Міністерство соціальної політики готує законопроєкт про зміни до пенсійної системи, мета якого – ввести накопичувальну систему, обраховувати пенсії за допомогою балів, а професійні пенсії сплачувати коштом бюджету. Про це йдеться у матеріалі Forbes Ukraine.
Міністерство соціальної політики пропонує ввести обов’язковий і добровільний накопичувальні рівні пенсії, відмовитися від складних обрахунків індексації та запровадити бальну систему нарахування пенсій.
Зазначається, що це не перша спроба нинішньої влади змінити підхід до сплати пенсій. У квітні 2023 року до зали Ради вже вносили законопроєкт про накопичувальну пенсійну реформу. Тоді у парламенті забракло голосів.
Законопроєкт пропонує реалізувати трирівневу пенсійну систему в Україні, де перший рівень – солідарна пенсія, другий – обов’язкова накопичувальна, третій – добровільна накопичувальна. Також окремо пропонується нараховувати професійні пенсії – це доплати, відомі зараз як спецпенсії.
Солідарний рівень складається з двох частин – базова пенсія та страхова. Загальна тривалість страхового стажу – 35 років, вихід на пенсію – з 60 років. Мінімальний стаж – 15 років, вихід на пенсію – у 65 років.
Базова пенсія – 30% від мінімальної зарплатні, її виплачуватимуть усім пенсіонерам. Зараз розмір такої пенсії становив би 1848 грн.
"Страхова пенсія повністю залежатиме від внесків (ЄСВ) людини протягом усього життя. Внески конвертуватимуться в бали, підрахунок яких під час виходу на пенсію і дасть змогу визначити розмір виплат. Сплата ЄСВ із середньої зарплати в країні даватиме 10 балів щомісяця, за 35 років – 4200 балів. Якщо зарплата менша або більша, то кількість балів відповідно зменшується або збільшується", - пише Forbes.
Вартість балу визначатиме уряд щороку у березні. Формула розрахунку закладена в законопроєкті, наголошує заступниця міністра соцполітики Дарина Марчак. Вона виглядає так: середню зарплату (за даними ПФУ) за минулий рік помножити на коефіцієнт 0,3 й поділити на 4200.
Зараз вартість бала становила б 1,02 грн. Тож людина, яка завжди отримувала середню зарплату і накопичила 4200 балів, отримала б страхову пенсію у розмірі 4292 грн.
До неї, за планом реформи, додається базова пенсія, що дало б разом 6140 грн. Окремо до цієї суми додаються накопичення, які протягом життя зробив пенсіонер.
За словами Марчак, бальна система має розвʼязувати проблему несправедливості для людей, які мають однаковий стаж і мали однакову зарплатню, але вийшли на пенсію в різні роки. Наприклад, людина, яка вийшла на пенсію у 2002 році, отримує відчутно меншу пенсію за того, хто вийшов на пенсію у 2020 році за однакових умов. Ця система дозволить перерахувати пенсії тим, хто отримує менше.
Також бальна система має замінити індексацію пенсій, яку щороку проводить уряд.
"На розрахунок індексації, зокрема, впливає інфляція, і в підсумку виходить обернена залежність. Коли економіка зростає й інфляція не дуже велика, індексація зменшується, а в часи кризи, за високої інфляції, індексація зростає". Тобто під час кризи пенсії зростають швидше, ніж під час економічного підйому", – цитує Forbes Дарину Марчак.
Як виглядатиме накопичувальна пенсія
Обов’язкова накопичувальна пенсія має запрацювати у 2026 році, наводять журналісти слова міністерки соціальної політики Оксани Жолнович.
Це будуть внески громадян на свої персоналізовані рахунки, а не в "єдиний котел", як у випадку із солідарною системою. У перші три роки реформи кошти зберігатимуться в державному накопичувальному фонді, далі кожен зможе обирати собі приватний фонд.
Внески на накопичувальні рахунки людина робитиме коштом і ЄСВ, і ПДФО, і додатковим внеском із зарплатні. У перший рік роботодавець перераховуватиме на накопичувальний рахунок 1% від розміру зарплати з ПДФО, держава – 1% з ЄСВ, а ще 1% людина зможе сплачувати додатково.
Ці внески поступово зростатимуть і з четвертого року становитимуть 3% з ПДФО обов’язково, а далі все залежатиме від самої людини – держава робитиме внески у розмірі внеску працівника, але не більш як 3% з ЄСВ. Тобто якщо людина погодиться сама вносити 3%, то загальний внесок становитиме 9%.
За даними Forbes, концепт реформи вже презентували президенту Володимиру Зеленському. Також зазначається, що міністр фінансів Сергій Марченко підтримує пенсійну реформу.
"Коли ми підемо на пенсію, працюючих людей, які сплачують ЄСВ, буде недостатньо, аби розмір пенсії відповідав нашим очікуванням", – цитує видання Марченка.
Однією з можливих перепон для реформи у статті називають позицію МВФ і Світового банку. За словами народного депутата Ярослава Железняка, у МВФ є чітка вимога – будь-які зміни по пенсійній системі мають бути погоджені зі Світовим банком. При цьому міністр фінансів повідомив, що Мінфін працює і зі Світовим банком, і з МВФ з цього питання.
Зазначається, що у разі підтримки реформи депутатами її старт запланований на 1 липня 2025 року. Проте, як пише Forbes, два депутати з профільних комітетів Ради мають сумніви щодо позитивного рішення парламенту.