Верховна Рада України планує розглянути законопроєкт №11115, який стосується регулювання діяльності Telegram та інших цифрових платформ. Документ передбачає встановлення базових вимог до роботи таких сервісів і їхньої взаємодії з державою.
Автор ініціативи, член Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микола Княжицький повідомив у Facebook 25 березня, що профільний комітет вже одноголосно підтримав документ.
"Це рішення давно перезріле. Але після останніх терактів воно стало безальтернативним. Сьогодні ми маємо ситуацію, коли російські спецслужби масово використовують Telegram та інші цифрові платформи для вербування українців, координації диверсій, поширення фейків і дестабілізації країни. Частина злочинів — від шахрайства до замовлень терактів — прямо організовується через ці мережі", — зазначив Княжицький.
Нардеп також звернув увагу, що загрози походять не лише від месенджерів. Один із нещодавніх терактів був організований через відеогру, яка фактично виконує функції соціальної мережі. Крім того, за його словами, ризики, пов’язані з TikTok, вже визнають і в інших країнах. Окремо він підкреслив, що українське законодавство не встигає за розвитком цифрового середовища. Якщо YouTube вже підпадає під регулювання, то Telegram — ні, попри те, що ним користується більшість українців як джерелом інформації.
"За даними останнього опитування Ipsos для 62% українців саме телеграм є джерелом інформації. Інші дослідження називають понад 80 відсотків. Для порівняння: у країнах ЄС цей показник — від 5% до 30%. Нагадаю, що пропонує мій законопроєкт. Він не забороняє месенджери і не встановлює цензуру. Також він не зачіпає анонімність користувачів. Йдеться про базову відповідальність платформ", — наголосив Княжицький.
Зокрема, документ пропонує зобов’язати сервіси розкривати інформацію про власників і фінансування, мати офіційний канал взаємодії з українською владою, а також оперативно реагувати на випадки тероризму, шахрайства чи загроз національній безпеці. У разі невиконання цих вимог передбачено санкції — від фінансових обмежень до заборони використання таких платформ державними органами, банками та структурами, що працюють із персональними даними.
"Ключове: ми регулюємо не контент і не користувачів. Ми регулюємо поведінку платформ. Бо сьогодні частина з них або не реагує взагалі або реагує повільно, або реагує тоді, коли шкода вже завдана. Українська держава має мати інструменти, щоб захистити своїх громадян. Це перший, я б сказав, максимально м’який крок. Якщо потрібно — до другого читання закон може бути посилений", — додав Княжицький.
Він також зазначив, що законопроєкт відповідає європейському праву і не має негативних висновків Ради Європи. За інформацією Мінцифри, підхід документа отримав розуміння з боку Єврокомісії з урахуванням воєнних умов України. На думку автора ініціативи, цей закон має стати першим кроком до посилення безпеки в інформаційному просторі. У разі необхідності його можуть доопрацювати та посилити перед другим читанням.