Майбутнє майже 4,3 мільйона українських біженців у Європейському Союзі опинилося під загрозою на тлі відсутності чіткого плану дій після потенційного припинення вогню між Росією та Україною.
Про це повідомляє видання Еuractiv.
З початку повномасштабного вторгнення у 2022 році українці отримали захист у межах Директиви ЄС про тимчасовий захист (TPD), яка дозволила їм легально проживати, працювати та користуватися базовими соціальними послугами у країнах Євросоюзу. Проте, попри продовження дії директиви до березня 2026 року, її "тимчасовий" статус створює правову та соціальну невизначеність для біженців.
Дані Агентства ООН у справах біженців показують зниження наміру повернутися в Україну: у 2024 році лише 65% опитаних українців за кордоном планували це зробити, що на 12% менше, ніж у 2023 році. Кількість тих, хто не має надії поїхати додому, зросла вдвічі — з 5% до 11%. Припинення вогню може повністю змінити ситуацію, надавши приймаючим країнам можливість вирішувати питання, чи послаблювати заходи, або "підштовхувати біженців до повернення додому".
На цьому тлі країни-члени ЄС опрацьовують можливі сценарії. Чехія, яка разом із Німеччиною та Єврокомісією веде активні переговори в рамках польського головування, готує спільну позицію до засідання Ради міністрів внутрішніх справ у червні. Остаточне рішення про припинення або продовження дії TPD має бути ухвалене всім ЄС одноголосно.
Деякі країни вже запроваджують національні програми довгострокового захисту. Зокрема, Польща планує запропонувати трирічний статус тимчасового резидента для українців, які перебувають у країні щонайменше рік. У Чехії українцям, які там проживають понад два роки й мають роботу, буде доступний новий спеціальний п'ятирічний дозвіл на проживання з обов'язковим відвідуванням школи їхніми дітьми. Австрія, Італія, Естонія та Латвія розробляють власні варіанти інтеграції, а у Німеччині рішення буде залежати від майбутнього складу уряду, хоча міністерство внутрішніх справ уже підготувало декілька варіантів.
