Уявіть суспільство, де кожна людина почувається захищеною, а її базові потреби гарантовано задовольняються. Освіта, охорона здоров’я, гідна праця й соціальні гарантії стають не привілеєм, а нормою. Ця модель, відома як держава добробуту (welfare state, інший переклад - соціальна держава), виникла у ХХ столітті і стала символом соціального прогресу. Взірцевою моделлю організації державної влади, а також відносин між державою і громадянами.
Проте в сучасному глобалізованому світі, сповненому нових викликів, її майбутнє здається невизначеним. Як трансформується ця модель і які уроки вона несе для України — країни, яка нині перебуває у стані війни?
На ці питання відповідає доцент Андріанна Бадида, кандидат юридичних наук, експерт із конституційного права, чиї дослідження розкривають не лише історію, але й майбутнє цієї моделі. Адже для України, яка нині бореться за своє існування, це питання стає ще актуальнішим: чи потрібна така система зараз, і якщо так, то як її адаптувати до умов війни?
Витоки держави добробуту: уроки з історії
Концепція держави добробуту бере свій початок у соціальних реформах XIX століття, коли європейські країни вперше зіткнулися з необхідністю державного втручання в економіку задля вирішення соціальних проблем. Після Другої світової війни ця модель набула найбільшого поширення. Країни Західної Європи, такі як Швеція, Велика Британія та Німеччина, створили системи, які надавали громадянам доступ до освіти, охорони здоров’я, соціальних пільг і пенсій.
Держава добробуту стала символом соціальної стабільності та економічного відновлення. Її ідея полягала в тому, що держава бере на себе зобов’язання забезпечити добробут своїх громадян «від народження до старості».
Україна, яка переживає наймасштабнішу кризу у своїй сучасній історії, стикається з питанням: чи потрібно і чи можливо інтегрувати подібну модель у суспільство, роздерте війною?
Впровадження елементів держави добробуту навіть у кризових умовах буде слугувати основою для суспільної консолідації та піднесення моралі. Ми бачили такі перспективи на етапі задуму програм з підтримки для внутрішньо переміщених осіб, ветеранів та інших вразливих груп населення. З правової точки зору, це є також першочерговим завданням — забезпечення прав людини в умовах надзвичайного стану.
Які є проблеми такої концепції ?
Сучасний світ став ареною глобальних змін, які суттєво впливають на функціонування держави добробуту. Ось виклики, які принесло XXI сторіччя:
Податкова конкуренція. Транснаціональні корпорації активно використовують прогалини у податкових системах країн, що призводить до втрат державних доходів, а значить і економічної спроможності урядів.
Технологічна революція. Автоматизація й цифровізація змінюють ринок праці, викликаючи зростання нерівності між тими, хто може адаптуватися до нових реалій, і тими, хто втрачає доступ до стабільної роботи.
Міграція. Глобалізація посилює міграційні процеси, що створює додаткове навантаження на соціальні системи приймаючих країн.
Для України ці виклики мають свої особливості. Як країна, що перебуває у стані війни, Україна зіткнулася з економічними проблемами, міграційною кризою та необхідністю залучення зовнішньої допомоги. Проте глобалізація відкриває і можливості: інтеграція в міжнародні економічні та політичні структури, такі як Європейський Союз, дозволить Україні скористатися досвідом розвинених держав у розбудові сучасної системи соціального захисту.
Чи знає історія альтернативні методи?
Не всі країни пішли шляхом держави добробуту. Наприклад, у США сформувалася модель мінімальної держави, де соціальні функції значною мірою виконує приватний сектор. Ця система базується на ідеї, що індивідуальна відповідальність стимулює економічну активність і скорочує залежність від держави. У США, наприклад, більшість соціальних послуг, включаючи медицину, є платними, а роль держави обмежується допомогою найуразливішим групам.
Україна, яка відчуває серйозні бюджетні обмеження через військові витрати, теоретично могла б інтегрувати окремі елементи цієї моделі. Наприклад, залучення приватного сектору до фінансування медицини чи освіти може стати тимчасовим рішенням. Проте сліпе копіювання американського підходу ризикує поглибити соціальну нерівність, яка й так посилюється через війну та кризу.
Українська система має знайти власний баланс між державною підтримкою та приватною ініціативою. Гібридна модель, яка поєднує соціальні гарантії із залученням приватного сектору, може стати оптимальним шляхом.
Держава добробуту для України: практичні кроки
Для України, яка перебуває у складних умовах війни та економічної кризи, концепція держави добробуту може стати основою для майбутньої відбудови. Ось кілька ключових напрямків, які можуть бути запропоновані:
Соціальний захист ветеранів. Впровадження програм психологічної, медичної та економічної реабілітації для військових.
Цифровізація соціальних послуг. Створення єдиної цифрової платформи для моніторингу потреб населення й автоматизації соціальних виплат.
Підтримка внутрішньо переміщених осіб. Забезпечення тимчасового житла, працевлаштування та доступу до освіти для переселенців.
Підтримка осіб, що постраждали внаслідок воєнних дій. Економічна, психологічна та правова допомога для відновлення будь-якої шкоди, завданої агресором. Серед цього — відновлення житла.
Реформа системи охорони здоров’я. Збалансування між державною і приватною медициною, особливо у сфері кризового реагування.
Інтеграція в міжнародні структури. Залучення досвіду ЄС для адаптації найкращих практик соціального захисту.
Майбутнє держави добробуту: перспектива для України
Держава добробуту — це не статична система, а динамічна концепція, яка змінюється відповідно до потреб суспільства. Для України, яка прагне стати частиною європейської спільноти, має бути знайдений підхід, що стане основою соціальної згуртованості та економічного зростання.
Як зазначає Андріанна Бадида, майбутнє моделі добробуту залежить від здатності інтегрувати новітні технології, співпрацювати з приватним сектором і враховувати глобальні виклики. Для України це шлях реформ і інновацій, який дозволить створити систему, що не лише реагує на кризи, а й сприяє розвитку.
«Держава добробуту — це філософія, яка доводить, що суспільство може бути одночасно ефективним і справедливим». Україна має шанс стати прикладом того, як навіть у найскладніших умовах можливо створити систему, орієнтовану на людину.
Журналіст Юлія Шевченко
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →
Читайте vesti-ua.net в Google News