Зимове загострення: що відбувається в Косові і чи є загроза нової війни на Балканах

Історія з автомобільними номерами

Цьогорічний конфлікт триває з літа 2022 року. Він пов'язаний з вимогою косовської влади заборонити їзду на авто з сербськими номерами. Тоді ситуацію вдалося залагодити і заборону перенесли - спочатку на 1 вересня, потім ще на два місяці.

Зазначимо, в регіоні Косівської Митровиці здебільшого проживають етнічні серби, які часто відвідують Сербію, їздять до родичів, на навчання і тому використовують сербські номери. Тому сербська меншість зацікавлена, щоб Пріштіна взагалі відмовилася від своїх ініціатив.

Восени косовський прем'єр Альбін Курті оголосив про компромісне рішення. Передбачалося, що заборона номерів набуде чинності після 21 квітня, але з 21 листопада стягуватимуться штрафи у розмірі 150 євро. Як і очікувалося, інша сторона на нього не погодилися, погрожували протестами одразу після першого штрафу, а коли ультиматум не спрацював - свої мандати склали депутати муніципалітетів з переважно сербським населенням, а етнічні серби відмовилися працювати у косовській поліції.

Після чергового втручання Заходу влада Косова знову погодилася на відстрочку щодо автомобільних номерів. Але це не зупинило конфронтацію. На 18 грудня у сербських муніципалітетах були заплановані місцеві вибори, але представники "Сербського списку" відмовилися брати участь. Сербія розцінила це як загрозу того, що мандати отримають політики, налаштовані на співпрацю з Приштиною.

Чергове загострення

За таких розкладів в інтересах Белграда не допустити проведення виборів. На тлі фактичної відсутності поліції в регіоні почалися напади на виборчі дільниці, зокрема за участю колишніх поліцейських.

У відповідь 9 грудня до Північної Митровиці було направлено понад 200 спецназівців. Серед іншого, косовські силовики затримали одного з учасників нападів - екс-поліцейського Деяна Пантича. Що ще більше посилило протести у регіоні.

На цьому фоні директор Управління уряду Сербії з Косова та Метохії Петар Петкович на екстреній прес-конференції звинуватив прем'єра Альбіна Курті у спробі "окупувати північ країни" і заявив про те, що президент Олександр Вучич розглядає можливість відправити на північ Косова 1000 поліцейських. Він також назвав арешт Пантіча "жорстокою помстою та залякуванням".

У суботу, 10 грудня, серби почали будувати барикади, перекрили дороги та масово вийшли на вулиці. У містах Косівська Митровиця та Звечани були чутні сирени. Також у регіоні було зафіксовано три перестрілки. В одному з інцидентів невідомі кинули світлошумову гранату в патруль поліції ЄС.

За даними поліції Косова, сербські угруповання заблокували основні дороги, які ведуть з Приштини до Рашки, чотири барикади встановлено в Рударі, Србоваці, Слатині та Ліско. А також відкривали вогонь по правоохоронцям у районі озера Газіводі на шляху до прикордонного пункту пропуску "Брняк".

У зв'язку з ескалацією було ухвалено рішення закрити КПП на кордоні з Сербією з боку північного Косова, а муніципальні вибори перенесли на квітень.

"У нас була повна згода на квітень 2023 року. Щоб забезпечити місцевий та міжнародний нагляд, безпеку та час для органів безпеки правопорядку, необхідно перенести вибори", - заявила президент частково визнаної держави Вьоса Османі.

Станом на вечір 13 грудня незадоволені арештом Пантича протестувальники залишалися на барикадах і заявляли, що не припинять акції, доки чоловіка не звільнять. Косівська поліція продовжує блокувати регіон, школи закрито з понеділка.

Реакції сторін та світової спільноти

Сербський президент Олександр Вучич провів нараду Ради національної безпеки і звернувся до жителів Косова з закликом не допустити ескалації. Він також оголосив, що направить запит на розміщення своїх силових структур у Косові згідно з п. 4 резолюції 1244 Ради безпеки ООН.

"Резолюція 1244 Радбезу ООН підтверджує, що погоджену кількість сербських військових і поліцейських дозволено завести до Косова. Але поки що жодних переговорів з KFOR (місія НАТО в Косово, - ред.) про повернення сербського персоналу не було", - зазначив він.

Водночас Вучич не має ілюзій щодо того, що його прохання буде схвалено.

"Вони знайдуть безліч приводів, щоб сказати, що вони контролюють ситуацію і що в цьому немає необхідності", - додав сербський лідер.

У свою чергу, косовський прем'єр Альбін Курті зажадав, щоб серби прибрали барикади на дорогах. І погрожував тим, що будуть задіяні поліцейські структури. Його заклик також стосувався натовського контингенту.

"Ще раз закликаємо KFOR гарантувати свободу пересування... Блокування руху, доріг загального користування важкими транспортними засобами з метою перешкоджати свободі пересування, злочинна стрілянина банд по нашій поліції та поліції ЄС не лише неприпустима, а й не повинна повторитися в майбутньому", - заявив він.

Глава європейської дипломатії Жозеп Боррель різко засудив напад на місію EULEX. За його словами, косовські серби мають негайно демонтувати загородження та відновити порядок. А міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок назвала можливість відправлення сербського спецназу на територію Косова неприйнятною. Крім того, вона висловила підтримку спеціальній місії Європейського союзу в Косові та спеціальному представнику послу Мирославу Лайчаку.

Примітно, що Росія, котра активно коментує події на Балканах, до вчорашнього дня ніяк не реагувала на ескалацію. Напередодні прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що Вучич не звертався до Володимира Путіна за допомогою, а Москва "вболіває за те, щоб ця напруженість швидше спала".

Міністерство закордонних справ України закликає своїх громадян утриматися від відвідування регіону Західних Балкан .

"У зв'язку з загостренням відносин між Белградом та Пріштіною рекомендуємо громадянам України поки що утриматися від відвідування цього регіону Західних Балкан, а тим, хто там перебуває - уникати місць масового скупчення людей", - зазначили в українському МЗС.

***
Поки складно прогнозувати, чим закінчиться це загострення. Суд взяв Деяна Пантіча під варту на 30 днів, і, мабуть, серби твердо налаштовані "відбити" його у косовської влади. На завтра, 15 грудня, заплановано подання заявки Косова на вступ до Євросоюзу, і нинішня напруженість навряд чи позитивно позначається на позиціях Пріштіни.