7 квітня парламент прийняв гучний закон, що переводить стягнення боргів у автоматизований формат, який спровокував хвилю обговорень у ЗМІ та соцмережах. Керівник судової практики Юридичної компанії "Де-Юре", адвокат Юрій Костинюк пояснив УНІАН, що змінює новий закон, та які обмеження передбачаються для боржників в Україні.
За його словами, згідно чинного законодавства, обмеження можуть накладатися на українців, незалежно від розміру боргу - навіть за найменші суми: штрафи 170 грн, комунальні платежі, аліменти тощо. Але ці борги мають бути підтверджені виконавчим документом, виданим за рішенням суду або іншого державного органу.
"Щоб потрапити до Єдиного реєстру боржників, достатньо, по-перше, наявності виконавчого документу (виконавчий лист суду, постанова про штраф тощо), по-друге, щоб боржник не виконав зобов’язання добровільно у встановлений строк. По-третє, щоб виконавець (державний або приватний) відкрив виконавче провадження", - сказав Костинюк.
Новий закон передбачає, що відомості до реєстру будуть вноситись автоматично, тоді як раніше, за словами фахівця, для цього було необхідне окреме рішення виконавця. Таким чином, якщо закон набуде чинності, обмеження (зокрема заборона розпоряджатися майном) будуть застосовуватися одразу після внесення до реєстру, незалежно від суми.
Що загрожує боржникам в Україні
Костинюк зазначає, що окрім блокування реєстраційних дій з нерухомістю та транспортом (автоматична відмова нотаріусом, реєстратором, МВС), закон передбачає арешт коштів на банківських рахунках та електронних гаманцях, тобто блокування банківських карток і доступу до коштів, арешт цінних паперів (через інтеграцію з депозитарною системою), інформаційний обмін для оперативного виявлення активів.
"Водночас після повної сплати арешт знімається автоматично, без звернення боржника. Примусова реалізація майна (продаж з прилюдних торгів) залишається винятковою процедурою і не змінюється", - наголосив він.
При цьому адвокат додає, що ухвалений закон покращив умови щодо стягнення на єдине житло боржника. За його словами, раніше заборонялося стягнення на єдине житло та земельну ділянку під ним, якщо сума боргу не перевищувала 20 мінімальних заробітних плат, що складало близько 160 тисяч гривень станом на 2025–2026 роки.
"Стягнення було можливе лише за рішенням суду, у виняткових випадках та з дотриманням інших умов (залучення органів опіки тощо)", - підкреслив Костинюк.
Тепер поріг підвищено до 50 мінімальних заробітних плат - це близько 432 тисяч гривень. Додатково заборонено стягнення єдиного житла військовослужбовців під час воєнного стану та протягом року після його завершення. Крім цього, у зонах бойових дій або на тимчасово окупованих територіях автоматично знімається арешт за борги за житлово-комунальні послуги.
"Закон не розширює підстав для стягнення та не дозволяє конфіскувати житло без суду. Примусова реалізація залишається виключно судовою процедурою", - зазначив фахівець.
Що передбачає новий закон
Адвокат пояснив, що прийнятий 7 квітня закон вносить процедурні та технічні зміни до виконавчого провадження через цифровізацію автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП). При цьому фахівець наголосив, що норми щодо підстав стягнення майна, розміру боргів чи соціальних гарантій не розширюються.
За словами Костинюка, ухвалений закон передбачає:
- пряму електронну інтеграцію АСВП з державними реєстрами (нерухомість, транспорт, цінні папери), банками, небанківськими платіжними установами, нотаріусами та іншими органами;
- автоматичне виявлення активів боржника та накладення арештів (на кошти, електронні гроші, цінні папери);
- автоматичну відмову в реєстраційних діях щодо майна боржника (продаж, дарування, застава, перереєстрація) одразу після внесення відомостей до Єдиного реєстру боржників (ЄРБ);
- автоматичне зняття арештів та виключення з ЄРБ після повного погашення боргу (без звернення до виконавця);
- можливість видачі судових рішень та виконавчих документів в електронній формі з кваліфікованим електронним підписом.
"Для сум до 10 мінімальних заробітних плат передбачено спрощений порядок. Також серед запроваджених змін – скорочення строків, мінімізація людського фактору та підвищення прозорості", - зазначив адвокат.