Населення України стає менше. Сьогодні нас приблизно 35 мільйонів. Це на 20 мільйонів менше, ніж було 1991 року. До 2050 року в нашій країні залишиться лише 25 мільйонів українців.
Тривожний прогноз оприлюднили в Міністерстві соціальної політики під час форуму «Демографічне майбутнє України», передає ТСН.ua.
Демографічні виклики перед Україною
Низький рівень народжуваності, високий рівень передчасної смертності, масова еміграція через війну та інші чинники зробили демографічну ситуацію в Україні критичною:
- збройна агресія Росії проти України
- швидке скорочення чисельності населення
- критично низький рівень народжуваності
- погіршення стану здоров’я населення
- зростання чисельності людей з інвалідністю
- високий рівень передчасної смертності
- масова еміграція та внутрішнє переміщення населення
- незаконне вивезення громадян України
- демографічне старіння
Українців народжується менше, а населення старішає
На території України в кордонах 1991 року кількість народжених та коефіцієнт народжуваності впали до найнижчих рівнів за всю історію спостережень. 2023 року в Україні народилося 187 тисяч дітей.
«Щоразу у нас літніх людей більше, аніж тих, що народилося. Але минулий рік став надзвичайно тривожним, тому що коефіцієнт нашого приросту становив 0,9. Це надзвичайно низький коефіцієнт, він нижчий, ніж у багатьох європейських країнах — Польщі, Франції. Ми на рівні з Гонконгом, і це справді тривожно. Тривожно також те, що торік нових українців народилося лише 187 тисяч. І якщо порівняти з 1991 роком, з кількістю народжених дітей навіть у такий турбулентний проміжок часу, то це теж суттєво менше», — розповіла міністерка соцполітики Оксана Жолнович.
Українці живуть менше, ніж громадяни ЄС
Втім, це не єдина проблема. 2021 року розрив між очікуваною тривалістю життя серед жінок і чоловіків досяг мінімуму за часи незалежності — 9,2 року, але залишається одним з найвищих у світі (вище лише у 5 країнах).
Однією з причин гендерного розриву є високі рівні передчасної смертності серед чоловіків. У деяких вікових категоріях вони втричі вищі, ніж серед жінок.
«Є у нас проблеми і з активним довголіттям. Оскільки смертність українців так само є надзвичайно високою, спроможність українців проводити активне довголіття є також дуже низькою. Чоловіча смертність є надзвичайно високою. І знову ж таки не лише через війну, а через величезну кількість культурних особливостей і ризикову поведінку, через яку наші чоловіки, на жаль, дуже малу кількість років проживають у літньому віці», — розповіла Оксана Жолнович.
Українці за кордоном
За різними оцінками, до семи мільйонів громадян України виїхали за кордон. Зараз в Європейському Союзі проживають більше чотирьох мільйонів.
«Ми розуміємо, проводячи різні опитування, що, на жаль, готовність наших громадян повертатися назад щороку зменшується. Чи можна змінити цю ситуацію? Як можна її змінити? Я думаю, що так, бо ми вже багато разів відновлювалися після таких складних катастроф: Голодомор, репресії, виселення, тоталітаризм. Ми знайшли в собі сили відбудуватися тоді — ми мусимо зробити це ще раз. Якими є наші демографічні цілі? Напевно, досить типовими. Ми повинні одночасно рухатися у всіх напрямах: і кохатися, збільшуючи кількість українців, і пильнувати своє здоров’я, продовжуючи активне довголіття, і, звісно, активно залучати до нас продуктивне населення для того, щоб українців за вибором ставало більше», — розповіла міністерка соціальної політики.
Демографічні цілі України
Зараз в уряді розробляють стратегію демографічного розвитку та проводять публічні обговорення. Головна мета — створити умови, за яких до країни почнуть повертатися люди і народжувати більше дітей, зокрема:
- покращення якості життя
- створення умов для підвищення народжуваності та підтримка сімї
- зниження передчасної смертності
- міграційний приріст населення
- оптимальне розміщення на території країни
- адаптація до демографічного старіння та створення умов для активного довголіття
«Одна з цілей — збереження соціальної трудової активності. Ми розуміємо, що сьогоднішнє покоління повинне буде в старості довше працювати, довше залишатися в старості активнішим і довше забезпечувати себе своєю працею. Тому що сьогодні кількість тих, хто працює, і пенсіонерів уже один до одного. Відповідно утримувати одне одного буде складно. Тож нам уже сьогодні необхідно думати про те, що таке громадське здоров’я, яка культура превенції хвороб. Нам потрібно створювати максимально інклюзивне середовище, щоб зберігати нашу активність», — зазначила Оксана Жолнович.
Однак, за її словами, всі ці перспективи є далекоглядними. Вони не принесуть сьогодні якогось швидкого результату.
«І тому одна з цілей передбачає залучення українців вже і сьогодні. Щоб збільшити принаймні до 40 відсотків заміщення заробітку пенсією для наших пенсіонерів, нам уже зараз потрібно ще приблизно шість мільйонів працюючого населення. І народженням, звісно, ніяким чином цього не забезпечиш. У цьому контексті для нас особливого значення набуває повернення людей з-за кордону. І йдеться не лише про наших мігрантів, які рятуються від війни, а також про українців у багатьох поколіннях. Тих, хто вирішив виїхати набагато раніше. Проактивних іноземців, яким тісно в їхніх країнах і які готові будуть обрати нашу державу для свого розвитку й дому. Нас сьогодні надто мало, щоб ми могли швидко відбудувати і відновити нашу країну», — розповіла Оксана Жолнович.