Після минулорічної атаки російських дронів у Новому безпечному конфайнменті (НБК) Чорнобильської атомної електростанції утворилася діра, що загрожує безпеці усього континенту. Як повідомляє Financial Times, Україна провела аварійний ремонт, накривши найбільший отвір захисним екраном, проте це не усуває загрозу.
"Це не українська проблема. Це континентальна загроза, яку ігнорують", - коментує головний інженер ЧАЕС Олександр Тітарчук.
За словами українських чиновників, минулорічний удар дрона не спричинив витоку радіації в атмосферу. Але пошкодження зовнішньої обшивки НБК та отвори, просвердлені рятувальниками для гасіння пожежі, поставили під загрозу роботу вентиляційної системи. Вона необхідна для підтримки рівня вологості нижче 40% та обмеження корозії металу, з якого виготовлена захисна арка.
Без ремонту вентиляційної системи корозія почнеться вже до кінця цього десятиліття, сказав Бальтазар Ліндауер, керівник відділу ядерної безпеки ЄБРР.
Експерти кажуть, що НБК втратив здатність утримувати радіоактивні речовини та забезпечувати контрольоване середовище для демонтажу небезпечного "саркофага", що знаходиться під НБК.
"Без герметичної оболонки вся система вийде з ладу… Ми більше не можемо підтримувати вологість у необхідних межах", - зазначає директор ЧАЕС Сергій Тараканов.
Небезпечні наслідки
На початку жовтня керівництво Чорнобиля накрило головний отвір НБК захисним екраном. Але чиновники визнають, що металевий лист лише запобігає потраплянню води, але не усуває головну загрозу.
Другий етап, за словами Тараканова, буде проміжним ремонтом вартістю від 5 до 10 мільйонів євро, які Україна залучає від донорів. Значна частина цієї роботи – герметизація всіх невеликих отворів та відновлення частини мембрани – має бути виконана вже цього року.
Третій етап буде спрямований на повне відновлення функцій НБК, яке Тараканов називає "надзичайно складним завданням".
"Враховуючи інтенсивні радіаційні поля безпосередньо над зруйнованим реактором, це створює серйозний технічний виклик", – каже директор ЧАЕС.
Ба більше, ситуацію ускладнює продовження війни. Як зазначає директор станції, над Зоною відчуження регулярно пролітають ворожі ракети та дрони, що збільшує ймовірність повторних інцидентів.
"Посадка ракети або важкого безпілотника поблизу арки створює сейсмічний удар. Жоден інженер на землі не може гарантувати, що укриття не завалиться від такого поштовху", - каже Тараканов.
За його словами, на ЧАЕС також знаходиться найбільше у світі сховище відпрацьованого палива та величезні обсяги рідких радіоактивних відходів.
"Удар по будь-якому з цих об'єктів – навмисний чи випадковий – може спровокувати ядерну катастрофу глобального масштабу", - додає він.
Фінансові виклики
За даними ЄБРР, на Рахунку міжнародного співробітництва для Чорнобиля міститься понад 70 мільйонів євро. Але Арвід Тюркнер, керуючий директор банку в Україні та Молдові, оцінює вартість проєкту у "понад 500 мільйонів євро".
Хоча арка запобігає викиду забрудненого пилу в навколишнє середовище, вона не блокує гамма-випромінювання, яке загрожує будь-кому, хто проводитиме роботи над нею.
На вершині арки ви отримаєте максимальну дозу [20 мілізівертів на рік] за 11 годин, – каже Еванс. - Це ускладнює процес і збільшує вартість.
Представники ЄБРР називають міжнародну підтримку Чорнобиля "найбільшою в історії глобальною співпрацею з ядерної безпеки", але кажуть, що після удару російського дрона над нею нависла "фундаментальна загроза". Втім, міжнародні партнери висловлюють сподівання, що їм вдасться знайти необхідне фінансування.