Попри суттєві запаси газу та відносно стабільну ситуацію в енергосистемі, українцям уже зараз варто готуватися до можливих перебоїв узимку. Найбезпечніша стратегія — заздалегідь продумати варіанти тимчасового перебування у місцях із теплом та альтернативними джерелами енергії.
Як зазначив колишній міністр енергетики та вугільної промисловості Юрій Продан у коментарі виданню "Телеграф", ключовий ризик для проходження наступного опалювального сезону пов’язаний не з обсягами газу, а з можливими наслідками російських атак на критичну інфраструктуру.
За його оцінкою, Україна завершила опалювальний сезон із доволі значними запасами — приблизно у півтора раза більшими, ніж торік. Для повноцінної підготовки до зими потрібно накопичити близько 13 млрд кубометрів газу, і за нинішніх темпів видобутку та закачування цього можна досягти навіть без суттєвого імпорту. Водночас для підстрахування доцільно закупити додатково близько 1 млрд кубометрів.
Втім, визначальним фактором залишається безпекова ситуація. Як він пояснив, Росія системно завдає ударів по газовидобувній галузі та газотранспортній мережі, причому дедалі частіше — по об’єктах, що забезпечують безпосереднє постачання споживачам. У разі серйозних пошкоджень відновлення може займати час, а можливості резервування у газовій системі значно обмежені.
"Тому говорити про те, що ми не підготуємося і залишимося без газу, підстав немає. Але питання можуть виникнути через пошкодження газотранспортної мережі чи об'єктів газовидобутку — ворог методично б'є по них, і б'є влучно. Якщо ми зможемо відновлювати пошкодження й зберігати нинішні обсяги видобутку, ситуація буде керованою. Основний захист тут — протиповітряна оборона", — зауважив Юрій Продан.
Ба більше, фахівець підкреслив, що на відміну від електроенергії, де можна оперативно застосовувати графіки відключень, у газовій сфері такі механізми фактично непридатні. Система працює за складними фізичними параметрами — тиском і балансом обсягів, тому швидке відключення і повторне підключення великої кількості споживачів є технічно складним процесом.
"Тобто газового "рубильника" не існує. У широкому масштабі запровадити графіки, як в електроенергетиці, технічно неможливо", — пояснив він.
Альтернативні джерела енергії, такі як біогаз чи біометан, можуть допомогти лише точково і не здатні компенсувати можливі втрати в масштабах країни. У разі серйозних пошкоджень інфраструктури вони не зможуть замінити традиційне газопостачання.
У цьому контексті експерт наголосив, що українцям слід орієнтуватися на досвід попередньої зими та готуватися до можливих складних сценаріїв. Йдеться передусім про необхідність мати план дій на випадок перебоїв — зокрема, можливість тимчасово переїхати або перебувати у місцях, де є стабільне тепло та альтернативні джерела енергії.
Водночас він зауважив, що вирішальним фактором стабільності залишається ефективність протиповітряної оборони, адже жодні інженерні укріплення не можуть повністю захистити енергетичну інфраструктуру від прицільних ударів.
Окремо Продан звернув увагу на системні проблеми в галузі теплокомуненерго. За його словами, накопичені борги підприємств, які вже досягли близько 100 млрд грн, і надалі зростатимуть без комплексних рішень з боку держави. Він наголосив, що ситуацію не виправити простим підвищенням тарифів чи адміністративними обмеженнями — необхідні глибші механізми реструктуризації та фінансової підтримки.
Та все ж, на його думку, головна загроза для енергетичної стійкості країни — це не дефіцит ресурсів, а ризики руйнування інфраструктури внаслідок атак. І, зокрема. через це питання безпеки та готовності населення до можливих перебоїв виходить на перший план.