Хоча Путін провів кілька масштабних мобілізацій, він залишається обережним як щодо кількості призовників, так і щодо того, звідки вони походять, віддаючи перевагу призову в бідніших громадах, віддалених від центрів влади в Москві й Санкт-Петербурзі. Обережність Москви в цьому питанні означає, що вона повинна звільняти з в'язниць вбивць і ґвалтівників, щоб вони могли служити в російській армії або в найманських формуваннях на кшталт "Вагнера".
Знову ж таки, цей ресурс не безмежний: кажуть, що кількість ув'язнених настільки низька, що Москва звертається до жіночих в'язниць. З огляду на те, що, жінки складають лише 4% російської армії, це надзвичайно промовистий факт, зазначає газета The Telegraph.
На думку Дернлі, населення Росії призовного віку, яке становить 14 мільйонів людей, не є величезним. Оскільки багато хто з чоловіків не підлягають призову або не можуть бути призваними на військову службу з географічних причин, ця цифра ще більше скорочується.
Багато російської молоді втекло після повномасштабного вторгнення: згідно з оцінками, 300 тисяч до середини березня 2022 року, 500 тисяч до кінця серпня і ще 400 тисяч до початку жовтня. Згідно з оцінками, нинішня кількість тих, хто виїхав, становить понад мільйон.
"Крім того, повномасштабне вторгнення поглибило демографічну кризу в Росії. Починаючи з 2000 року, смертність в країні перевищує народжуваність", — повідомляє Дернлі.
Сучасна Росія не має такої потужності, як колишній Радянський Союз. Близько половини населення колишнього СРСР складали жителі тих регіонів, які сьогодні є неросійськими країнами. Навіть тоді, коли радянська армія була вдвічі чисельнішою, вона програла свою війну в Афганістані у 1980-х роках. Цей конфлікт показав, що розмір армії — лише частина успіху у війні.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →
Читайте vesti-ua.net в Google News