Кабмін з 1 вересня запускає прискорення малої приватизації в Україні (об'єктів вартістю до 250 млн грн) – відповідну ухвалу вже схвалено. За нею, об'єкти приватизуватимуться, зокрема, одразу з необхідними документами.
"Скорочуються терміни проведення повторних аукціонів, а також процес передачі майна їх переможцю. Покращується методика визначення вартості, що дозволить забезпечити справедливу ціну та прискорить процес проведення аукціонів. При цьому принцип прозорості та відкритості залишаються ключовими", – пояснив суть рішення прем'єр-міністр Денис Шмигаль. .
Він наголосив: приватизація державного майна є одним із ключових пунктів порядку денного подальшої роботи уряду. Крім цього, він має намір сконцентруватися на:
- нарощуванні експорту та "нової логістики";
- реалізації програми грантів для бізнесу "єРобота";
- стимулюванні попиту на українську продукцію;
- максимальній діджиталізації всіх процесів у взаємодії держави та бізнесу;
- розвитку індустріальних парків;
- проведення опалювального сезону.
Що таке "мала приватизація"
Мала приватизація – це продаж підприємств, ділянок, споруд, пакетів акцій компаній, що належать державі або місцевій владі. На відміну від великої приватизації, вона обмежується об'єктами вартістю до 250 млн грн.
"Вона відкрила нові можливості для бізнесу: кожен може прийти і вільно купити щось у держави. Для цього не потрібні зв'язки, знайомства чи хабарі", – пояснюють в Прозорро.Продажі.
Зі свого боку міністерка економіки України Юлія Свириденко раніше повідомила: після великої приватизації, проведення якої в Україні розблокували навіть на час війни, у держвласності має залишитися близько 100 підприємств. Йдеться про компанії, які або є природними монополіями, або мають доступ до обмежених технологій та ресурсів, або виконують соціальні функції.
"Компанія може отримати прибуток вище за вартість капіталу тільки, якщо вона має стратегічну конкурентну перевагу – тобто може робити те, що не можуть робити конкуренти", – зазначила Свириденко. Вона перерахувала варіанти таких переваг:
- монополія (наприклад, "Укрзалізниця", Адміністрація морських портів);
- наявність технології, недоступної іншим гравцям ("Енергоатом", компанії концерну "Укроборонпром");
- доступ до обмежених ресурсів (лісгоспи);
- виконання соціальної функції або функції держави (наприклад, "Укрпошта", яка доставляє пенсії навіть у найвіддаленіші куточки України, або Реєстр судноплавства, передбачений міжнародними конвенціями).
"По суті, всі підприємства, які підпадають під ці визначення, можуть залишитися у державній власності та генерувати прибуток для держави... За нашим планом, у державній власності має залишитися не більше 100 підприємств, причому більшість з них будуть у підпорядкуванні Кабінету міністрів", – зазначила Свириденко.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →
Читайте vesti-ua.net в Google News
