Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан може знайти несподіваних союзників у спробі заблокувати вступ України до ЄС, зокрема з боку французького президента Еммануеля Макрона. Про це 1 жовтня пише Politico.
Напередодні саміту ЄС у Копенгагені 1 жовтня голова Європейської ради Антоніу Кошта намагався переконати лідерів держав знайти спосіб обійти угорське вето на членство України та інших країн, де процедура затримується.
За словами Politico, Кошта запропонував змінити правила ЄС, дозволивши початок формальних перемовин про членство за кваліфікованою більшістю голосів замість нинішньої вимоги одностайності.
Пропозиція викликала суперечки. Хоча Орбан і є найближчим до російського диктатора Володимира Путіна лідером ЄС, який виступає проти України, інші держави підтримують його радше для захисту власного права вето, зазначає видання.
Проти плану виступають Франція, Нідерланди та Греція, оскільки зміна правил могла б обмежити їхню можливість блокувати небажані заявки на членство. Водночас така ситуація дає Орбану нові важелі впливу: Греції важливо зберегти контроль над переговорами щодо Туреччини, Болгарії — щодо Північної Македонії, а Хорватії — щодо Сербії.
Якщо план Кошти буде реалізовано, він відкриє шлях не тільки для України, а й для Молдови, оскільки кандидатури двох країн пов’язані. Для зміни правил потрібно, щоб усі 27 держав-членів, включно з Угорщиною, дали згоду — що для анонімних дипломатів, з якими спілкувалося Politico, є абсолютно нереальним.
Європейські лідери намагаються прискорити процес вступу України та Молдови до ЄС, підтримуючи їхні заявки. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн наголошувала, що Україна належить до ЄС і може стати повноправним членом до 2030 року, якщо продовжить судову та економічну реформи.
Незважаючи на проведені реформи та численні переговори з Брюсселем, офіційні переговори ще не почалися через позицію Угорщини. Молдова опинилася в схожій ситуації, оскільки її кандидатура пов’язана з Україною і не може просуватися, поки заблокована українська.
Єврокомісія підтримала ініціативу Кошти, яка передбачає запровадження кваліфікованого голосування на проміжних етапах, щоб можна було рухатися вперед навіть за опозиції невеликої кількості країн, хоча остаточне затвердження вступу все одно потребує одностайності.
Однак така спроба стикається зі спротивом лідерів, які розцінюють право вето як елемент національного суверенітету. Наприклад, Греція довго блокувала вступ Туреччини через питання безпеки.
Франція історично протистояла приєднанню Туреччини, а Макрон ще 2018 року заявляв, що шанси Анкари на вступ до ЄС мінімальні. Аналогічна ситуація з Болгарією та Хорватією.
Хоча інші країни публічно засуджують угорське блокування, проте вони використовують цю ситуацію як зручний привід для відстоювання власних інтересів, додає Politico.
