Москва залишається єдиним регіоном Росії, який прикритий повноцінною багаторівневою системою протиракетної оборони, здатною працювати по цілях балістичного класу, включно із загрозами з ядерними боєголовками.
Про це пише Defense Express.
Історія створення системи ПРО
Розвиток столичної системи ПРО розпочався ще за часів СРСР із проєкту "А". Пізніше було створено систему А-35, введену в дослідну експлуатацію 1974 року після багаторічних розробок.
Уже 1971 року стартували роботи над її модернізацією - комплексом А-135, який зрештою було прийнято на озброєння наприкінці 1980-х - середині 1990-х років після тривалого циклу випробувань і доопрацювань.
Паралельно з цим велася робота над перспективною системою А-235, розробка якої розпочалася 1986 року і триває досі.
У рамках випробувань з 2014 року фіксуються пуски ракети "Нудоль".
РЛС "Дон-2Н" і структура виявлення
Ключовим елементом системи вважається радіолокаційна станція "Дон-2Н", розташована приблизно за 30 км на північ від Москви.
Це великий об'єкт заввишки близько 35 метрів із гранями понад 130 метрів, оснащений фазованими антенними решітками для кругового огляду.
Будівництво станції велося з кінця 1970-х років і завершилося в 1990-х. Її завдання - виявлення бойових блоків міжконтинентальних ракет і супровід цілей з передачею даних на системи перехоплення.
Ракети-перехоплювачі та принципи роботи
Система А-135 включає два типи перехоплювачів: дальнього радіусу дії і ближнього перехоплення. Важка ракета 51Т6 призначалася для ураження цілей на великих висотах і дистанціях, тоді як 53Т6 використовувалася для ближнього перехоплення безпосередньо над територією, що захищається.
Обидві ракети застосовують радіокомандне наведення. Через обмеження точності передбачається використання ядерних бойових частин різної потужності, що компенсує можливі відхилення при перехопленні цілей.
Особливості та поточний статус системи
Система ПРО Москви історично включала кілька позицій пускових установок навколо столиці. Частину дальніх комплексів уже виведено з експлуатації, тоді як ближні перехоплювачі, за оцінками, продовжують залишатися в бойовому стані і розміщені на низці позицій навколо міста.
Експерти зазначають, що розвиток комплексу триває, а елементи нових рішень можуть поступово замінювати застарілі компоненти, зберігаючи ключове завдання системи - захист московського регіону від ракетних загроз.
Читають зараз: У Тюмені горить один із найбільших НПЗ Росії.
