Глибоко в горах на півночі Норвегії британські військові відпрацьовують сценарії можливого російського наступу. У секретному командному центрі поблизу міста Буде, всередині скелі, командири та урядові радники моделюють, як діяти у разі, якщо Москва вирішить розпочати агресію біля північного флангу НАТО, пише Politico.
Ці масштабні навчання, в яких беруть участь військові лідери з країн Північної та Балтійської Європи, відбуваються через рік після умовного "припинення вогню" в Україні. Учасникам пропонують реагувати на змодельовані кризи — від проросійських заворушень у сусідніх країнах до атак безпілотників і кібератак.
Така підготовка не є простою симуляцією. Після диверсій на підводних кабелях у Балтії, порушень повітряного простору дронами та зростання активності російських кораблів біля Британії питання безпеки "крайньої півночі" стало одним із головних у європейській оборонній політиці.
Північна стратегія Лондона
Після анексії Криму у 2014 році Велика Британія очолила створення Об’єднаних експедиційних сил (JEF) — коаліції з десяти країн, покликаної реагувати на загрози на північному фланзі Європи. Тепер, коли США зосереджуються на власних пріоритетах за президентства Дональда Трампа, JEF може стати головним європейським інструментом стримування Росії.
Міністр оборони Великої Британії Джон Гілі, який відвідав навчання в Норвегії, заявив:
"Країни, що живуть поруч із російською військовою присутністю, найкраще розуміють ризики. Ми повинні реагувати швидше та залучати НАТО до цього питання серйозніше".
На відміну від НАТО, для ухвалення рішень якому потрібна згода всіх 32 країн, JEF може діяти оперативно — саме це вважається ключовою перевагою у боротьбі з "гібридними" загрозами.
Загрози Арктики та "сіра зона" війни
Російська активність у Арктиці, диверсії проти європейської інфраструктури й нарощування військової присутності створюють потребу у новій стратегії реагування.
Генерал-майор норвезької армії Г'єрт Лаге Діндал попередив:
"Гібридна війна розвивається по всій Європі. Ми бачимо це у саботажах, активності дронів і порушеннях судноплавних шляхів".
Водночас танення арктичних льодовиків відкриває нові морські маршрути та посилює конкуренцію за ресурси — до неї долучаються не лише Росія, а й Китай та США.
Попри стратегічну важливість, експерти критикують JEF за відсутність чіткої довгострокової стратегії.
Аналітик Арктичного інституту Ентоні Херон зауважив:
"Ресурси, виділені для крайньої півночі, обмежені. Зростаюче значення Арктики потребує рішучих і скоординованих рішень".
Інші експерти вважають, що JEF поки не має достатніх повноважень для швидкого розгортання військ, хоча саме ці сили можуть стати першими на шляху російської агресії.
Погляд у майбутнє
Серед запропонованих кроків — розширення арктичного флоту криголамів, яких зараз критично бракує у західних країн. Росія має близько 50 таких суден, зокрема 7 атомних, тоді як більшість членів НАТО володіють лише кількома.
Генерал Діндал попереджає:
"Росія живе в Арктиці. Якщо ми хочемо бути готовими — мусимо навчитися жити там теж".
