Міжнародний аеропорт "Львів" може відновити роботу найближчим часом. UBR.ua з'ясував, наскільки важливою є ця повітряна гавань для нашої країни, чи зможе аеропорт повноцінно функціонувати під час війни та чи готові перевізники відкрити рейси.
Аеропорти можна запустити за два тижні
Міністр інфраструктури Олександр Кубраков під час виступу на 17-й щорічній зустрічі Ялтинської європейської стратегії (YES) заявив, що Міжнародний аеропорт "Львів" може першим в Україні відновити роботу.
"Технічно українські аеропорти можна запустити за два тижні, основна перешкода для відновлення цивільних авіаперевезень – безпека", – сказав міністр.
За його словами, влада України сподівається отримати гарантії безпеки, насамперед від міжнародних партнерів, за прикладом того, як це було з Чорноморською зерновою ініціативою.
Про те, що аеропорт "Львів" технічно готовий до запуску роботи, заявив також мер Львова Андрій Садовий.
"Відкриття повітряного коридору – важливий крок для зміцнення української економіки. Сподіваюся, це розуміють наші міжнародні партнери, зокрема ООН, які можуть надати необхідні гарантії безпеки. Ми відкриті для переговорів. Тож, зі свого боку, зробимо все необхідне для відновлення роботи нашого аеропорту", – написав Садовий у своєму Telgram-каналі.
Перше місце в Західній Україні
Міжнародний аеропорт "Львів" ім. Данила Галицького посідає перше місце з пасажиропотоку та розгалуженості маршрутної мережі в Західній Україні, і третє – в Україні після двох київських аеропортів. У межах підготовки Львова до Чемпіонату Європи з футболу "Євро-2012" міжнародний аеропорт "Львів" було реконструйовано. Тут збудували новий пасажирський термінал, відремонтували старий аеровокзал та подовжили злітно-посадкову смугу.
До реконструкції пропускна спроможність Львівського аеропорту становила 400 пасажирів на годину на приліт та 220 – на виліт з можливістю здійснення 8 літаковильотів на годину. Після завершення реконструкції до червня 2012 року пропускна спроможність аеропорту "Львів" сягнула 2000 пасажирів на годину.
Наприкінці 2021 року аеропорт був здатний здійснювати 22 літаковильоти на годину та приймати середньомагістральні повітряні судна класу Boeing-737/Airbus A320, а також далекомагістральні літаки Іл-62, Boeing-767.
Аеропорт обслуговував два внутрішні та 30 міжнародних рейсів понад 20 авіакомпаній, що здійснюють перельоти до великих міст Європи, Азії та Африки. Щорічний пасажиропотік аеропорту перевищував 2 млн людей.
"Львів" став другим після "Борисполя" за пасажиропотоком
Згідно з даними Державної авіаційної служби, 2021 року трафік українських аеропортів зростав швидше, ніж у більшості країн Європи. Сумарний пасажиропотік аеропортів України становив 16,221 млн осіб. Це майже вдвічі більше, ніж у кризовому 2020 році (+87%), щоправда, нижче за показник 2019-го, коли там обслугували рекордні 24,3 млн осіб.
Як повідомив Центр транспортних стратегій, перед початком війни аеропорт "Львів" увійшов до п'ятірки лідерів за пасажиропотоком, потіснивши аеропорт "Київ ім. Сікорського" (Жуляни).
Статистика Топ-5 українських повітряних гаваней 2021 року мала такий вигляд:
- "Бориспіль" – 9 433 006 осіб. У порівнянні з 2020 роком зростання пасажиропотоку становить 82,9%, порівняно з 2019 роком спостерігається зниження на 38,19%.
- "Львів" – 1 834 051 пасажир. Це на 108,7% більше, ніж 2020-го, але на 17,3% менше, ніж 2019-го.
- "Київ ім. Сікорського" (Жуляни) – 1 418 153 осіб. У порівнянні з 2020 роком пасажиропотік зріс на 101,3%, порівняно з 2019-м – знизився на 45,8%.
- "Одеса" – 1 328 326 пасажирів, що на 90,1% більше, ніж попереднього року, але на 21,6% менше, ніж 2019 року.
- "Харків" – 1 159 889 осіб. Порівняно з 2020 роком збільшення становить 75,9%, до показника 2019 року не вистачило лише 13,5%.
Чому відкриття аеропорту є важливим
Нагадаємо, що українське небо було закрите для польотів цивільних літаків з початку повномасштабної військової агресії Росії 24 лютого 2022 року. Відновлення роботи аеропортів, і "Львова" зокрема, є дуже важливим для України. Про це UBR.ua каже заступник міністра фінансів України Олександр Кава.
"Попри війну життя в країні продовжується. Багато українців їздять за кордон. Це не лише біженці, але й підприємці, які вирушають у відрядження. Водночас до України прибувають іноземці. Бізнес та економіка продовжують працювати", – каже нам Кава.
Чиновник зазначає, що сьогодні більшість українців користуються аеропортами Варшави, Катовіце, Кракова та Кишинева, до яких дістаються з України автобусами та потягами. Іноземці, зі свого боку, також потрапляють до України через прикордонні аеропорти ЄС та Молдови.
"Відстань від злітної смуги аеропорту "Львів" до повітряного простору Польщі – 80 км. Відкриття аеропорту спростить подорожі громадян, зекономить їхній час та ресурси, а також збільшить трафік пасажирів та вантажів", – зазначає Кава.
Щодо авіакомпаній, які можуть відправляти свої літаки до аеропорту "Львів", то, на думку Кави, вони будуть індивідуально розраховувати свої можливості та ризики.
"Уряд України має забезпечити їм відсутність ризиків та безпеку", – наголосив Кава.
Репутаційні ризики авіакомпаній
Редактор сайту Аvianews.com Олександр Мироненко впевнений, що відновити повноцінну роботу аеропорту "Львів" під час війни буде вкрай складно.
"Деякі експерти ставлять за приклад Сирію, в якій працюють аеропорти попри те, що в країні протягом багатьох років триває війна. Різниця між Сирією та Україною в тому, що туди зараз літають повітряні судна дрібних авіакомпаній, натомість в Україні працюють серйозні авіаперевізники, які цінують свою репутацію. Вони не ризикнуть літати в Україну до завершення бойових дій, коли будь-якої миті в аеропорт або літак може влучити російська ракета", – каже UBR.ua Мироненко.
Крім того, за його словами, компанії, які відновлять рейси до України під час війни, можуть зіткнутися зі зниженням вартості своїх акцій через збільшення ризику знищення літаків або загибелі пасажирів.
"Страхові компанії не захочуть страхувати такі літаки. Владі України доведеться брати питання страховки на себе. Це серйозна проблема", – пояснює Мироненко.
Як наголошує Мироненко, з огляду на те, що Україна перебудовувала свою авіаційну галузь на стандарти безпеки Євросоюзу, будь-які комерційні рейси з пасажирами можливі лише після завершення бойових дій та повторної сертифікації аеропортів щодо питань безпеки.
"В Україні немає власних сучасних літаків. Авіакомпанії брали техніку в лізинг за кордоном, а іноземні власники літаків ще до початку вторгнення Росії почали відкликати повітряні судна до Європи. Якщо власники ще до початку війни не хотіли залишати свої літаки в Україні, то хто з них наважиться віддати авіалайнери, щоб літати в Україну під час війни?" – запитує Мироненко.
Чи безпечно для пасажирів
Водночас він не виключає теоретичну ймовірність відновлення роботи аеропорту "Львів" у тому випадку, якщо Україна укладе з Росією домовленість про створення безпечного коридору для літаків, аналогічну до угоди щодо "зернового коридору". Однак навіть такий варіант Мироненко називає сумнівним.
"Навіть якщо Росія підпише зобов'язання про те, що вона не стрілятиме ракетами по аеропортах та цивільних літаках, це не може гарантувати безпеку – агресор неодноразово порушував домовленості. Прецедент з рейсом Malaysia Airlines MH17 2014 року довів, що для росіян немає різниці, який літак збивати – військовий або цивільний з сотнями пасажирів", – каже журналіст.
На його думку, доки не завершилася війна, українцям безпечніше користуватися аеропортами за кордоном.
"200 км від Львова польський аеропорт "Жешув-Ясенка", з якого здійснюються рейси до Європи та США. Українцям простіше дістатися до Жешува та звідти полетіти, наприклад, до Нью-Йорка без ризику потрапити під обстріл", – каже Мироненко.
Українські авіакомпанії зацікавлені
Відновлення роботи аеропорту "Львів" є актуальним питанням для українських авіаперевізників. Про це UBR.ua каже генеральний директор авіакомпанії Bees Airline Євген Хайнацький.
"Ми дуже зацікавлені, аби "Львів" та інші аеропорти України знову почали працювати. Але головне питання – це гарантії безпеки. Не лише обіцянки на папері, а реальні фізичні гарантії. У такому разі ми серйозно замислимося про відновлення рейсів. Але необхідно оцінити всі ризики", – підсумував Хайнацький.
