Люди, які самовільно залишають частини, відносяться до двох груп громадян. Про це повідомив журналіст, публіцист та головний сержант батальйону "Серафими" 104-ї ОБр ТрО Павло Казарін під час інтерв'ю з Яніною Соколовою.
Зокрема у нього запитали про основну причину випадків СЗЧ в українській армії.
Відсутність чітких термінів служби
"Відсутність термінів служби. П’ятий рік війни, дуже активна фаза боїв. Це всі фактори, які впливають на те, що хлопці, які навіть могли приходити добровольцями у 2022 році, вони просто вигорають", - зазначив Казарін.
Військовий додав, що в його батальйоні у побратима зараз розпадається шлюб через те, що дружина втомилася понад чотири роки чекати його зі служби і бачити його лише 30 діб на рік. Він вважає, що це непоодинока ситуація.
"Шлюб опинився в кризі. І йому дуже важко. Я думаю, що він такий не єдиний. Саме відсутність термінів служби, можливості якось планувати на майбутнє, відсутність відчуття, що час працює на тебе. Тому що ти можеш провести в армії 4-5 років, але від цього не буде залежати твоя зарплатня, від цього не буде залежати довжина твоєї відпустки. Служба в армії не накопичує тобі якісь бонуси, пільги для твоєї родини", - підкреслив Казарін.
Водночас, на його думку, якби такі бонуси були запроваджені, то можливо хтось, побоюючись втратити накопичені бонуси, залишався б, попри втому в лавах ЗСУ.
Не усі мобілізовані потрапляють до війська
При цьому, є ще одна категорія людей, які йдуть в СЗЧ, навіть повноцінно не потрапивши до війська.
"У нас держава каже, що ми щомісячно мобілізуємо 30 тисяч людей. Так, 30 тисяч, а з них 11 тис. - йде в СЗЧ з навчальних центрів. Близько 10 тис. йде в СЗЧ з навчальних центрів, ще трохи більше тисячі людей йде в СЗЧ у перші місяці після приходу в бригаду, після того, як вони закінчили БЗВП і прийшли в бригаду. До тисячі людей в місяць йдуть в СЗЧ. А з тих 20 тисяч, що залишаються, лише 10 служать на бойових посадах", - відзначив Казарін.
Також, за його словами, близько 2 тисяч людей списуються з навчальних центрів або після закінчення проходження базової загальної військової підготовки, бо інколи військово-лікарські комісії "закривають очі" на хронічні захворювання.
Він визнає, що в Україні величезна проблема з мобілізацією.
"Обсяги мобілізації не стають рішенням проблеми, а інколи навпаки - стають проблемою. Тому що, з 20 тисяч, які доїжджають до війська щомісячно, 10 тисяч не здатні виконувати бойові завдання. Вони займають тилові посади і рахуються у Збройних силах і навіть можуть не приносити жодної користі, а держава щомісячно на них витрачає гроші", - наголосив Казарін.