Команда Австралійського національного університету (ANU) знайшла докази існування ще одного шару Землі — так званого «ядра всередині внутрішнього ядра», яке виглядає як величезна куля зі сплаву заліза та нікелю.
Раніше вважалось, що Земля має лише чотири шари — кора, мантія, зовнішнє та внутрішнє ядро. Однак нині дослідники стверджують, що знайшли ознаки існування ще одного, глибшого внутрішнього ядра.
У статті в Nature, вчені пишуть, що спостерігали кілька землетрусів, що проходили діаметром Землі, рухаючись туди-сюди — іноді до п’яти разів кожен — чого, кажуть дослідники, не реєстрували «в історії сейсмології» (попередні дослідження фіксували максимум один «відскок»).
Виявлено, що сейсмічні хвилі проходили через найглибше внутрішнє ядро зі швидкістю, яка відрізнялася від швидкості проходження через навколишнє ядро, залежно від напрямку. Зокрема, хвилі, що проходили через внутрішнє ядро, сповільнювалися при наближенні до екватора під косим кутом. Тим часом хвилі, що проходили через зовнішнє внутрішнє ядро, сповільнювалися під час проходження вздовж екватора.
«Різниця у швидкості, ймовірно зумовлена такою фізичною властивістю як анізотропія [відмінність властивостей середовища у різних напрямках], а не хімічним складом або станом. Ми вважаємо, що обидва ядра тверді та мають подібний хімічний склад», — сказав автор дослідження Тхань-Сон Фам.
У 1936 році сейсмолог з Данії Інге Леманн виявила, що тверде внутрішнє ядро нашої планети відрізняється від рідкого зовнішнього ядра. Раніше вважалося, що «серце Землі» являє собою одну розплавлену сферу, однак саме Леманн «розділила» його на дві частини, вивчаючи сейсмограми землетрусів у Новій Зеландії.
У 2021 році інша група дослідників з ANU припускала, що існує глибше ядро з відмінними фізичним властивостями від вже відомого внутрішнього ядра – хоча які ці властивості було загадкою. Вчені помітили зміни в структурі заліза у внутрішньому ядрі, які свідчать про «межову лінію» приблизно у 650 км від центру Землі – іншими словами, кулю діаметром 1,3 км прямо в центрі планети.
Отримана інформація, за словами вчених, відкриває нові способи дослідження внутрішнього ядра. Команда ANU вважає, що глибше внутрішнє ядро допоможе пояснити формування магнітного поля Землі, яке відіграє важливу роль у підтримці життя на планеті, оскільки захищає її від шкідливого випромінювання.
Ці ідеї також можуть допомогти у вивченні інших планет (Марс до прикладу вважається «безплідним» через те, що втратив своє магнітне поле) та пошуку на них життя — наявність в екзопланет структури ядра, схожого на земне, необов’язково вказує на це, але значно звужує список кандидатів.
