В Україні наближається традиційний сезон кавунів, влітку в продажу з'являється багато овочів та фруктів. При цьому значна частина території, де їх вирощують, була під російським контролем або зазнавала ракетних обстрілів. Тому ця земля може бути хімічно забрудненою, а плоди з неї – становити загрозу здоров'ю українців.
UBR.ua з'ясував, плоди з яких регіонів України можуть бути шкідливими, хто відповідає за контроль якості продукції та чи він дотримується, а також як убезпечити себе від небажаних наслідків для здоров'я.
Де вирощувати овочі та фрукти в Україні небезпечно
Територія, що тимчасово перебувала під контролем РФ, так само, як і уражені ракетними обстрілами місця, є потенційно небезпечною для вирощування сільськогосподарської продукції. Про це розповіла в коментарі UBR.ua голова комітету охорони водних ресурсів Української асоціації професіоналів довкілля (PAEU) Мар’яна Гінзула.
"Щодо хімічного забруднення. Звісно, що всі вибухи, всі розірвані снаряди, які опинилися на поверхні землі – ці ділянки є ураженими та мають підлягати певному очищенню", – наголосила в розмові з UBR.ua Гінзула.
При цьому експертка зазначає, що технічно це дуже складно зробити.
"Йдеться про те, щоб вилучити обсяг цієї землі та її переробити. Я такої практики в світі не зустрічала", – каже фахівець.
Географічно небезпечна зона охоплює 9 областей – це Київська, Чернігівська, Сумська, Харківська, Луганська, Донецька, Запорізька, Херсонська, частково Миколаївська. Також всі точкові місця, де були значні влучання ракет: Дніпро, Кропивницький, Умань, Житомир, Тернопіль, зачепило навіть Львів та Чернівці.
За словами експертки, ділянки в перерахованих зонах уражено нафтопродуктами, тому теоретично не є придатними для сільського господарства. Небезпека полягає в тому, що під російським залізяччям немає підстилаючого екрану, який не дозволяє відходам проникати вглиб землі.
Щодо сходу України, де бойові дії тривають з 2014 року – там ситуація є просто катастрофічною.
"Найбільш забруднені землі на лінії фронту – економічна зона Донбасу, де війна триває з 2014 року. Та й до війни вона була "навантажена" з екологічної точки зору. Вміст шкідливих металів, таких як мідь, свинець, кадмій, хром, стабільно перевищує норму в 3-4 рази, а на деяких ділянках норму перевищено в 25 разів", – розповідає експертка зі сталого землекористування громадської організації "Екодія" Лоріна Федорова.
При цьому просто вивезти уламки ракет та решту заліза кудись з полів, аби потім обробляти угіддя, буде недостатньо. Хоча саме такий сценарій є найбільш ймовірним в українських реаліях, вважає Гінзула.
"Їх приберуть, і там відновиться сільськогосподарське виробництво. Але десь за два-три роки щкідливі речовини з землі, з самої поверхні, просочаться через різні шари і потраплять у воду. Цього не можна допускати, тому що очищення води завжди є більш дороговартісною процедурою", – звертає увагу голова комітету PAEU.
Причому навіть попри зараження грунтових вод такий спосіб відновлення сільського господарства є небезпечним протягом найближчого року. Гінзула каже, що має пройти певна кількість дощів, відбутися декілька змін пори року, аби верхні шари грунту частково очистилися.
У фермера немає грошей на перевірку якості своєї продукції
За контроль хімічного забруднення відповідає Державна екологічна інспекція. Це єдиний орган, який має такі повноваження. Мар’яна Гінзула зазначає, що це складна процедура, оскільки треба відбирати проби.
"Відбирати проби грунту повинен фахівець, їх методом конверта треба змішувати. Це доволі дороговартісні аналізи, вони виконуються на спеціальному обладнанні. Процедура, загалом, досить тривала по часу. За нею можна визначити весь перелік компонентів, хімічних елементів, які потрапили в землю", – розповідає Гінзула.
Експертка каже, що наразі таких протоколів у відкритому доступі немає. Вона припускає, що це питання, можливо, не на часі. Бо під час активної фази війни інформація повинна з'являтися в публічному просторі дуже акуратно.
Проте "на деокупованих територіях це повинно було б бути зроблено одразу після деокупації", впевнена Гінзула.
Таким чином, навіть якщо перевірка грунту на деокупованих територіях і відбувалася, пересічний фермер не має доступу до її результатів. Цей фермер може й не знати про потенційну загрозу хімічного забруднення. Або може ігнорувати її факт, бо йому все одно потрібно засіювати землю, аби якось виживати.
"Найкраще та найдешевше рішення для сильно пошкоджених земель – консервація, тобто тимчасове припинення будь-якої діяльності на цій землі, щоб дати їй відновитися природним способом. Відновлення грунтів неприродним шляхом – це дуже дорого. Наприклад, хімічна екстракція коштує від $150 на 1 кубічний метр грунту", – каже Лоріна Федорова.
Безумовно, українські фермери не мають можливості для консервації – без підтримки держави. Навіть виконати перевірку грунту власним коштом дрібний аграрій, якому ще навесні не вистачало грошей на добрива та пальне, навряд чи зможе собі дозволити.
"В будь-якому випадку, в кінцевому результаті, коли він вирощує продукцію – ця продукція перед тим як потрапити на ринки має бути протестована споживчими лабораторіями", – стверджує Гінзула.
Наприклад, коли поширення продукції відбувається на ринках – цим опікується конкретна лабораторія того чи іншого ринку. Коли така продукція опиняється в несанкціонованих місцях, таких як переходи, стихійні ринки тощо – цих даних немає.
"Чи позначиться хімічне забруднення на якості продукції? Очевидно що так. Зараз ми вживаємо величезну кількість різних продуктів, ми не звикли до цих фруктів-овочів, вони мають зовсім інший смак", – розповідає Гінзула.
Як вберегтися від неякісної продукції
Перенасиченість окремого хімічного елементу в плоді фрукта або овочу дає свій характерний присмак. Але спробувати визначити якість продукту за смаком не завжди можливо та вкрай небезпечно.
"Є такі, які не матимуть смаку. Для прикладу, люди роками, десятиліттями вживають продукти з перевищенням нітратів. Ніхто ж зовні візуально не позеленів, якщо умовно можна так сказати. Але як це впливає на нирки та на сечовидільну систему – інше питання", – каже Гінзула.
За словами фахівця PAEU, головна проблема контролю продукції в Україні – відсутність сертифікованої інформації щодо тих чи інших споживчих харчових товарів.
"Я б рекомендувала купувати овочі та фрукти зараз в супермаркетах. Там хоча б є якісь документи, ви можете хоча б вимагати якихось даних, хоча б щось можна затребувати. На вулиці – ніхто нічого не може гарантувати. Ніколи не дізнаємося, звідки взагалі це привезено і де воно було вирощено", – констатує Гінзула.
Для самостійного визначення в домашніх умовах якості продукції українці використовують нітратоміри, які, як зрозуміло з назви, показують вміст нітратів в овочах та фруктах. Причому попит на них є доволі високим. Нагальність питання підкреслює ціна приладу, яка суттєво зросла за лічені місяці – з 1 тис. до 8-10 тис грн.
"Найбільш поширена порада, яка допомагає в більшості випадків хоча б в найголовнішому – замочувати в холодній воді на 30 хвилин будь-які овочі перед тим, як їх вживати. Далі цю воду треба злити. З нітратами це допомагає на гарний відсоток – вони переходять у рідке середовище", – радить Мар’яна Гінзула.
Важливо! Матеріал підготовлений на підставі останніх, науково перевірених та актуальних досліджень у сфері медицини. Матеріал, підготовлений vesti-ua.net, має виключно інформаційний характер і не є закликом до дії чи основою для встановлення медичного діагнозу. Всі рішення щодо здоров'я повинні бути обов'язково узгоджені з Вашим лікарем, закликаємо обов'язково звертатися до фахівців.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →
Читайте vesti-ua.net в Google News
