Людська популяція вже стала занадто численною і вимогливою для того, щоб Земля могла стабільно підтримувати її при нинішньому рівні споживання, попереджає нове дослідження.
Група під керівництвом Корі Бредшоу з Університету Фліндерса в Австралії, спираючись на дані про населення за понад два століття, виявила, що людство живе далеко за межами того, що наша планета може підтримувати в довгостроковій перспективі, пише ScienceAlert.
Екологи в дослідженні, опублікованому в журналі Environmental Research Letters, описують здатність навколишнього середовища підтримувати популяцію виду як "ємність середовища". Це оцінка кількості особин будь-якого даного виду, які можуть виживати в довгостроковій перспективі, виходячи з наявних ресурсів і швидкості їх відновлення.
Наш власний вид, Homo sapiens, особливо досяг успіху в розширенні меж цієї ємності завдяки нашій схильності знаходити технологічні рішення для подолання природних обмежень відновлення ресурсів – особливо шляхом експлуатації викопного палива.
Цікаво, що термін "ємність середовища" (carrying capacity) виник у судноплавній галузі наприкінці 1800-х років, коли пароплави на вугіллі замінювали вітрильні судна. Вперше він був використаний для розрахунку кількості вантажу, яку могло перевозити одне з нових суден, не витісняючи необхідне вугілля та воду для живлення самого судна або екіпаж, необхідний для керування ним.
Саме цей перехід на викопне паливо в судноплавстві та інших галузях фундаментально забезпечив швидке зростання населення у XX столітті – про що нам усім нагадує американо-іранська війна, яка шокує світові поставки палива та залежне від них населення планети. Поточна чисельність населення Землі становить близько 8,3 мільярда осіб.
Оптимальна проти максимальної ємності
"Сучасні економіки, засновані на безперервному зростанні, мабуть, не визнають регенеративних обмежень сталого розширення населення, оскільки викопне паливо штучно заповнює різницю", – пояснив колектив авторів.
Бредшоу та його команда створили засновану на доказах оцінку ємності середовища для людини, використовуючи моделі екологічного зростання для відстеження змін чисельності населення та темпів зростання за останні два століття в глобальному та регіональному масштабах.
Вони розрізняють максимальну ємність – теоретичну абсолютну межу, незалежно від того, скільки голоду, хвороб і воєн вона спричинить, – та оптимальну ємність, за якої чисельність населення є стабільною і відповідає мінімальному стандарту життя.
"Земля не може встигати за тим, як ми використовуємо ресурси. Вона не може підтримувати навіть сьогоднішній попит без серйозних змін; наші висновки показують, що ми тиснемо на планету сильніше, ніж вона здатна витримати", – заявив Бредшоу.
Прогноз демографічного піку
Дослідники встановили, що до 1950-х років людська популяція зростала зі все більшою швидкістю, але на початку 1960-х років цей темп почав сповільнюватися, хоча загальна чисельність населення продовжувала збільшуватися.
"Цей зсув ознаменував початок того, що ми називаємо "негативною демографічною фазою", – підкреслив Бредшоу.
Це означає, що збільшення кількості людей більше не призводить до прискорення зростання. Аналіз цієї фази показав, що чисельність світового населення, ймовірно, досягне піку десь між 11,7 і 12,4 мільярдами людей до кінця 2060-х або 2070-х років, якщо поточні тенденції збережуться.
Приблизно 12 мільярдів – це розрахункова абсолютна максимальна ємність середовища, але вона далека від оптимальної при нашому нинішньому рівні споживання ресурсів, який Бредшоу та його команда оцінюють у 2,5 мільярда людей.
Наслідки екологічного перевитрачання
Це перше дослідження, яке вивчає взаємозв'язок між темпами зміни чисельності населення на душу населення та довгостроковою середньою чисельністю населення.
Воно виявило, що людські суспільства перейшли від тенденції, де більша кількість людей означала вищі темпи зростання населення, до кривої, яка почала вирівнюватися: тобто при великих розмірах популяції темпи приросту знижувалися.
Але навіть при цих уповільнених темпах зростання наше населення вже значно перевищує стійку ємність середовища, згідно з моделями команди Бредшоу.
Розрив між їхньою оптимальною чисельністю у 2,5 мільярда та нинішнім населенням у 8,3 мільярда може допомогти пояснити проблеми надмірного споживання, з якими зараз стикається наш вид.
Наприклад, у січні цього року ООН оголосила, що світ перебуває у стані "водного банкрутства". Популяції тварин скорочуються через їхню нездатність конкурувати з нами за ресурси або встигати за нашими апетитами.
Клімат і системна нестабільність
І наша залежність від викопного палива для короткострокового збільшення ємності Землі – наприклад, для створення добрив, що живлять наші сільськогосподарські культури, та для забезпечення нашого активного життя – очевидно, також не приносить нам нічого доброго. Викопне паливо також є рушійною силою антропогенної зміни клімату, яка руйнує екосистеми та природні ресурси в усьому світі.
Примітно, що дослідження припустило: коливання глобальної температурної аномалії, екологічний слід і загальний обсяг викидів краще пояснюються зростанням чисельності населення, ніж зростанням споживання на душу населення.
"Системи життєзабезпечення планети вже перебувають під напругою, і без швидких змін у тому, як ми використовуємо енергію, землю та продовольство, мільярди людей зіткнуться зі зростаючою нестабільністю", – заявив Бредшоу. "Наше дослідження показує, що ці межі не є теоретичними, вони розгортаються прямо зараз".
Але хоча дослідження малює досить гнітючу картину людського життя на Землі, дослідники зазначили, що час ще не сплив.
"Земля не може підтримувати майбутнє людське населення або навіть сьогоднішнє без радикального перегляду соціокультурних практик використання землі, води, енергії, біорізноманіття та інших ресурсів", – констатували автори дослідження.
"Менші популяції з нижчим споживанням дають кращі результати як для людей, так і для планети", – підкреслив Бредшоу. "Вікно для дій звужується, але значущі зміни все ще можливі, якщо країни працюватимуть разом".
Етичні та наукові обмеження
Як і у випадку з будь-яким глобальним моделюванням, існують обмеження. На Землі одночасно розгортається занадто багато змінних, щоб вчені могли врахувати все, що впливає на чисельність населення, темпи змін і ємність середовища, тому ці цифри слід сприймати як оцінки, вірні лише в межах наборів даних, на яких вони були засновані.
Поняття ємності середовища також має тривожні етичні наслідки: не всі люди на Землі мають однакові можливості або споживають однакові ресурси, а дискусії навколо заходів з контролю чисельності населення часто пов'язані з расизмом та ейблізмом.
"Трагедія полягає в тому, що людські зусилля в кінцевому підсумку заблокували неминучі коригувальні петлі зворотного зв'язку, які накладає ємність середовища, не замінивши їх гуманними та екологічно безпечними коригувальними механізмами", – підсумували автори.