суті, обидві сторони опинилися в заручниках у незначної зацікавленої меншості через потурання польської влади.
Польська влада відповідальна за погіршення двосторонніх відносин
Керівна партія Польщі PiS помножила "на нуль" своє дружнє ставлення до України, яке декларувала з моменту початку повномасштабного вторгнення. Партія чинного президента Дуди зробила це в погоні за голосами виборців напередодні парламентського волевиявлення. В результаті і електорат не переконали, і українсько-польські відносини добряче зіпсували.
Вибори в польський Сейм відбулися 15 жовтня. За їхнім підсумком PiS отримала 35,4% підтримки, це на 8,2% гірше за попередній результат. Більшість місць в парламенті отримала об'єднана опозиція.
Проте це не зупинило поки ще чинну владу від формування нового уряду на чолі з все тим же прем'єром Матеушем Моравецьким. Експерти одразу ж визначили строк його існування: два тижні, не більше. Причина для такого ніби дивного кроку пояснюється просто: посилення свого представництва в регіонах та контролювальних органах плюс бажання залишити якнайбільше проблем новій владі. І блокування кордону якраз до цих проблем і належить.
Віталій Портников зазначає, що жоден з цих двох урядів Моравецького практично не доклав жодних зусиль для подолання кризи з перевезеннями.
"Вони досі не вірять, що вони програли вибори. Можливо, їхня епоха, одна з найбільш ганебних у політичній історії Польщі, добігає кінця", – сподівається Портников.
Ніяких претензій до дій української влади
На зміну уряду PiS має прийти новий уряд на чолі з Дональдом Туском, якого Портников називає одним з найавторитетніших європейських політиків та великим другом України. Це має відбутися вже найближчими днями. Попередники залишать йому в спадок купу проблем.
"Польські праві популісти з партії PiS кинули під вантажівку власних електоральних інтересів польсько-українську дружбу в найбільш тяжкий момент для нашої країни", – констатує політолог.
Портников нагадує, що всередині України не було чіткого усвідомлення, що саме відбувається на кордоні. Деякі діячі та журналісти намагалися абсолютно безпідставно покласти відповідальність на президента Володимира Зеленського.
Хоча, за словами Портникова, він давав чіткі оцінки діям польського керівництва, спрямованим на погіршення ситуації в українській економіці.
"Велика частина поляків була нажахана діями власного керівництва. І все це відбувається після цієї історії з фермерами, де знову-таки ми нічого не порушили – всі порушення тільки з боку польського уряду", – резюмує політолог.
Угорсько-словацький фронт
Як і свого часу в епопеї з фермерами, Польща знайшла співчуття у своїх сусідів і в питанні блокування кордону. Частина водіїв в Угорщині, Словаччині, Чехії та Литві підтримала польських колег.
Словацькі водії 16 листопада спочатку провели показову акцію тривалістю пів години з українського боку митниці. А потім 21 числа почали блокувати пункт пропуску "Ужгород – Вишнє – Нємецьке". Щоправда, якось несміливо – це блокування тривало менш як добу. Знову до страйку словаки повернулися 1 грудня. І тепер ніби вже більш ґрунтовно.
Вимоги все ті ж, що й у поляків – повернення дозволів на перевезення для українських водіїв. У напрямку України пообіцяли пропускати по 4 фури на добу. Обмеження не мають стосуватися гуманітарних вантажів, так само і машин, що виїжджають з України.
Словаччину цієї осені теж не оминула передвиборча лихоманка. Щоправда, тут до влади прийшли відкрито проросійські сили. Відтак Роберт Фіцо сформував уряд 25 жовтня. Раніше політик вже обіймав цю посаду з незначною перервою з 2006 по 2018 роки.
Щодо Угорщини, то тут все ще більш зрозуміло. В цій країні при владі з 2010 року незмінно перебуває Віктор Орбан, якого можна назвати головним союзником Кремля в ЄС та НАТО. Цікаво, що до блокування кордону з Україною угорські перевізники ще не дійшли. Хоча черги на кордоні (пп "Чоп – Захонь") порівняні з польськими і словацькими, багато українських водіїв рушили в об'їзд. Тому там ситуація загалом не набагато краща.
Перспективи вирішення конфлікту
В неділю 3 грудня відбулося мінімальне зрушення за підсумками цілого місяця блокади. Страйкарі дозволили відкрити пункт пропуску "Угринів – Долгобичув" на виїзд порожніх фур з України. Водночас в Польщі водії планують страйкувати до кінця року, словацькі оголосили про безстроковий страйк.
Єврокомісія, яка ще в середині листопада розглядала можливість покарати поляків санкціями за порушення політики ЄС, теж взяла тривалу паузу.
Єдину надію зараз Україна може покладати на скоріший перехід влади до уряду Дональда Туска, і на його можливість швидко та ефективно протистояти викликам – найбільш визначним викликам за роки незалежності.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →
Читайте vesti-ua.net в Google News