Пожежа в торгово-розважальному центрі російського Кемерово, яка забрала життя десятки невинних дітей, викликала емоційну реакцію як у самій Росії, так і в інших країнах.
Кадри згорілого вщент кінотеатру, до якого батьки привели дітей на перегляд мультфільму та перші озвучені причини трагедії малюють в уяві моторошну картину, і поставили перед невольними спостерігачами десятки питань.
Від загальних, на кшталт, готовності місць масового дозвілля в Україні до екстрених ситуацій, чи плану дій для уникнення фатальних наслідків надзвичайних подій, до необхідності елементарної перевірки наявності та справності вогнегасників в офісах і масових закладах.
Поки влада анонсує перевірки, "Українська правда" вирішила на власному досвіді пересвідчитись у пристосованості великих київських ТРЦ на випадок форс-мажору. Та перевірити, чи може звичайна, спеціально не підготовлена людина евакуюватись з будівлі в разі небезпеки.
Ми обрали навмання п'ять великих комплексів у різних районах Києва, і спробували відповісти на прості запитання: що робити, куди рухатись і на що звертати увагу у випадку надзвичайної ситуації.
Йдіть за зеленими чоловічками
"Осean Plaza" – один з найбільших ТРЦ столиці, який щодня відвідують до 50 тисяч людей. Наскількі він "дружній" до того, хто раптом опинився в біді?
У разі форс-мажору тут є кілька шляхів для порятунку: центральний вихід з вулиці Антоновича, два бокових і кілька шляхів до паркінгу. Про це важливо не забувати всякий раз, коли заходиш всередину.
Тут багато табличок з зеленими чоловічками і стрілками. Якщо ви слабо орієнтуєтеся конкретно в цьому ТРЦ, єдино можливий спосіб самостійно знайти дорогу на свіже повітря – дотримуватися цих вказівників. Вони показують напрямок і допомогають не заблукати.
Як пояснили "УП" охоронці, ці таблички залишаються світитися зеленим навіть після відключення електрики, працючи від акумуляторів.
В "Осean Plaza" є тільки два видимих способи потрапити з одного поверху на інший: ліфти та ескалатори. Але є й приховані: численні внутрішні ходи, коридори, прольоти зі сходинками, які розтошовані за масивними дверима.
Написи "Службовий вхід" і заборонні знаки недвозначно натякають: сторонніх тут не чекають. Смикаємо ручки. Так і є: перегородки наглухо закриті на електронні замки. Здається, без спеціальної перепустки всередину не пробратися. Але це не зовсім так.
Як говорить Євген Кошель, начальник відділу пожежної безпеки "Осean Plaza", у разі надзвичайної ситуації всі ці двері можна відкрити вручну. Біля кожної є опечатана коробка зеленого кольору з аварійною кнопкою.
– Але якщо спрацює пожежна сигналізація, всі двері розблоковуються автоматично. Диспетчер також може зробити це "примусово", – розповідає він.
За словами Кошеля, по периметру ТРЦ розміщені шість евакуаційних сходових клітин. Через потужну вентиляційну систему, яка тут є, їх називають "бездимними".
На нижній позначці комплексу є два бетонних резервуара по 320 кубометрів води.
– На всіх поверхах близько 15 тисяч датчиків задимлення, – додає він. – А також "ручники" – червоні кнопки оповіщення, на які ви маєте натиснути, якщо побачите загоряння. По всій території ТРЦ – системи водного автоматичного гасіння. Є системи димовидалення та оповіщення.
У центрі за договором цілодобово працює підрозділ із співробітників ДСНС. На його утримання виділяємо близько двох мільйонів гривень щорічно.
Якщо вірити Кошелю, тренування серед персоналу "Осean Plaza" проводять щомісяця, а комплексні випробовування протипожежної системи – кілька разів на рік. Для цього вибирають певний сектор і штучно його задимлюють.
– Ми дивимося, як включається оповіщення, підключається вентиляція, ліфти зупиняються на позначці нижнього поверху і далі не їдуть, як зупиняються ескалатори, відключається електроенергія, – розповідає Кошель.
В "Осean Plaza" стверджують: відвідувачів ТРЦ повністю можуть вивести за 12 хвилин. Цього результату досягли, в тому числі, завдяки анонімним "мінерам" – 2014 році через них комплекс довелося евакуювати рекордних 27 разів.
"Кидайте шмотки! Життя – важливіше"
ТРЦ "Осean Plaza" – не єдиний в Києві, власники якого не шкодують грошей на безпеку. Як кажуть в Gulliver’і, ще одному торгово-розважальному комплексі в центрі столиці, – на обслуговування протипожежної системи витрачають до шести мільйонів гривень на рік.
Ситуація в Gulliver'і дуже нагадує ту, що можна побачити в "Осean Plaza". Тут багато таких же зелених покажчиків, що ведуть, в кінцевому рахунку, до трьох виходів/входів у комплекс і на підземний паркінг. Стелі тут теж всипані датчиками і автоматичними системами пожежогасіння, а стіни – тривожними кнопками і пожежними кранами.
Всі додаткові евакуаційні виходи також закриті на електронні ключі, та відкриваються автоматично у разі тривоги.
Олександр Дрик, технічний директор МФК Gulliver розповідає: навчання й анонімні мінування показали, що людей з комплексу вдається евакуювати за 10-15 хвилин.
– Система теплових, димових датчиків виявляє пожежу на ранній стадії, – запевняє він. – У нас є два незалежних водопровода, а також окремі резервуари для "дренчерів" (автоматичні розпилювачі води – УП). У нас теж працює стаціонарний пост з працівникам ДСНС.
Втім, якими б не були сучасними і надійними все ці системи в теорії, на практиці дуже важливий людський фактор. Мобілізованим має бути не тільки персонал ТРЦ, а й відвідувачі. На прохання оцінити здатність покупців адекватно поводитися під час форс-мажору, Олександр Дрик ставить їм максимум сім балів за десятибальною шкалою.
– Люди не усвідомлюють небезпеку, повільно реагують. Наприклад, у нас є автоматичні "штори", які під час позаштатної ситуації опускаються, блокують певні зони.
4 роки тому "штори" спрацювали в результаті помилкової тривоги. Люди спокійно стояли на місці, веселилися, робили селфі. Показували швидку реакцію тільки іноземці, – згадує Дрик.
За його словами, багато хто з відвідувачів не хоче та не вміє читати знаки, дивитися по сторонах. Не розуміє, куди йти.
– Дуже важливо бачити, чути, – радить він. – І ще: розставте пріоритети. Що вам важливіше – шмотки чи життя? Кидайте всі речі, та прямуйте до виходу! Навіть якщо це просто навчальна тривога.
"У нас пожежі не буде"
ТРЦ "Магелан" як завжди людний.
– Вам щось підказати? – підходить високий повний чоловік у чорному костюмі.
Він назвався начальником охорони. Називати ім’я категорично відмовився.
– Покажіть, будь ласка, план евакуації.
– А нашо він вам? Всьо відкрито, заходьте-виходьте, будь ласка.
Розмова відбувається на перетині двох довгих коридорів. У жодному з них немає знаків, які б вели до виходу – лише довгі ряди магазинів, кінця яким не видно. На запитання, як людина знатиме, куди бігти, охоронець лише киває головою у сторону кінотеатру. Мовляв, туди треба йти.
– Але ж вказівників немає. А ваші відвідувачі – не екстрасенси.
– Ну ви ж якось сюди зайшли, – саркастично посміхається начальник охорони.
Він помітно нервує і веде до ескалаторів за рогом. На кожному намальована одна зелена стрілка вгору або вниз – залежно від того, в якому напрямку той рухається. Чоловік, чомусь, запевняє, що це "стрілочка до виходу".
– Так у вас є інструкція, як діяти в разі пожежі?
– Всьо у мене є.
– Розкажіть, як?
– Не хочу! Не хочу! Ви займаєтеся не тим, шо треба.
– Це робота журналіста. Чи є у вас план евакуації?
– У нас пожежі не буде.
Ця розмова – апогей поїздки до невеликого ТРЦ "Магелан" на Теремках. Центр має доволі специфічне планування – там немає ліфтів. Щоб спуститися з третього поверху, потрібно скористатися двома пологими ескалаторами або пройти кілька коридорів і вийти через гвинтові сходи ззовні.
Таких сходів у ТРЦ двоє, але відкриті довгий час були лише одні. Іншими дозволили користуватися тоді, коли поруч із ними на третьому поверсі відкрився паб.
З другого поверху вибратися можливо лише через ескалатор. Усі чотири евакуаційні виходи – закриті. Одні двері замуровані стелажем всередині нового магазину, інші – під замком, а "ключ у охоронця".
Вказівників або просто немає, або вони направлені на закритий чи навіть неіснуючий вихід.
Коридори ТРЦ геть заставлені невеличкими лотками і майже не залишилося місця, де б не було магазину-прибудови. Знайти вихід за ними – справжній квест.
Два кафе використовують евакуаційні виходи як доступ на літню терасу. От вони, як раз, залишаються відкритими. Тільки знаків, які б вказували, що через заклад можна вийти – немає.
Обійшовши три поверхи, можна побачити лише один вогнегасник, і той заблокований. Він висить на стіні дитячої кімнати, а прохід до нього закриває великий батут.
Світло знайшлося в кінці супермаркету "Ашану", розташованого на першому поверсі. Виявляється, супермаркет має окрему від ТРЦ охорону і правила безпеки.
– Звісно, ми усі проходили інструктаж! – здивовано відповідає один з охоронців "Ашану", наче в нього запитали щось занадто очевидне.
– Які ваші дії у разі пожежі?
– Уся інформація передається по рації, – каже чоловік і підіймає її з кишені сорочки. – Є певні коди, якими ми між собою обмінюємося, але я не можу їх назвати. Далі усі охоронці зганяють людей до евакуаційних виходів з усіх сторін маркету.
– Але ж двері зачинені на замок.
– Ні, вони запломбовані, – спокійно відповідає чоловік і демонструє, що замок насправді висить не на ручці. Натомість на ній знаходиться червона одноразова пломба-стяжка. – Якщо натиснути на ручку дверей, вона легко зривається.
Біля кожного охоронця також висить вогнегасник, – чоловік повертається і вказує на один із приладів за спиною. Поруч – кнопка сигналу тривоги і план евакуації.
Нарахувавши в супермаркеті з десяток вогнегасників, нарешті – головний вихід. Всього їх у ТРЦ три. На кожному є чотири автоматичних скляних двері, розташованих квадратом. І на кожному, чомусь, працює лише дві двері по діагоналі.
– Це щоб уникнути протягу, – каже продавець чергового лотка одразу біля дверей. – Бачите, над ними є теплові завіси? Вони не працюють. Але ви влітку заходьте – тоді відкриті усі двері!
"Кидати все – і бігти всіх рятувати"
"Дрім таун" на Оболоні – найдовший ТРЦ у Києві. У трьохповерховому комплексі площею 166 тис. квадратних метрів окрім продуктового супермаркету є аквапарк, кінотеатр з кількома залами, десятки магазинів і паркувальний майданчик на понад 3 тисячі авто.
Напередодні власник ТРЦ Гарік Корогодський у Facebook запевнив, що система протипожежної безпеки в комплексі відпрацьована за всіма параметрами і запросив бажаючих поспостерігати за навчаннями. Але "УП" вирішила навідатись трохи раніше.
Всередині ТРЦ розпитуємо відпочиваючих підлітків, чи чули вони про трагедію в кемеровському ТРЦ та чи обізнані з правилами пожежної безпеки.
– Невже не можна було виламати двері в кінотеатр і на дитячому майданчику, і бігти зі всіма до виходу? Я би це зробив, – по дорослому розмірковує 16-річний Микола, говорячи про трагедію в Кемерово.
Розмова триває недовго – з’являється охорона і цікавиться наявністю дозволу на відеозйомку.
Після нетривалої бесіди з охороною й адміністрацією йдемо довгим залом третього поверху. Тут кав'ярні, льодовий майданчик, крамниці з іграшками та фастфуд. Через кожні кілька рядів у лівому та правому крилі – аварійні двері з відповідною табличкою з "зеленим чоловічком" та написом "вихід". Усі відчинені, не захаращені.
Двері виходять на сходовий майданчик та вихід на широкий поздовжній балкон, звідки можна спуститись на перший поверх по залізним драбинам. Інші двері – тільки на сходи донизу.
По всій стелі ледь помітні датчики задимлення й поливу сріблястого металіка, під стелею даху – вентиляція і динаміки для сповіщення в разі екстренних ситуацій. На цокольному даху – тонкі трубопроводи поливу з форсунками на кожному відрізку.
– Нас вчать. На жаль, людей цьому не вчать, – зітхає 47-річний охоронець Олександр. – Перш за все, не створювати паніку. Наша задача – відкрити абсолютно всі виходи, щоби жоден не захлопнувся. І дивитись за ліфтовими шахтами й ескалаторами.
Якщо пожежа – обов'язково зупинити ескалатори, бо вони замкнуть і будуть горіти. І дивитись за ліфтом, якщо він скляний, щоб люди не порізались об скло. А далі – на виходах направляти людей.
За його словами, час на евакуацію різний. Запевняє, що за 12-15 хвилин люди мають вийти в разі безпеки.
На прощання радить перевірити наявність вогнегасників у бутіках.
– Кидати все і бігти їх рятувати, – проектує свої можливі дії продавчиня фастфуду Альона. – Витягувати всіх зі всіх місць, а далі розбиратись, де які виходи: балкони, вікна, двері. І не панікувати. По Кемерово більше питань ніж відповідей. Це шок.
Проходячи далі галереєю до гардеробної біля дитячого атракціону цікавимось вогнегасниками. По бутіках тест пройдено успішно. Майже на кожному майданчику невеличких кав'ярень в кутках теж помітні невелички вогнегасники. Видно здалеку. Сховані лише в крамницях одягу.
Працівник книгарні на третьому поверсі запрошує пройтись стелажами з книгами. Проводить до аварійного виходу на балкон. По всій стелі – датчики реагування на дим і система поливу. Кілька вогнегасників стоять під стійкою касира.
"У нас завжди порядок був – книги все ж таки, папір", – каже чоловік.
За годину береться супроводжувати заступниця директора ТРЦ Олена Загацька з головним інженером. Ведуть центральною галерею до балконів. Смикає за двері: "Чого закрили, де охорона? Хай відкриють".
Йдемо до інших дверей на сходовий майданчик. Відчинені, але не горить лампочка. "Перегоріла, напевно", – каже Олена.
– На кожній ділянці на всіх поверхах стоїть охорона. У кожного є ключі на випадок чого. Інколи зачиняємо, – пояснює зачинені двері на балкон.
Через другі аварійні двері виходимо на балкон, праворуч – сходи вниз. На сходах нічого зайвого. Всередині через кожні 20-30 метрів стоять пожежні крани. Такі прямокутні тумби з дверима зазвичай опломбовані. На них дві наклейки "вогнегасник в синій рамці" та "кран".
– Вони розміщені в шахматному порядку по всіх поверхах, – продовжує Руслан. – Загалом, в ТЦ 3 тисячі датчиків пожежної сигналізації, які реагують на дим. також, по всьому центру висять 1190 динаміків сповіщення.
Спускаємось залізними сходами завширшки півтора метри. Відчинити нижні двері не просто – треба прикласти силу.
"Система "антипаніка"
Неподалік від "Дрім тауну" розташований ще один ТРЦ – "Караван".
Цей великий двохповерховий центр з значною кількістю магазинів, гіпермаркетом, кінотеатром, ролердромом і дитячим комплексом свого часу став першим в Україні, що діє у форматі "shopping mall".
Вся стеля ТРЦ в датчиках та системі поливу. Її висота – понад чотири метри. Йдемо на дитячий ігровий майданчик на другому поверсі. Там саме граються кілька дітей. У гардеробній працюють молоді хлопець та дівчина.
– У вас є вогнегасник?
– Ні, – каже дівчина і опускає очі під стійку.
– Інструктаж? – питає хлопець. – Ні, або може й проходили, не пам’ятаю.
Йдуть кликати адміністратора.
– Ви не перший сьогодні. Вогнегасники є, але там, - каже адміністраторка Ірина і показує на зал.
Через 5 хвилин з’являється директор по маркетингу і комунікаціях Сергій Шкурат разом з технічним директором і головним інженером.
– Ось ця людина з ночі працює, все перевіряє і сьогодні вночі буде продовження, – показує на Віктора Шульца, технічного директора.
Питаємо, чому на дитячому майданчику не видно вогнегасників. Чоловіки запевняють, що вони є, просто лежать в тумбах пожежних кранів під пломбами.
– У нас по всьому торговому центру автоматична система пожежогасіння. Всі інші додаткові засоби – на відповідальності орендарів. Вогнегасники в гардеробній і не повинні бути. Вони є в кожному пожежному крані, – запевняє Сергій Веденко.
По дорозі до кінотеатру показують аварійний вихід.
– У нас є центральна "моніторна", де повністю зв’язана вся протипожежна система, поділена на спеціальні зони, – продовжує директор по маркетингу.
Як тільки один датчик спрацьовує на дим, одразу приходить сповіщення на систему, і по динамікам звучить команда: "Просимо звільнити комплекс у такій то зоні".
– Плюс перекривається система вентиляції, щоби горіння не збільшувалося, – додає Шульц.
Йдемо до аварійних дверей біля кінотеатру. На дверях напівметалевих, напівскляних висить кнопковий код.
– Це двері системи "антипаніка". У разі пожежі, магніт знімається і зсередини відкрити можна поштовхом плеча, ззовні – за кодом. У цілому, аварійних виходів у центрі понад 30 штук, – каже інженер.
У коридорі кінотеатру показують коробки з пожежним кранами, в кожному – по вогнегаснику.
– Плюс в залі кінотеатру підсвічені таблички "виходу", – каже адміністратор кінотеатру Оксана Рейн.
Веденко показує автоматичні протипожежні двері із захисними відсіками в центральному залі комплексу. Самі відсіки сховані в стіні, при пожежі висовуються і блокують поширення вогню. Такі приховані ворота в кожному з проходів.
Весь центр розділений на квадратні відсіки. Покриття матеріалу може витримати високу температуру вогню півтори години.
– Частина матеріалів, які горять, у нас в Україні взагалі заборонені при будівництві. Наш ТЦ ззовні облаштований мінватою і "сендвіч-металом", - каже про матеріали фасаду і внутрішнє оздоблення Віктор Шульц. – Часто в Україні використовують пінопласт як утеплювач, але він горить страшно і дуже димить. Оцей дим, мабуть, в Кемерово вбив більше людей ніж сам вогонь.
***
Побачене у великих столичних ТРЦ звичайно не можна проектувати на всю країну.
В Україні є сотні інших і вочевидь менш оснащених з технічного боку, що мають перевіряти експерти з правил безпеки.
Власне, цим текстом ми не ставили за мету їх якимось чином підміняти.
Однак, в країні, де будь-яку довідку, навіть в такій чутливій сфері як протипожежна безпека, все ще можна просто придбати за гроші, слід уважніше ставитись до власної безпеки.
Самі експерти найчастіше радять у випадку потрапляння в екстрені ситуації не панікувати, слухати гучномовці, реагувати на спрацювання сигналізації, звертатись до охорони у випадку її наявності.
І найважливіше – не нехтувати самостійним вивченням і дотриманням правил безпеки, оскільки власна обізнаність може допомогти уникнути фатальної трагедії як вам, так і оточуючим.
Джерело: pravda.com.ua
Почему вы можете доверять vesti-ua.net →