Напередодні виборів до Конгресу США Дональд Трамп посилив тиск на Київ, обмежуючи розвіддані та Starlink, і намагається всіляко задобрити Путіна. Тим часом Москва, не маючи успіхів на фронті, робить ставку на зимовий терор проти енергетики й не лише.
Що залишилося за лаштунками бурхливих розбірок між Києвом і Вашингтоном, чого варто чекати взимку і чи є все ж перспектива перемироя. Про це повідомляє Vesti-UA.net з посиланням на РБК-Україна.
День 9 жовтня не віщував Україні нічого загрозливого. У Маямі мали відбутися чергові переговори української делегації з американською, а команду з Києва ще й підсилили європейці.
Очікування від зустрічі були відверто скромними: як говорили РБК-Україна причетні до переговорного процесу, Росія відмовлялася укладати навіть обмежені перемир'я, не кажучи вже про перспективи виходу на якийсь стабільний мир.
"Росіяни деякий час тому почали пов'язувати навіть енергетичне перемир'я зі зняттям із себе санкцій", – говорив на початку місяця один із поінформованих співрозмовників РБК-Україна в українській владі. Водночас, як виглядало, американська сторона була більш схильна до протилежного підходу.
У середині вересня Конгрес нарешті ухвалив багатостраждальний санкційний законопроєкт Грема-Блюменталя. У середині жовтня він має набрати чинності, хоча б частково – принаймні такі очікування існували в Україні.
Трамп перевертає стіл
Трамп шокував майже всіх причетних до процесу, у своєму стилі "перевернувши стіл" і взявши прямо протилежний курс – максимально задобрювати Москву й атакувати Київ.
Найбільш резонансним стало, звісно, "дизельне сполучення" з Кремлем, завдяки якому Москва несподівано отримала з-за океану підтримку для своєї проблемної економіки (хоча стратегічно на її стан гіпотетичні доходи від продажу дизелю в США не так уже й вплинуть).
Як згодом, крок за кроком, з'ясували західні ЗМІ, "дизельна угода" стала лише верхівкою нового підходу США до ведення справ із Росією.
Справді, серед пропозицій, які, за даними західних медіа, американці готові зробити росіянам – навіть відновлення продажу російського газу в Європу, таке собі "рамочне угодження безпеки", яке європейці начебто мають укласти з РФ, цілком прагматичний інтерес американських переговорників до заморожених закордонних активів російського "Лукойлу" тощо.
Навіщо це все Трампу (окрім імовірних фінансових інтересів його оточення)? Відповідь очевидна – майбутні вибори до Конгресу США, заплановані на 3 листопада.
І скільки б Трамп не розповідав про те, як добре йдуть справи у США за його керівництва, що війна з Іраном "майже виграна", а всі соціологи – продалися демократам, шанси Республіканської партії утримати за собою обидві палати Конгресу це ніяк не підвищує.
Згідно з найсвіжішими цифрами, ймовірність, що партія Трампа збереже більшість у Палаті представників, становить 11,5%, а в Сенаті – 27,6%, за даними проєкту Race to the White House.
Різкий розворот Трампа в бік Росії цілком логічно супроводжувався і його вербальними атаками на Україну та особисто на Володимира Зеленського. У хід пішов майже весь звичний арсенал образ і аргументів: про "небажання Зеленського укладати угоду", про необхідність українцям "обрати нового президента", про неймовірні суми, які хитрий Зеленський зміг виманити у Джо Байдена, про те, що в усьому насправді винен ще Барак Обама тощо.
Не обійшлося і без новинки – виявилося, що Україна ще й активно торгувала на відкритому ринку американськими крилатими ракетами Tomahawk (які насправді від США вона ніколи не отримувала). Підкріплював свої слова Трамп, наприклад, посиланнями на інтерв'ю експрессекретарки Зеленського Юлії Мендель.
Ситуація почала дуже нагадувати події початку минулої весни, після сумнозвісного скандалу в Овальному кабінеті – з тією різницею, що цього разу важко було б дорікнути Зеленському чи українській команді в тому, що вони не так одяглися чи якось помилково себе поводили.
Очевидна проблема в тому, що самі по собі словесні випади з боку Трампа цілком можна було б перетерпіти. Однак у США є й цілком конкретні, болючіші інструменти впливу на Київ, які американська сторона і продемонструвала за останній тиждень.
Розвіддані та Starlink: що відбувається на тлі тиску США
Одразу після новин про "дизельну угоду" Вашингтона і Москви та чергові заклики Трампа до припинення українських ударів по російських НПЗ джерело у владі запевнило РБК-Україна: якщо енергетичного перемир'я не буде, то удари триватимуть.
Але вже 11 жовтня Трамп, вдруге за останній час, оголосив про нібито досягнуте між Україною та Росією енергоперемир'я.
Для Києва ця заява стала сюрпризом: українська сторона не підтверджувала існування домовленості, проте погодилася утримуватися від ударів по російських НПЗ за умови, якщо це перемир'я зі свого боку дотримуватиметься і Москва.
Протягом кількох наступних днів Україна дійсно не атакувала російську нафтопереробку, водночас Кремль усе одно продовжував інтенсивні удари по українських енергооб'єктах. Україна в цей час сконцентрувала далекобійні удари на російській цифровій інфраструктурі – було атаковано дата-центри "Яндекса" в різних регіонах РФ.
Один зі співрозмовників РБК-Україна пояснив, що значна частина російської цифрової інфраструктури більш централізована і локалізована, ніж українська. Тому ураження великих дата-центрів може водночас створювати проблеми для багатьох сервісів і завдавати серйозних незручностей.
Зрештою, 15 жовтня Київ відновив атаки на російську нафтопереробку.
Проте з проблемами в отриманні американських розвідданих про пуски російської балістики та обмеженнями роботи Starlink Україна зіткнулася ще до цього. З 12 жовтня щонайменше під час двох атак балістики по Києву необхідного американського попередження Україна не отримала.
Американська сторона, як писали західні медіа, пояснювала такі перебої "поганими погодними умовами", однак українські співрозмовники ставлять під сумнів цю версію. Сам Трамп заперечував припинення розвідувальної підтримки. 16 жовтня Зеленський уточнив, що Україна отримує розвіддані від десятків держав, проте інформацію безпосередньо про пуски балістичних ракет – саме від США.
Подібна ситуація вже виникала навесні 2025 року, якраз після скандалу в Овальному кабінеті. Тоді адміністрація Трампа на кілька днів призупинила передачу великої кількості розвідданих Україні, використовуючи це як елемент тиску в переговорах. Обмеження торкнулися, зокрема, інформації для українських ударів по російських військових цілях.
Після зустрічі української та американської делегацій у Джидді 11 березня Вашингтон відновив як розвідобмін, так і військову допомогу.
Утім, нинішні перебої співрозмовники РБК-Україна не вважають настільки критичними. Починаючи з 14 жовтня, Україна вже стабільно отримувала інформацію про пуски, зазначив один зі співрозмовників видання.
До того ж, як пояснюють джерела, Україна отримує розвіддані не лише від США, а й Великої Британії, Німеччини, Франції тощо.
Інший співрозмовник пояснює, що частину балістичних ракет українські радіолокаційні станції можуть виявляти самостійно після їхнього входження в зону радіолокаційного контролю. Однак інформація від США безпосередньо про момент запуску дає додаткову фору в кілька хвилин.
Зрештою, як пообіді 18 жовтня повідомив сам Зеленський, після перерви обмін розвідданими зі США все ж відновився.
Значно відчутнішими для військових, за словами співрозмовників РБК-Україна, стали обмеження Starshield – військового пакета супутникового зв'язку на базі Starlink. У ніч на 14 жовтня українські підрозділи без попередження зіткнулися з обмеженнями роботи терміналів на рухомих платформах. Формальна межа становила близько 160 км/год, однак у різних підрозділах, за даними видання, зв'язок починав зникати вже на швидкості приблизно 60–80 км/год.
За словами одного зі співрозмовників, українська сторона намагалася з'ясувати причину обмежень. У SpaceX ситуацію спочатку пояснювали технічним збоєм, хоча джерела видання ставляться до цієї версії скептично.
Публічні пояснення теж суперечили одне одному. Ілон Маск заявляв, що параметри роботи Starshield контролює влада США. А 15 жовтня Reuters із посиланням на американських і західних чиновників повідомило, що вказівка обмежити роботу сервісу надійшла з Білого дому до Пентагону. Сам Трамп, зі свого боку, заперечив, що його адміністрація чи Маск навмисно обмежували роботу системи.
За ще однією версією від The Telegraph саме Маск порадив Трампу сповільнити українцям військові "старлінки", а президент США з цим погодився. Утім, відповідальність брати на себе не хоче ніхто з них.
Увечері 14 жовтня ситуація частково покращилася: зв'язок почав відновлюватися до 160 км/год, але швидкісний ліміт залишився. Станом на 17 жовтня Зеленський підтвердив, що після досягнення швидкості 161 км/год Starlink в Україні відключається. Водночас, за словами президента, перевірка аналогічних терміналів у країнах ЄС показала, що вони можуть працювати і на вищих швидкостях.
Співрозмовники видання в Силах оборони теж вказують на те, що нинішній максимум швидкості приблизно у 160 км/год зберігається, при цьому в деяких випадках зв'язок "відпадає" і на менших швидкостях.
Обмеження Starlink передусім б'ють по двох напрямках, кажуть джерела РБК-Україна. Перший – дрони-перехоплювачі, які Україна намагається масштабувати для боротьби з реактивними "Геранями-4" та "Геранями-5". Саме такі російські БПЛА з кінця серпня стали одним із головних інструментів майже цілодобових атак на Київ і область.
Другий напрямок – так звані middle-strike місії, тобто удари безпілотниками на середню глибину. Проте обмеження зачіпають далеко не всі такі системи все одно, пояснює один із співрозмовників РБК-Україна. Для одних безпілотників нинішній швидкісний ліміт не критичний, тоді як роботу інших він суттєво ускладнює.
Співрозмовники видання також повідомляють, що наразі тривають переговори щодо відновлення повноцінної роботи Starshield, і налаштовані за їхнім результатом оптимістично.
Викручування рук
Події останніх тижнів, пов'язані з обмеженням США розвідувальних даних та швидкості Starlink, співрозмовник РБК-Україна у владі називає не інакше як викручуванням рук.
Поки ситуація на фронті не викликає в нього занепокоєння, набагато більше турбує тил і постійні обстріли, особливо столиці. "Ми бачимо, що цілі ударів постійно змінюються. Після складів і дата-центрів ворог перекинувся на енергетику. Далі можуть бути інші промислові об'єкти зі збереженням ударів по мостах, енергетиці та воді", – припускає співрозмовник.
Говорячи про плани влади на зиму, він зазначає, що ризики зараз ще вищі, ніж торік – через те, що ситуація з антибалістикою суттєво гірша.
Відтак у поточній ситуації Трамп намагатиметься вирішувати свої внутрішньополітичні проблеми зовнішніми методами, до того ж за рахунок слабшої сторони – України.
Частина джерел очікує, що після 3 листопада, дня голосування, цей тиск може дещо зменшитися, оскільки для Білого дому зникне фактор передвиборчого дедлайну. Водночас співрозмовники РБК-Україна скептично оцінюють можливість вийти до виборів – і навіть до весни – на стале, нехай навіть секторальне перемир'я між Україною та Росією.
"Як мінімум усе триватиме до проміжних виборів. Але якщо Трамп сильно програє, йому ж потрібно буде щось показувати своїм виборцям, щоб Республіканська партія взагалі не посипалася", – розмірковує інший співрозмовник РБК-Україна в українській владі.
Як і всі решта, він не бачить жодних реальних перспектив припинення вогню. Зокрема й тому, що Путін не зміг досягти своєї ключової мети – захоплення всього Донбасу.
Утім, поки попри високий темп бойових дій і постійні атаки Росії наразі не вдається досягти на фронті результатів, які могли б змусити Україну погодитися на політичні вимоги Кремля.
Фокус на тил
За підрахунками Інституту вивчення війни, у вересні російські війська в кращому разі не отримали чистого територіального приросту, а з урахуванням українських контратак могли навіть втратити більше території, ніж захопили.
При цьому оцінка українського Генштабу вказує, що російські втрати за вересень склали близько 46 тисяч військових. Водночас рішення про нову масштабну мобілізацію в Кремлі, за інформацією джерел РБК-Україна, поки не ухвалено, хоча організаційно Росія до такого сценарію підготувалася.
Водночас від своїх максималістських військових планів Москва не відмовляється. Проте розрив між російськими планами, офіційними заявами про захоплення нових територій і реальною ситуацією на фронті останнім часом лише поглиблюється.
За інформацією джерел РБК-Україна, російське командування найближчими місяцями продовжує закладати в планування просування не лише на сході, а й на півдні, зокрема в напрямку Запоріжжя. Співрозмовники видання не вважають досягнення цих цілей у визначені противником терміни реалістичними.
Саме через відсутність бажаних результатів на фронті Москва робить дедалі більшу ставку на удари по українському тилу.
Починаючи з кінця серпня Росія суттєво розширила список цілей для повітряних атак. Під ударами опинялися склади та логістичні центри, підприємства різних галузей, об'єкти залізничної інфраструктури та АЗС. З кінця вересня – початку жовтня одним із головних напрямків цієї кампанії стала енергетика та міст столиці.
Удари по залізниці ускладнюють перевезення, по складах – постачання товарів, по підприємствах – роботу економіки. Атаки на енергетику б'ють одразу по кількох системах життєзабезпечення: електропостачанню, опаленню та водопостачанню. У результаті всі ці удари посилюють тиск на цивільне населення.
Ситуацію ускладнює й те, що українська енергосистема входить у новий опалювальний сезон, так і не відновившись повністю після попередніх російських кампаній. Частину обладнання вдалося відремонтувати або замінити, проте не всі пошкоджені потужності повернулися до роботи.
Росія намагається уражати не лише самі електростанції, а й інфраструктуру передачі електроенергії. Зокрема, удари по енерговузлах навколо Києва мають ускладнити передачу електроенергії до столиці навіть за умови, що частина генеруючих потужностей продовжує працювати. Тобто проблема полягає не лише у нестачі виробленої електроенергії, а й у можливості доставити її споживачам.
За прогнозами частини співрозмовників, зима 2026-2027 може стати найскладнішою за весь час повномасштабної війни. На їхню думку, Кремль розраховує, що удари по енергетиці створять для України значно більший тиск, ніж російська армія здатна зараз забезпечити просуванням на фронті.
Саме цим джерела пояснюють небажання Москви погоджуватися на реальне енергетичне перемир'я – якщо удари по українському тилу залишаються головною зброєю ворога.
Частина співрозмовників вважає, що Україні зараз головне вистояти протягом зими. Якщо російська кампанія проти енергетики не дасть Кремлю бажаного результату, навесні може відкритися нове вікно можливостей для переговорów. Адже по завершенні опалювального сезону один із головних інструментів російського тиску тимчасово втратить частину своєї ефективності, і Москва буде змушена ще раз оцінити ціну продовження війни.
Інша частина співрозмовників не очікує принципових змін навіть навесні. На їхню думку, Росія здатна завдавати серйозних руйнувань українському тилу, але не може домогтися вирішального результату на фронті. Тому Кремль поки не має можливості силою реалізувати власні територіальні вимоги, але він і не демонструє готовності їх переглянути.
За його словами, зараз американці вимагають від України припинити удари по російських НПЗ, нічого не пропонуючи натомість. "Вони готують нові зняття санкцій із Росії: з танкерів і газу, можливо, з частини компаній і осіб, думають, як перехопити контроль над замороженими активами", – додав джерело.
Глухий кут
За інформацією РБК-Україна, попри обмін різкими коментарями між Києвом і Вашингтоном, що тривав увесь минулий тиждень, паралельно йшла неофіційна дипломатична робота з американцями. Зокрема, українська сторона пропонувала організацію нової зустрічі десь на європейських територіях, де якраз із візитом перебував Зеленський.
Зрештою контакт усе ж відбувся, але в телефонному режимі. "Україна і далі готова працювати конструктивно, чесно і на реальний результат. Дякую всім в Америці, хто підтримує саме такий підхід і Україну", – повідомив Зеленський за підсумками розмови.
Але, ймовірно, говорити про серйозне потепління між США та Україною ще дуже рано.
За його словами, можливою гарантією могло б стати вступ України до ЄС із доступом до фінансування на відновлення. Але, як свідчить відносно свіжий досвід цього року, про вступ до ЄС неможливо "домовитися" за зачиненими дверима, ігноруючи точку зору самих його країн-членів.
І багато європейських дипломатів, із якими спілкується Україна, постійно наголошують: допомога Україні у війні – це одна річ, але вступ до Євросоюзу – зовсім інша. І змішувати їх не слід.
За оцінкою частини співрозмовників РБК-Україна, навіть якщо Україна успішно пройде цю зиму, до весни може так і не з'явитися нових факторів, що дозволяють Києву та Москві вийти з нинішнього глухого кута.
Або ж ці "свіжі ідеї" априорі неприйнятні для однієї чи кількох сторін – як пропозиція американців відновити продаж російського газу в Європу.
Питання-відповідь
– Чому США посилили тиск на Україну?
Головна причина – наближення виборів до Конгресу США 3 листопада. Через високий ризик втратити більшість у Сенаті та Палаті представників Трамп намагається вирішити внутрішньополітичні проблеми зовнішніми методами і показати швидкий результат за рахунок України.
– Як саме США тиснуть на Київ у військовій сфері?
Американська сторона тимчасово обмежувала передачу розвідданих про пуски балістичних ракет, а також ввела швидкісний ліміт (близько 160 км/год) для військових терміналів Starshield. Це ускладнило роботу українських дронів-перехватчиків проти реактивних російських БПЛА.
– На що робить ставку Росія через відсутність успіхів на фронті?
Оскільки РФ не може силою захопити Донбас і побоюється соціальних наслідків нової хвилі мобілізації, Кремль змістив фокус на руйнування українського тилу. Основний розрахунок Москви – масовані удари по енергетиці, водопостачанню та логістиці під час зимового опалювального сезону.
– Чи є перспективи укладення перемир'я найближчим часом?
Співрозмовники видання оцінюють вихід на постійне перемир'я до виборів у США або навіть до весни як малоймовірний. Поки не існує прийнятних для сторін формул, партнери не готові надавати реальні гарантії безпеки, а ключова мета Путіна — підпорядкування України — залишається незмінною.
