Понад тиждень тому Україна зазнала масштабної кібератаки, яка призвела до блокування десятків державних реєстрів. Це, зокрема, унеможливило укладання угод з нерухомістю, реєстрацію бізнесу та інші нотаріальні дії.
"Апостроф" розповідає, яка ситуація з доступом до реєстрів.
Що вже відновили?
Міністр економіки Юлія Свириденко повідомила про відновлення функції бронювання в застосунку "Дія". Тепер можна швидко забронювати працівника, а результат заявки надійде протягом 72 годин. Однак бронювання для філій компаній та кінцевих бенефіціарів поки недоступне. "Дія" самостійно підтягує працівників, які доступні до бронювання, та перевіряє їхню відповідність до вимог.
Реєстри Електронної системи охорони здоровʼя працюють у штатному режимі, проте є затримки при виконанні деяких дій, які потребують інтеграції із реєстрами Мін'юсту. Зокрема, спостерігаються труднощі при реєстрації чи оновленні даних про заклади охорони здоровʼя, при державній реєстрації народження за медичним висновком про народження, а також отримання комплексної послуги "єМалятко" в цілому.
Що не працює?
Реєстр актів цивільного стану громадян, який містить інформацію про одруження, розлучення, народження та смерть, залишається недоступним. Через це Мін'юст повернувся до паперових книг реєстрації. У міністерстві наголосили, що працюють над повноцінним відновленням реєстрів 24/7.
Також недоступні Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Через це неможливо проводити операції з нерухомістю та реєстрацію бізнесу.
Коли все відновлять?
Конкретні терміни повного відновлення роботи реєстрів наразі не оголошені. Депутат Ігор Фріс зазначив, що під час атаки було зламано архітектуру реєстрів та їх взаємодію між собою. Він запевнив, що "жодних змін, модифікацій, знищення інформації не відбулося", і що бази даних та архіви дозволяють відновити інформацію.
Зараз першими до повернення в роботу називають Держреєстр актів цивільного стану громадян, Держреєстр речових прав на нерухоме майно, Єдиний держреєстр юридичних осіб та фізосіб підприємців. Після 2 січня вони мають запрацювати.
Чи є загроза витоку даних?
Представники Мін'юсту та правоохоронних органів запевняють, що витоку даних не сталося. Усі дії в реєстрах автоматично фіксуються, що унеможливлює незаконне заволодіння майном через обмежений доступ до реєстрів.
Щодо захисту майна, то у Мін'юсті кажуть, що наразі неможливо ані отримати дані, ані внести зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Тому зловживань бути не може.
Що буде далі?
Парламентська робоча група працює над напрацюванням змін для посилення захисту даних українців у майбутньому. Після відновлення доступу до реєстрів нотаріуси та інші фахівці внесуть накопичені дані до електронних систем.
Крім цього, Держспецзв’язку та СБУ затвердили нові рекомендації та план захисту від кіберзагроз для об’єктів критичної інфраструктури.
