19 січня Земля пережила рідкісну сонячну радіаційну бурю рівня S4 - найсильнішу з жовтня 2003 року. Про це повідомив Центр прогнозування космічної погоди NOAA. За інтенсивністю вона перевершила навіть відомі "гелловінські" бурі 2003 року.
На тлі яскравої магнітної бурі, яка викликала вражаючі полярні сяйва по всьому світу, ця радіаційна буря залишилася майже непомітною для звичайних спостерігачів, але виявилася історично значущою.
Як пише space.com, сонячні радіаційні бурі виникають, коли потужні магнітні викиди на Сонці розганяють заряджені частинки - в основному протони - майже до швидкості світла. Такі частинки здатні подолати відстань від Сонця до Землі (близько 150 млн км) за десятки хвилин. Найенергійніші з них проникають крізь магнітний захист Землі і прямують до полярних областей, де входять у верхні шари атмосфери.
NOAA класифікує радіаційні бурі за шкалою від S1 (слабка) до S5 (екстремальна). Подія 19 січня досягла рівня S4 - "сильна".
Незважаючи на грізний опис, небезпеки для людей на поверхні Землі немає: атмосфера і магнітне поле ефективно поглинають радіацію. Це також не було "наземною подією", при якій частинки фіксуються біля поверхні. За словами фізика Таміти Сков, спектр частинок був "м'яким": буря рекордна за силою, але недостатньо енергійна, щоб досягти землі.
На висоті ситуація інша. Такі бурі підвищують радіаційні ризики для астронавтів, а також для екіпажів і пасажирів авіарейсів над полюсами, де магнітний захист слабкіший. Супутники теж вразливі: потоки частинок можуть порушувати роботу електроніки і датчиків. Під час цієї бурі фіксувалися короткочасні збої даних.
Радіаційна буря - це не те саме, що геомагнітна. Перша пов'язана з швидкими частинками від Сонця, друга - з взаємодією сонячного вітру з магнітним полем Землі. Геомагнітні бурі викликають сяйва і можуть впливати на зв'язок, навігацію та енергосистеми.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →