Дія Директиви ЄС про тимчасовий захист для українців спливає у березні 2025 року. Деякі країни вже готують зміни у програмах допомоги та складають план дій на майбутнє.
Все, що відомо на даний момент про зміни для українських біженців – у матеріалі РБК-Україна.
Чи залишать виплати для українських біженців у 2024 році
Європейські країни прийняли нерівну кількість біженців – найбільше втікачів від війни у Німеччині (понад 1,1 млн осіб), Польщі (960 тис. осіб) та Чехії (360 тис. осіб). Водночас соціальну допомогу також надають на різному рівні. В деяких країнах щомісячні виплати складають від 500 євро на додачу до безкоштовного житла – наприклад, у Німеччині чи Ірландії. В інших країнах низький рівень допомоги спонукає українців виходити на ринок праці – наприклад, у Польщі та Чехії.
Водночас все більше країн розглядають скорочення виплат біженцям, щоб знизити тиск на бюджет. Про таку можливість скасування фінансової підтримки (щомісяця 500 злотих – 4353 грн – на дитину до 18 років) у першому кварталі 2024 року заявляли в уряді Польщі. Наразі про офіційне рішення з цього приводу не відомо.
Зменшити розмір виплат українським біженцям в Ірландії можуть вже до кінця 2023 року. Зараз дорослий отримує 824 євро на місяць на додачу до безкоштовного житла. В уряді готують пакет змін, щоб встановити обмеження в часі на безкоштовне житло та скоротити виплати.
Про те, що варто скоротити виплати українським біженцям, говорять окремі політики у Німеччині та Нідерландах, але про такі рішення на державному рівні поки не відомо.
Країни посилюють заходи для інтеграції українців
Війна триває і країни, які надали прихисток українцям, посилюють заходи для інтеграції. Йдеться про те, щоб більше дорослих виходили на роботу, а діти "вливалися" у місцеві школи.
Наприклад, у Німеччині працевлаштовані 19% працездатних українських біженців – це низький рівень порівняно із Польщею (65%), Британією (61%) та Швецією (56%). У Німеччині хочуть прискорити інтеграцію українців, тому знизили вимоги до знання мови при прийомі на роботу.
Уряд Норвегії також планує змінити програму прийому українців, щоб швидше інтегрувати їх на ринок праці.
"Українці хочуть і мають стати ресурсом суспільства. Саме тому ми вдосконалюємо інтеграційну програму з метою швидше залучити до роботи ще більше людей", – повідомила міністр зайнятості та інклюзії Тоньє Бренна.
Українцям запропонують орієнтовані на роботу заняття у рамках інтеграційної програми (яка передбачає стипендію близько 1400 євро на місяць). Продовжити навчання можна буде лише за наявності в учасника роботи чи досвіду роботи.
Також у Румунії вирішили запровадили заходи для кращої інтеграції українців. Зокрема, через Національне агентство зайнятості будуть ініційовані курси румунської мови для біженців з України, щоб підвищити їхній доступ до ринку праці.
У Швеції також вирішили надати доступ українцям до вивчення шведської мови на вищому рівні, щоб вони могли заповнити вакансії у сфері охорони здоров'я чи у школах.
Де пропонують дозволити українцям залишитися
Європейські країни готують спільну стратегію щодо українських біженців після закінчення тимчасового статусу у 2025 року. Враховуються й дані опитувань, згідно із якими частина людей захочуть залишитися у країні, де вони вже інтегрувалися.
"Думаю, що багато країн і держав-членів ЄС думали про потенційні рішення. У директиві є жорстке обмеження, що вона закінчується через три роки. Тож після цього має бути інший статус для цих людей", – сказала заступниця директора Європейського інституту міграційної політики Жасмін Слотєс у коментарі RFI.
Можливі рішення щодо українців вже обговорюють у Єврокомісії. Спеціальний радник з питань України Лодевейк Ашер запропонував продовжити тимчасовий захист українцям на очікуваний термін відбудови України – приблизно 10 років.
"Зрозуміло, що навіть після другого продовження тимчасового захисту багато переміщених осіб з України навряд чи зможуть безпечно повернутися додому. Це створить невизначеність і може призвести до розбіжностей всередині ЄС, оскільки у держав-членів може виникнути спокуса застосувати різні підходи", – зауважив він.
Окремі уряди вже обговорюють можливість надати українцям право залишитися в країні на довший час. Наприклад, міністр внутрішніх справ Чехії Віт Ракушан нещодавно заявив, що Чехія не буде "красти" людей в України, але просити їх виїхати теж не будуть.
"Таким людям треба просто дати можливість, згідно з добре продуманою схемою, залишитись у Чехії", – зазначив він.
В Ірландії у травні прогнозували, що 40% українців (за результами опитування) захочуть залишитися у країні жити і після війни. Зараз Ірландія прихистила майже 100 тисяч людей із України. Тоді в уряді почали прораховувати програму дій – десятки тисяч українців можуть отримати посвідку на постійне проживання, іншим дадуть гроші на повернення додому. Пропонувалося надавати посвідку на проживання тим, хто матиме стабільну роботу та навчання.
Водночас у Британії про намір залишитися після війни на довше також заявили понад половина дорослих українців (дослідження Національної статистичної служби Британії). Тому політики вимагають в уряду розглянути можливість надати українцям більш постійного статусу, щоб забезпечити "якнайбільшу стабільність і певність" для біженців, їхніх роботодавців і громад.
Термін трирічних віз для більшості українських біженців спливе 2025 року. Якщо влада не прийме рішення щодо їх продовження чи надання іншого статусу, близько 100 тисячам українців загрожуватиме видворення.
У Швейцарії розробили план повернення українців додому після закінчення статусу тимчасового захисту, який продовжений до березня 2025 року. 80% (близько 70 тисяч людей) пропонується заохочувати грошима – від 1000 до 4000 євро. Прогнозується, що 20% біженців (14 тисяч осіб) залишаться Швейцарії і після закінчення терміну дії статусу S. Після 5 років безперервного перебування в країні біженці мають право отримати швейцарський дозвіл на проживання категорії "B", який щороку поновлюється.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →
Читайте vesti-ua.net в Google News