За минулий рік шахраї вкрали з банківських карток українців близько 1,1 мільярда гривень. Національний банк розповів, які схеми шахраї використовують найчастіше, та як не потрапити на гачок.
Найбільше випадків шахрайства з використанням банківських карток відбулося в інтернеті — 83% від загальної кількості. Решта припадає на махінації з технічними пристроями, наприклад, банкоматами чи терміналами безготівкової оплати.
Як зазначили в НБУ, у більшості випадків (84%) шахраї вдавалися до методів так званої соціальної інженерії: використовуючи певні техніки переконання, людей обманювали і змушували добровільно видати номери рахунків, пін-коди та інші фінансові дані.
Також Нацбанк наводить приклади найтиповіших схем видурюввання грошей:
- Телефонний обдзвін або поштова розсилка із пропозицією отримання фінансової допомоги від українського уряду, ООН, чи благодійних організацій. Для "нарахування допомоги" зловмисники просять надати усі дані про банківський рахунок, включно з даними картки. Після цього наявні на картці гроші зловмисники забирають собі.
- Використання підроблених сайтів, які імітують відомі інтернет-магазини, сторінки банків чи інші сайти. Тут завдання зловмисників полягає у тому, щоб спровокувати жертву ввести дані своєї банківської карти в "форму оплати" на сайті, тобто передати їм прямо в руки.
- Фейковий збір грошей з благодійною метою – допомога Силам оборони, біженцям тощо. У цій схемі злодії видають себе за волонтерів і вказують реквізити рахунку, куди жертва самостійно перераховує кошти. Потім ці гроші злочинці забирають собі замість того, щоб передати на зазначені ними цілі.
- Телефонний дзвінок чи текстове повідомлення буцімто від друга, родича чи колеги із проханням про термінову грошову допомогу – дати хабар, оплатити послуги лікарні чи просто позичити "до понеділка". Часто розсилка може йти зі "зламаного" акаунту, тому варто додатково переконатися, що гроші у вас просить саме ваша близька людина, а не хтось, хто вліз в її месенджер.
- Отримання несанкціонованого доступу до інформації в телефоні чи комп’ютері жертви. Найчастіше відбувається, коли жертва переходить за підозрілим посиланням в електроному листі, СМС чи повідомленні в месенджері і тим самим завантажує собі на гаджет вірус із програмою-шпигуном. Якщо злочинцям пощастить, вони можуть знайти в пам’яті пристрою реквізити банківських рахунків, пін-коди чи паролі.
Читають зараз: На ремонті Тріпільської ТЕС вкрали 50 млн, - СБУ.
