Війна може негативно впливати на навколишнє середовище, що своєю чергою знижує якість здоров'я та життя. Під час вибухів, пожеж чи навіть розборів завалів можуть виділятися небезпечні для людини речовини.
Про це в інтерв'ю РБК-Україна розповів онколог Олексій Ковальов.
Чим небезпечний азбест
Восени 2022 року в Україні заборонили використання азбесту під час проведення будівельно-монтажних робіт на будь-яких об'єктах.
Як матеріал, він доволі вигідний у виробництві, оскільки стійкий до води, кислот і корозії, до впливу мікробів і біологічних паразитів, довговічний, дуже легкий і водночас міцний, не проводить електричний струм, недорогий.
У 1924 році англійський лікар й адвокат Едвард Мереветер встановив, що тривале вдихання азбестового пилу у високих концентраціях є певним ризиком. Тоді він висловив думку, що виявив нове захворювання - азбестоз.
Міжнародне агентство з дослідження раку чітко встановило канцерогенність азбесту й класифікує його як "доведений канцероген для людини групи 1А".
"За підрахунками, у всьому світі від захворювань, зумовлених впливом азбесту, уже померло близько 10 млн людей. Йдеться насамперед про рак легень та мезотеліому плеври. Від зазначених захворювань у світі щороку помирають 90 000 людей, і навіть поступова відмова від використання азбесту в будівництві вже не зупинить зростання показників захворюваності та смертності", - каже лікар.
Він додає, що вдихання азбестових волокон має доведений канцерогенний вплив на легені, гортань, плевру, перикард, очеревину, вагінальну оболонку яєчка, яєчники, шлунок і товсту кишку.
"У найближчому майбутньому наслідки канцерогенного впливу цього мінералу на людей збережуться. Автори епідеміологічних досліджень у США прогнозують, що захворюваність на мезотеліому в чоловіків досягне піка приблизно у 2030 році й знизиться тільки до 2055 року. А в країнах Західної Європи до 2035 року очікується 250 тисяч смертей від злоякісної мезотеліоми", - розповідає Ковальов.
Що відбувається під час війни
"Коли вибухають будинки, азбестовий пил потрапляє в повітря. Він може переноситися на великі відстані - на десятки й навіть сотні кілометрів. Осідає на землі, а потім знову поширюється з повітрям. Концентрація цього канцерогену в повітрі на тлі війни різко збільшилася", - каже онколог.
Олексій наголошує: вдихання азбестового пилу від зруйнованих будівель може істотно вплинути на частоту раку легень в українців.
"Людям, які працюють на розбиранні завалів, необхідно використовувати респіратори. Адже це не пил, не пісок, його майже неможливо відчути. Через шкіру він не проникає, тому спеціальні костюми на кшталт противірусних не настільки важливі, а от респіратори - необхідні", - зазначає експерт.
Ковальов вважає, що війна впливає на здоров'я навіть тоді, коли ще не почалася.
Насамперед це проявляється у викидах паливних речовин з військової техніки в атмосферу.
"Багато токсинів і канцерогенів містяться в розлитому паливі, знищеній і відпрацьованій військовій техніці, зброї різних типів, ракетах. Великі об'єми військового брухту можуть містити речовини, які забруднюють ґрунти та ґрунтові води. Знищені або пошкоджені кораблі, підводні човни та морська нафтова інфраструктура можуть спричинити забруднення морського середовища", - наводить приклади онколог.
Ще однією проблемою є смог і чадний газ внаслідок пожеж. Крім того, повітря забруднюється газоподібними речовинами та твердими частинками.
"Великі тверді частинки розміром понад 10 мкм потрапляють тільки в ніс і горло і не осідають у легенях. Дрібні тверді частинки з діаметром ≤2,5 мкм досягають альвеол. Найменша фракція твердих частинок містить наночастинки з діаметром ≤0,001 мкм, і вони проникають з альвеол у кровообіг та досягають віддалених органів", - пояснює Олексій.
За його словами, у період з 24 лютого 2022 року по 1 лютого 2024 року в Запорізькій області екоінспекція зафіксувала 147 фактів викидів забруднювальних речовин в атмосферу через ракетні обстріли.
Усі ці матеріали опрацьовують і після цього передають до правоохоронних органів та Оперативного штабу при Держекоінспекції України.