Рівно три роки тому Петро Порошенко склав президентську присягу. Йому довелося очолити країну в найскладніший історичний період нової української держави: Крим був окупований, російська агресія перекинулася на Донбас, а міжнародна спільнота ще не оговталася від руйнування Москвою усталеного порядку. У результаті Порошенко зустрівся з такою кількістю викликів, якої не було в жодного з його попередників. "Обозреватель" розбирався, чи вдалося на них гідно відповісти.
Реанімація ЗСУ
У червні 2014 року перед Україною маячила загроза повномасштабної війни. Недопущення цього сценарію – ключова заслуга Порошенка. Москву вдалося посадити за стіл переговорів у Мінську і зв’язати домовленостями, за невиконання яких Росії загрожують нові санкції – наприкінці травня це підтвердили лідери країн G7. Мінські угоди виконали свою стримуючу функцію, не допустивши масштабної ескалації.
За виграний час Україна повернула боєздатність своєї армії. Були виконані обіцянки президента щодо навчання Збройних Сил за стандартами НАТО, збільшення чисельності армії та рівня її фінансування, підвищення заробітної плати військовослужбовцям, забезпечення війська модернізованими та новими зразками зброї, техніки, засобів захисту й обмундирування.
Два роки Україна проводить успішні випробування нової ракетної зброї. А на 2017 рік запланована продовольча реформа армії, пов'язана з переведенням військ на нову систему харчування за стандартами НАТО. Якщо до початку російської агресії ЗСУ фінансувалися за залишковим принципом, то зараз військовий бюджет країни виглядає значно солідніше. Наприклад, у цьому році на фінансування Міноборони передбачено 65 млрд грн.
Згідно з Конституцією, за сферу оборони відповідає саме президент. Тому навіть його опоненти визнають: створення боєздатних Збройних Сил відбулося протягом каденції Порошенка.
"Якщо говорити про армію та війну, давайте згадаємо, в якому вигляді Порошенко отримав країну. Тоді української армії не було, а більша частина Луганської і Донецької областей були окуповані. Зараз наші Збройні сили перебувають в значно кращому стані, а відсоток окупованої ворогом території значно зменшився. Чи хотілося б більшого? Звичайно. Але я не впевнений, що можна було зробити більше, враховуючи весь комплекс проблем", – прокоментував "Обозревателю" народний депутат від БПП Олександр Бригинець.
Міжнародні перемоги
За результатами опитування 65 експертів (авторитетних політологів, журналістів, громадських діячів), за три роки Порошенко найкраще впорався із впровадженням зовнішньої політики. Не дивлячись на неоголошену війну, Україні вдається досягати перемог на міжнародній арені, зокрема у сфері євроінтеграції.
"Перш за все, треба відзначити позитивні моменти у сфері європейської інтеграції. Це процес, пов'язаний з Угодою про асоціацію з ЄС. Після рішення Сенату Нідерландів останній рубіж впав. Тепер важливо сконцентруватися на довгостроковій імплементації угоди. Також до плюсів можна віднести візову лібералізацію з ЄС. У цілому зовнішня політика України втримує позиції", – підкреслив у бесіді з "Обозревателем" співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки "Центру Разумкова" Михайло Пашков.
"Що стосується міжнародного спектра, то такого впливу на зовнішній арені не було за всю історію України. Можливо, це обумовлено зовнішніми умовами, але, принаймні, Порошенко зумів опинитися на висоті цих угод, його міжнародна активність вражає. Ключові плани ("безвіз" та асоціація) були реалізовані, незважаючи на те, що Путін і його поплічники вставляли палки в колеса. Таким чином, якщо говорити про пряму відповідальність президента, то тут все безумовно нормально", – вважає Бригинець.
Слід відзначити, що в травні Київ отримав ще одну символічну перемогу. Рішення Стокгольмського арбітражу на користь "Нафтогазу" стало знаковою подією, що ілюструє зменшення залежності України від російських енергоносіїв. Позаминулого року Україна припинила купувати газ у Росії, хоча ще в 2013 році частка "Газпрому" в імпорті газу перевищувала 90%. Таким чином, Києву вдалося дати відсіч енергетичній агресії Москви.
Політична стабільність
Серед інших досягнень президента експерти називають недопущення гострої політичної кризи, яку могли спровокувати позачергові вибори до Верховної Ради. Наразі політична ситуація в Україні є стабільною, що є запорукою економічного зростання. Порошенко безпосередньо не відповідає за економіку, проте президент допоміг двом урядам здійснити макрофінансову стабілізацію. Днями Всесвітній банк покращив прогнози для Києва. На думку міжнародних експертів, у 2018 році українська економіка зросте на 3,5%, а в 2019 році – на 4%.
Також під час каденції Порошенка запущені е-декларування, довгоочікувана судова реформа та нова система правоохоронних органів. Усе це не залишається поза увагою міжнародних партнерів. За підсумками травневого саміту країни G7 відзначили прогрес України у сфері реформ.
Джерело: obozrevatel.com
