У неділю, 14 травня, відбуваються вибори в Туреччині. Голосування покаже, чи залишиться чинний президент Реджеп Таїп Ердоган на посаді, або вперше за 20 років влада перейде до опозиції. Також у Туреччині сьогодні обирають новий склад парламенту.
Докладніше про вибори – в матеріалі РБК-Україна нижче.
- Головне про голосування
Президентські та парламентські вибори в Туреччині пройдуть в один день – 14 травня 2023 з 08:00 до 17:00 за місцевим часом (збігається з київським).
Дату перенесли на місяць раніше запланованої. Голосування приурочили до символічного дня – саме у травні 1950 року на виборах перемогла Демократична партія на чолі з Аднаном Мендесом, поклавши край однопартійному правлінню Республіканської народної партії (РНП).
Виборча система в Туреччині подібна до української в порядку голосування за кандидатів у президенти. Глава держави обирається шляхом прямого голосування.
Для обрання одному із претендентів у першому турі необхідно набрати понад 50% голосів. В іншому випадку призначається другий тур, куди виходять два кандидати, які отримали найбільшу підтримку виборців. Він може відбутися 28 травня.
Одна людина може обіймати президентську посаду не більше двох каденцій по 5 років. При цьому чинний голова Республіки Реджеп Таїп Ердоган балотується вже на 3-й термін.
Вперше його було обрано президентом у 2014-му, а через 3 роки у Туреччині відбувся конституційний референдум, який змінив форму державного правління. Країна перейшла від парламентської системи до президентської. Президентський термін Ердогана "обнулився", і він отримав можливість брати участь у виборах ще двічі.
14 травня 2023 також відбудуться вибори до парламенту Турецької Республіки (Великі національні збори). 600 депутатів обираються на 5 років за пропорційною системою за партійними списками та у виборчих округах. У Національні збори проходять ті партії, яким вдалося набрати більше 10% голосів.
- Що відомо про кандидатів у президенти
Балотуватися на посаду глави держави в Туреччині мають право громадяни з вищою освітою віком від 40 років.
Кандидатів можуть висувати політичні партії, котрі набрали понад 5% голосів на минулих виборах. Самовисуванцям необхідно набрати 100 тис. підписів виборців.
Всього на посаду голови Туреччини претендували 4 кандидати. Крім президента Реджепа Тайїпа Ердогана, свою кандидатуру висунув глава РНП Кемаль Киличдароглу, лідер націоналістичного альянсу Сінан Оган і кандидат від Партії Батьківщини Мухаррем Індже – головний суперник Ердогана на виборах 2018 року. Однак Індже 11 травня оголосив про зняття своєї кандидатури.
Згідно з передвиборними опитуваннями, основна боротьба розгорнеться між двома претендентами.
Чинний лідер Туреччини 69-річний Реджеп Таїп Ердоган – один із фаворитів президентських перегонів. Він уже 20 років перебуває при владі у Турецькій Республіці. З 2003 по 2014 рік обіймав посаду прем'єр-міністра, а у 2014 став президентом. Глава правлячої партії ПСР (Партія справедливості та розвитку). У 1994–1998 Ердоган був мером Стамбула.
Підтримував ідею конституційної реформи в Туреччині, яку було винесено на референдум у 2017 році та схвалено народним голосуванням. З переходом до президентської форми правління він отримав повноваження видавати укази рівносильні законам, розпускати парламент і призначати більшість членів Конституційного суду.
У своїй передвиборчій кампанії 2023 наголошував на боротьбі з інфляцією, яка за останній рік зросла до 50%. Хоча населення звинувачувало саме президента в економічних проблемах через його втручання у політику Центрального банку Туреччини.
Також главу держави критикували за надто повільну реакцію на недавній руйнівний землетрус у країні. Перед виборами Ердоган пообіцяв забезпечити житлом усіх постраждалих.
Головний опонент Реджепа Таїпа Ердогана – 74-річний Кемаль Киличдароглу, депутат турецького парламенту з 2002 року. Очолює Республіканську народну партію – найстарішу у Туреччині, лідером якої був і засновник сучасної Республіки Мустафа Кемаль Ататюрк.
На виборах президента 2023 Киличдароглу став кандидатом від об'єднаної опозиції. Його висунула коаліція з 6 партій – "Стіл шести".
На посаді президента Кемаль Киличдароглу планує повернути парламентську систему правління та провести реформу в економіці. Обіцяє боротися з корупцією та ліквідувати державні монополії. У зовнішній політиці кандидат має намір змінити курс на Захід та залагодити розбіжності з НАТО.
- Передвиборчі рейтинги
Вперше за два десятиліття у владі позиції Реджепа Таїпа Ердогана похитнулися. Після впевненої перемоги на виборах у 2018 році з 52,6% підтримки виборців, цього року Ердоган вже у першому турі може поступитися посадою своєму опонентові Кемалю Киличдароглу.
Згідно з даними передвиборчих рейтингів, найімовірніше, вибори президента Туреччини 2023 пройдуть у два тури. У деяких дослідженнях президент відстає від опозиційного кандидата більш ніж на 5%.
Опитування компанії SERAR показало, що за Ердогана готові голосувати 14 травня 45,2% виборців, а за лідера опозиції Киличдароглу – 52,1%. Третій кандидат, Сінан Оган, набрав 2,7% голосів у передвиборчому рейтингу.
У рейтингу соціологічного центру Konda Кемаля Киличдароглу хочуть бачити президентом 49,3% респондентів, за Реджепа Тайіпа Ердогана готові голосувати 43,7%.
Соціологічна компанія MAK опублікувала такі цифри: 45,4% виборців можуть віддати голоси за чинного лідера країни Ердогана, а за Киличдароглу – 50,9%. Дослідження Saros Research опублікувало передвиборчий рейтинг Ердогана на рівні 44,48%, а у Киличдароглу – 49,96%.
Щодо парламентських виборів, дані соцопитувань не прогнозують абсолютної більшості голосів жодній із партій, які можуть подолати прохідний бар'єр у Національні збори.
За даними передвиборчого рейтингу Konda, протистояння розгорнеться між трьома партійними альянсами:
- "Народний альянс" (до нього входить правляча партія Еродогана ПСР) - 44,0%
- "Національний альянс" (у складі – опозиційний "Стіл шести") – 39,9%
- "Альянс праці та свободи" (входить Демократична партія народів, яка відстоює права нацменшини курдів і оголосила про підтримку Киличдароглу) - 12,3%
- Інші партії – 3,8%
Чи зміниться відносини Туреччини та України після виборів
Незалежно від результату голосування на виборах президента та парламенту, позиція турецької влади щодо України, вірогідно, залишиться незмінною.
Як розповіли експерти в коментарі РБК-Україна, Туреччина і надалі може виступати дипломатичним посередником між Україною та РФ.
Саме таку позицію зайняв Реджеп Таїп Ердоган після початку повномасштабного вторгнення Росії, коли надав майданчик для переговорів і виступив одним із ініціаторів укладання "зернової угоди".
У разі перемоги Кемаля Киличдароглу кардинальних змін чекати не варто. Експерти вважають, що Туреччина продовжить підтримувати територіальну цілісність України, засуджувати анексію Криму і не відкриє протоку Босфор для військових кораблів РФ, хоч і не відмовиться від торговельних відносин із Росією.
Оскільки опозиційний кандидат дотримується прозахідного курсу, відносини Анкари з Москвою можуть стати більш виваженими, але до санкцій проти країни-агресора Туреччина не приєднається.
Нагадаємо: Трампу показывают нарезку "лучших моментов" войны в Иране вместо отчетов, – NBC.
