У травні минулого року Петро Порошенко указом обмежив доступ до "ВКонтакті", "Однокласників", пошуковика "Яндекс" з його інструментами і поштового сервісу "Mail.ru". Вони, на думку президента, є "основними виробниками антиукраїнського контенту".
Секретар РНБО Олександр Турчинов заявив, що рішення ініціювало СБУ та по-батьківські порадив провайдерам "з натхненням виконувати" його.
Народні обранці підтримали указ, окрім, хіба що, депутатів "Опозиційного блоку", які назвали заборону "порушенням права на свободу слова". Скептично висловились і європейські партнери України.
На тлі інформаційного вибуху вчергове лунали ідеї створення української соцмережі, але гідної альтернативи так і не з’явилося. А вітчизняні провайдери інтернет-зв’язку, на чиї плечі поклали ярмо втілення заборони, залишились без чіткого плану дій. Це триває до сьогодні.
Рік потому "Українська правда" дізналася, чи вдалося українцям відмовитися від російських соціальних платформ, за чим українці досі приходять до "ВКонтакті" і як правоохоронні органи (не)контролюють виконання указу президента.
Несамотність у мережі
За даними міжнародного агентства "We are social", станом на січень 2018 року соцмережами користуються 29% жителів України – це 13 мільйонів осіб.
Із них досі велика частка припадає на "ВКонтакті" (далі – VK) і "Однокласники" (OK).
Компанія маркетингових досліджень Kantar TNS, яка використовує іншу методологію, рахуючи лише користувачів ПК, дає VK 30,91%, а OK суттєво менше – 17,55%.
Схожа картина для "Яндекс" і "Mail.ru". У березні 2017 року вони входили у п'ятірку найпопулярніших сайтів серед українців разом з Google, YouTube і VK.
Тепер Google фактично став пошуковим монополістом, посунувши "Яндекс" на 12-ту сходинку в рейтингу досліджень Kantar TNS. А Gmail.com та Ukr.net, як поштові сервіси, посунули "Mail.ru" на 14-ту сходинку.
Зірковий час приросту аудиторії все ще триває для Facebook та Instagram.
Із січня 2017-го по січень 2018-го року кількість користувачів соцмережі Facebook збільшилася на 71%, нині там є 13 мільйонів профайлів. Кількість користувачів Instagram зросла за рік на 16% і становить 7,2 млн.
VPN-ом єдиним
Отже, мільйони українців, попри заборону, все ще використовують російські соцмережі. Але як?
Блокування будь-якого сайту можна оминути за допомогою Virtual Private Network, українською – віртуальна приватна мережа. VPN – це технологія, яка маскує реальну IP-адресу користувача своєю власною, шифрує всі дані і передає по захищеному тунелю, дозволяючи використовувати інтернетанонімно.
Існує безліч мереж VPN, їх можна встановити у браузері чи завантажити на смартфон. Заборонити їх технологічно дуже складно – це майже як заборонити інтернет. А на місця закритих сервісів постійно приходять нові.
Крім того, від цього постраждають великі компанії, адже вони часто використовують VPN як корпоративну мережу. Тому в більшості країн заборону навіть не розглядають.
Причому розвиток VPN-сервісів неможливо проаналізувати.
"Якби в нашій державі було впроваджено систему глибокого аналізу трафіку, охопивши всіх операторів, можливо, якісь дані можна було б знайти. Але перерахувати навіть кількість VPN-сервісів неможливо. Сотні тисяч", – пояснює голова правління Інтернет асоціації України Олександр Федієнко.
На думку експерта, якщо старша аудиторія OK переважно перейшла до Facebook, то тінейджерська швидко розібралася, що таке VPN.
Місце зустрічі змінити можна
Обхід заборони – справа декількох хвилин, але навіть для цього потрібна мотивація. Яка вона в українців?
"Це доступ до нелегального контенту: музики, відео, частково порнографії. Є окремий сегмент людей, яким цікаве не так спілкування між собою, як отримання інформації з груп VK. Якщо у Facebook основна взаємодія крутиться навколо контенту, який створюють користувачі, VK – групоцентрична соціальна мережа", – вважає керуючий партнер агентства PlusOne Максим Саваневський.
Схожу думку озвучує і Ярослав Ведмідь, засновник діджитал-агентства Postmen:
"VK використовує ігнорування авторських прав як безкоштовний магніт для аудиторії. Зокрема, відеоконтент, який не фільтрується на авторські права та на ознаки насилля".
Експерти в один голос повторюють: попри будь-які заборони, неплатоспроможна аудиторія, яка звикла жити у VK, там і залишиться.
Після введення санкцій також було багато розмов щодо долі бізнесу – адже у нього була окрема мотивація використовувати російські соцмережі.
Рік потому бачимо: невеличкі інтернет-магазини, сконцентровані лише у VK, втратили своїх клієнтів або навчили їх користуватись VPN-ом. Великі гравці переїхали туди, де клієнту зручніше.
Ярослав Ведмідь називає VK "інформаційним кладовищем", адже звідти вийшли бренди, політики і немає нового контенту. А якщо немає контенту, аудиторії там робити немає чого:
"Коли зникла аудиторія у VK – бізнес перейшов на Facebook. Ми працювали через рекламні можливості, які надавав "Яндекс" – не стало цих можливостей – перейшли на Google".
За його словами, у результаті конкуренція на рекламному ринку збільшилася, Google став дорожчим, але не критично.
Заборона Шредінгера
Олександр Федієнко називає становище, в якому опинились провайдери від травня 2017-го, "правовим нігілізмом":
"Блокування інформації в інтернеті виконується виключно на підставі суду, це закон. І у нас є указ президента, який, згідно з Конституцією, теж потрібно виконувати.
Деякі оператори для того, щоб уникнути технічних труднощів з правоохоронними органами – СБУ, поліцією, "маски-шоу" – виконали указ, а деякі – ні, тому що користуються законом. Цивілізованим методом це потрібно було робити через зміни до закону про телекомунікації, а не через точкові укази президента".
За рік ситуація не змінилася: провайдери, які не заблокували російські платформи, залишаються в правовому полі.
Однак, відповідно до указу президента, "відпрацювати механізм забезпечення виконання рішення" повинен загін різних служб: СБУ, РНБО, Кіберполіція, Державна служба спецзв'язку та захисту інформації України, Кабмін і навіть Нацбанк.
У Міністерстві інформполітики на офіційний запит "УП" відповіли, що результатами санкцій задоволені:
"Головним результатом запровадження санкцій щодо юридичних осіб, які контролюють російські соціальні мережі, є їх публічне визнання такими, що створюють загрозу національній безпеці, суверенітету і територіальної цілісності України
Крім того, припинено діяльність цих юридичних осіб, що також є позитивним результатом, адже прибуток, отриманий ними в Україні, міг використовуватись для фінансування російської агресії".
У Міністерстві стверджують, що санкції "не мають на меті обмежувати права на обмін інформацією", а тому "недоцільно аналізувати результативність санкцій, керуючись виключно кількістю користувачів з України".
Що стосується позиції української Кіберполіції – ще в кінці травня вона пообіцяла реагувати на повідомлення про продовження діяльності веб-сайтів, доступ до яких обмежено. Але розповісти про факти таких порушень у кіберполіції відмовилися, назвавши це компетенцією СБУ.
До Служби безпеки відправили і в апараті РНБО, пояснивши, що їхня задача – лише опрацьовувати щорічні звіти.
Врешті, в СБУ зазначили, що повідомляють порушників "про необхідність припинення порушення". Але щодо результатів звітувати теж відмовилися. Мовляв, це інформація з обмеженим доступом.
1984
У Росії, згідно із прийнятим у 2016 році "законом Ярової", російські соцмережі і месенджери, зокрема VK, OK і "Агент Mail.ru", на вимогу ФСБ можуть розкривати персональні дані будь-якого користувача: логін, справжні ім'я та прізвище, паспортні дані, адресу проживання, прописки, коло спілкування користувача, IP-адресу.
Крім цього, російські соцмережі можуть розсекречувати листування користувачів, записи аудіорозмов, файли, якими вони обмінюються, і дані про платежі.
Як зазначає Ярослав Ведмідь, епоха, коли смартфон зв’язує профайл людини з її вподобаннями, місцезнаходженням і пересуванням, диктує додаткові ризики:
"Якщо раніше цей вплив мав інформаційний характер, то тепер це питання фізичної безпеки. Телефон – це фактично сама людина".
За словами Максима Саваневського, через споживаний контент дуже просто скласти психологічний портрет особи і маніпулювати нею:
"Це шлях до можливого шантажу, ми можемо тільки здогадуватися, як ця інформація використовується. Чим менше ми будемо давати такої інформації нашому не гіпотетичному, а реальному ворогу, тим краще".
Але російські соцмережі – лише один зі шляхів, яким велася пропагандистська робота. Тому було б наївністю вважати, що їхнє блокування здатне суттєво стримати іноземні спецслужби.
Засновник організації "Українські кібервійська" Євген Докукін стверджує – тепер Росія зробила більший акцент на Facebook, Twitter i Google, щоб продовжувати інформаційну війну.
"Це як вода: ви поставили перегородку, а вода пройшла трохи лівіше чи правіше. Через інші канали комунікації йде та сама пропаганда. Треба працювати з протидії у самих соцмережах, а не блокувати по декілька"
За словами експерта, нещодавний скандал навколо витоку даних мільйонів Facebook-користувачів доводить, що будь-який крок людини в мережі може бути використаний в несподіваний спосіб.
"Як захищатися? Не користуйтеся соцмережами. Якщо користуєтеся – не вказуйте прізвище, ім'я, фото, адреси, жодних реальних даних. Навіть якщо вести себе обачно в соцмережах – ви не застраховані", – радить Докукін.
Не довіряй і перевіряй
Заборона була невиправданою і принесла більше дискомфорту, ніж можливості вберегти громадян, вважає журналістка соціальних мереж Радіо Свобода Анастасія Саковська:
"Радіо Свобода продовжує працювати у VK і OK. Ми акцентуємо роботу на людях, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, на Донбасі і в Криму, які хочуть читати і знати новини про Україну. Ми отримуємо звідти дуже серйозний фідбек".
Натомість Максим Саваневський впевнений, що українці стали менше довіряти російським соцмережам:
"Стало правилом дурного тону використовувати інформацію взяту з VK і OK. Процес їх видалення з українського інформаційного простору продовжується. І з кожним місяцем кількість українських користувачів там буде лише зменшуватися".
Очевидно, що найближчим часом Україні не загрожує аналог китайського проекту "Золотий щит", який контролює контент в країні, чи принаймні заборона VPN.
Адже жодна з відповідальних служб не продемонструвала жорсткого контролю за виконанням указу президента. Також все ще немає плану дій для інтернет-провайдерів.
Щонайменше кожен третій український користувач соцмереж продовжує хоча б раз на місяць заходити до VK, кожен п’ятий – в ОК. Отже, блокування вийшло символічним.
Але галас навколо заборони соцмереж порушив іншу, більш важливу тему інформаційної безпеки і відповідальності кожного.
Екс-координатор роботи з іноземними медіа в Адміністрації президента Ярема Дух каже, що на Заході лише починають розуміти загрозу російського втручання в інформаційну безпеку інших країн: "Не можна їх недооцінювати.Ми, волею долі, стали першими, хто з цим стикнувся".
Джерело: Катерина Есманова, УП
Почему вы можете доверять vesti-ua.net →