Поки молодь хоче працювати в IT, бізнесу потрібні електрики, зварювальники і водії. Через це одним складно знайти роботу, а іншим – потрібних фахівців. Як скоротити розрив в очікуваннях і що робити молодим фахівцям, державі і бізнесу – в матеріалі РБК-Україна.
"Починаючи з 50". Чому молодь просить нереалістичні зарплати
Одна жінка пожалілася в соцмережі Х, що ніяк не може знайти продавця-консультанта в магазин косметики в Києві, а молода дівчина відповіла їй: "За 40-50 ви знайдете людину, яка буде працювати тільки віддалено". І додала, що на таку посаду треба пропонувати зарплату "починаючи з 50-60-70 тисяч".
У мережі обговорювали це здебільшого з іронією. Мовляв, молоде покоління надивилося відео в Tik-Tok, де блогери кажуть, що заробляють від тисячі доларів на день, і сприймають це як реальність. Втім, в цьому є доля правди. В розмові з РБК-Україна власники дрібного бізнесу кажуть: часто молодь справді має дуже високі запити по зарплатах і хоче при цьому мало працювати.
Кадровий дефіцит відчувається в різних галузях і через еміграцію, і через мобілізацію. Але є ще один фактор – завищені очікування частини кандидатів, які сформувалися під впливом сучасних трендів і обіцянок швидкого заробітку без особливих зусиль. Деякі коучі і блогери кажуть, що працювати на себе – це добре, а за наймом – погано. У когось це формує викривлену картинку того, як заробляються гроші.
Але це може зіграти і позитивну роль на ринку праці. Поки одні вимагають "надто багато", інші й далі погоджуються працювати за "надто мало". І коли все менше людей погоджується працювати "за мінімалку", то зарплати все-таки доводиться підвищувати.
В пошуку людей на вільні вакансії бізнес справді піднімає зарплати. Не "до 70", але хоча б скільки є можливість. І все більше фахівців каже, що за працівників справді конкурують.
"Виклик підштовхує бізнеси до нових підходів. Почалася конкуренція між роботодавцями за працівників, тож природно виріс рівень реальних зарплат. Серед трендів також – активне залучення жінок, студентів та літніх працівників на посади, які раніше займали переважно чоловіки. Крім того, роботодавці почали активніше працевлаштовувати ветеранів”, – розповідає РБК-Україна Артур Міхно, СЕО Work.ua.
Раніше бізнес намагався витрачати менше часу на перенавчання фахівців. Зараз на це йдуть набагато частіше, бо інших кандидатів просто немає. Але один із власників бізнесу каже РБК-Україна, що перенавчатися готові частіше старші жінки, ніж молодь.
Ще один вихід, який для себе знайшли роботодавці – виховання молодих кадрів "під себе". 35% опитаних Європейською бізнес асоціацією підприємців кажуть, що роблять ставку на співпрацю з навчальними закладами. Але проблему може загострити і те, що теперішня молодь не вибирає ті професії, які будуть потрібні ринку і країні в перспективі.
Не всім треба диплом. Які професії обирає молодь
Найпопулярнішими спеціальностями у вишах у цій вступній кампанії вже вкотре стали так звані "кон'юнктурні" спеціальності, де ринок праці перенасичений, і знайти роботу дуже важко, кажуть РБК-Україна в Міносвіти.
Серед спеціальностей із найбільшим попитом також психологія, медицина, інженерія. Також частіше йдуть вчитись на вчителів шкіл.
"Це гарний сигнал, що вступники частіше обирають ту ж інженерію та медицину, адже це професії, які точно будуть потрібні на ринку ще багато років. Це ті напрямки, які ми як держава підтримуємо через держзамовлення й грантові інструменти. Наприклад, минулого року медицина не була в топ-10", – коментує РБК-Україна колишній заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький.
Частина абітурієнтів мріяли вчитись в університетах, подавали заявки, але не вступили. Але Винницький каже: нічого страшного, навіть якщо взагалі не вступите. Можна піти навчатись в коледж, а можна і йти працювати.
"Наші коледжі цих людей дуже чекають. І ринок праці їх дуже чекає. Держава фінансує спеціальності, необхідні в подальшому для розвитку, для нашої економіки і для відбудови країни. Але не завжди це відповідає інтересам наших вступників", – зазначає він.
Зараз все частіше зараз кажуть, що вища освіта потрібна не всім, а наявність "хоча б якогось диплому" взагалі не гарантує, що людина буде працювати за професією і зароблятиме, скільки хоче. Ще радянський стереотип "без диплому нічого толкового в житті не вийде" – в реальному житті давно не актуальний.
В коледжі і профтехи молодь вступає на кухарів, слюсарів з ремонту колісних транспортних засобів, трактористів-машиністів, перукарів, операторів з розробки інформації та програмного забезпечення, кравців, штукатурів, слюсарів з ремонту машин та устаткування.
На жаль, в старших класах діти мало цікавляться природничими і високотехнологічними науками, які теж потрібні, щоб створювати продукт з високою доданою вартістю.
В МОН сподіваються, що це зміниться вже в найближчі роки: держава багато інвестує в природничі кабінети в старшій профільній школі. Кошти йдуть і на так звану STEM-освіту: на математичні класи, лабораторії для фізики і хімії.
"Це величезні і безпрецедентні інвестиції. Але вони призведуть до змін у вподобаннях наших вступників років через два-три", – каже РБК-Україна Винницький.
Кого зараз шукають роботодавці
Найбільша нестача людей – на виробництвах, в медицині, транспорті і логістиці, свідчать дані Work.ua. Бракує передовсім працівників робітничих спеціальностей (63%), фахівців середньої ланки (35%) та висококваліфікованих спеціалістів (19%).
Схожі оцінки і у Держслужби зайнятості. Там кажуть, що найскладніше знайти людей у сферах транспорту, будівництва, промисловості, торгівлі. За даними на початок серпня, на Єдиному порталі вакансій ДСЗ, де збираються пропозиції від служби зайнятості і інших учасників ринку, є біля 240 тисяч вакансій за 3000 професіями. Щодня публікують 28 тисяч нових.
Найчастіше шукають слюсарів, зварників, електрогазозварників, електромонтерів, продавців, кухарів, медсестер і медбратів, бухгалтерів. Є багато вакансій лікарів: сімейних, терапевтів, педіатрів. Дуже актуальні професійно-технічні напрямки.
Але зараз однією лише зарплатою залучити працівника важко, особливо на виробництво, констатує в розмові з РБК-Україна директор Державної служби зайнятості Юлія Жовтяк.
"Роботодавець готовий платити за оренду житла найманого працівника, соцпакет, ринкову зарплату, бронювання і навіть медстрахування, транспорт до місця роботи. Все це пропонується тим, хто має технічну або спеціальну підготовку", – каже вона.
Чиновниця зазначає, що раніше роботодавці були готові брати лише досвідчених фахівців, а зараз – навіть тих, хто має мінімальні навички. "На замовлення бізнесу ми можемо навчати та перенавчати, підвищувати кваліфікацію", – пояснила Жовтяк.
Які фахівці потрібні будуть в майбутньому
Багато хто дітей не знає, ким хоче стати в дорослому віці. Немало молодих дівчат і хлопців мріють про професії, "розкручені" в медіа і соцмережах, але які не відповідають ринковим запитам. До таких висновків в роботі з дітьми приходить Катерина Осадча – голова фундації, яка допомагає вибрати професію підліткам в складних життєвих обставинах.
Які професії потрібні будуть в майбутньому? Щоб зрозуміти це, Фундація Катерини Осадчої та Ipsos взяли дані швидкої оцінки завданої шкоди та потреб на відновлення RDNA4 (оцінка, яку проводить український уряд у співпраці зі Світовим банком, Європейським Союзом та ООН).
Згідно з RDNA4, потреби відновлення України сягають 524 млрд доларів.
Якщо Україна отримає цю суму, то, за моделюваннями Ipsos, для втілення проєктів з відбудови потрібно буде додатково залучити 1,5 млн людей. В першу чергу в будівництві, енергетиці, видобуванні, транспорті і логістиці, сільському господарстві, торгівлі і переробці.
Найбільший запит ринку буде на електриків, зварювальників, водіїв вантажівок, фахівців сфери видобування. Це насправді не дуже співпадає з тим, які професії обирає молодь і яку роботу хоче знайти.
"В деяких секторах різниця між запитом ринку та мріями дітей – десятикратна. Скажімо, в енергетиці потрібно 12% додаткових фахівців, але лише 1% молоді хоче працювати у цьому секторі. Схожа ситуація у переробці – треба буде 20% додаткових людей, але тільки 2% опитаних підлітків бачить себе на виробництвах”, – каже Катерина Осадча.
Як змінити ситуацію?
Один зі способів розв’язання проблеми – в якісній профорієнтації, вважають опитані РБК-Україна експерти. Це допомогло б швидше зрозуміти, ким молодь хоче стати, і які професій зараз дійсно потрібні і дають можливість розвиватися.
Держава впроваджує ранню профорієнтацію. Тепер її починатимуть з 5 класу школи. МОН пропонує таку модель:
- В 5 класі учні починатимуть знайомство з різними професіями, розвиватимуть критичне мислення, самоусвідомлення, вміння аналізувати власні інтереси та нахили;
- З 8 класу з учнями працюватимуть карʼєрні радники;
- В 10 класі буде перший рік профільної школи, упродовж якого школярі можуть змінити обраний профіль навчання.
Також з 2027 року старшокласники зможуть обирати профілі навчання і предмети залежно від своїх зацікавлень і майбутньої професії, кажуть РБК-Україна в МОН.
Зараз профорієнтація серед молоді не популярна, і це проблема, каже Катерина Осадча. За "Індексом майбутнього", 74% обговорюють кар’єрні плани з рідними, але лише 11% ходять на екскурсії на підприємства, і тільки 3% проходять стажування. Часто про ці можливості або не знають, або таких можливостей немає там, де вони живуть. Або вони не цікаві і не інтерактивні, каже вона.
Допомогли б такі активності, коли діти повністю занурюються в процесію на день чи на кілька годин. Це допомогло б зрозуміти, чи витримає мрія перевірку реальністю, і також це іноді ламає деякі стереотипи.
Осадча розповідає: якось вони з фундацією повезли дітей у швейний цех, і один хлопчик спочатку заявив, що це робота для дівчат, і йому тут не цікаво. Але коли побачив чоловіків-закрійників і спробував сам кроїти, змінив свою думку та тепер готується вступати за цим фахом.
Гранти і пільги. Які можливості дає держава
Крім самої роботи, Держслужба зайнятості пропонує активні програми зайнятості і компенсаційних механізмів, допомагає писати резюме, готуватися до співбесід, проходити тести з профоірєнтації. Центри зайнятості працюють в усіх регіонах України і онлайн.
"Молодь – це не просто робочі руки. Це драйвери змін. Ми не шукаємо для них просто вакансії. Ми допомагаємо будувати кар’єрні маршрути, створювати можливості й відкривати та розвивати свій потенціал", – каже Юлія Жовтяк.
Щоб заохотити бізнес брати на роботу молодь, держава компенсує роботодавцю 50% мінімальної зарплати впродовж півроку. Компенсація надається за працевлаштування молоді, яка вже має страховий стаж або працевлаштовується на перше робоче місце.
Зареєстрованим безробітним можна пройти безкоштовне перенавчання. Якщо молода людина має пільги для ВПО, по інвалідності та інші, є ветераном, є програма ваучерів. Держава компенсує витрати на навчання (до 30 280 грн) для здобуття професії чи підвищення кваліфікації. Людина сама обирає і фах, і освітній заклад. Доступні 155 професій.
Українці 18-25 років можуть отримати мікрогрант від держави сумою до 150 тисяч гривень на підприємництво. При цьому не потрібно створювати робочі місця. На загальних умовах можна взяти грант "Власна справа" – до 250 тисяч гривень зі створенням двох робочих місць. А якщо ви ще й ветеран або ветеранка, то максимальна сума гранту сягає 1 мільйона гривень.
На думку Осадчої, профорієнтація має бути інтегрована в процес відновлення країни. За її словами, проекти відбудови повинні обов’язково включати компоненти підготовки кадрів. А самі системи профорієнтації мають стати сучасними, інтерактивними й орієнтованими на майбутнє.
Буде потрібна повноцінна екосистема, де державні пріоритети, ринкові тренди, освіта і батьківська підтримка поєднуються в єдину стратегію.
"Якщо бізнес заздалегідь знатиме, що, скажімо, в 2027 році стартує велика держпрограма, то раніше почне готувати кадри, навчати персонал, формувати логістику, виробничі ланцюги. Все це потребує відкритої співпраці між державою, бізнесом і суспільством", – каже вона.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →