Уряд України серйозно взявся за пенсійну реформу, яка може стартувати вже до кінця цього року. Запропонована реформа передбачає запровадження принципу накопичення коштів для майбутніх пенсій українців, що має суттєво збільшити розміри пенсійних виплат. "Апостроф" розбирався, що пропонують в уряді, і коли українці почнуть отримувати гідні пенсії.
В Україні в недалекому майбутньому буде проведено пенсійну реформу, мета якої – суттєво збільшити пенсійні виплати тим, хто вийшов на заслужений відпочинок.
У коментарі "Апострофу" голова комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова (фракція "Слуга народу") розповіла, що напрацюванням реформи займається Міністерство соціальної політики.
""Я підтримуватиму ту конструкцію, яку вони пропонують. Там буде близько трьох законів, - сказала нардеп. - Завдання - щоб пенсія, якою забезпечується українець, мала виходити на 60% заміщення трудового доходу".
У пошуках справедливості
Наприкінці вересня міністерка соціальної політики Оксана Жолнович у Верховній Раді презентовала основні положення пропонованої урядом пенсійної реформи.
За її словами, одна з головних цілей реформи – зрівняти пенсійні виплати тих, хто вийшов на пенсію 10-20 років тому із пенсіями тих, хто починає їх отримувати зараз. Адже пенсії, умовно, двох вчителів, які пішли на заслужений відпочинок у 2000 та 2024 роках відповідно, суттєво різняться, іноді в рази. Що й зрозуміло, бо 20 років тому і пенсії, і зарплати, та й ціни, були набагато нижчими, ніж сьогодні. За ці 20 років зарплати в Україні зростали, намагаючись наздогнати ціни, також збільшувалися пенсії, які розраховуються в прив'язці до рівня зарплат, тоді як "старі" пенсії за всім цим встигнути були просто не в змозі – навіть незважаючи на щорічний перерахунок, який, між іншим, проводиться і під час війни.
При цьому навіть нинішні українські пенсії загалом далекі від того, щоб становити не те, щоб 60% середньої зарплати, а навіть 40%, що є рекомендованою нормою Міжнародної організації праці. У 2024 році середня пенсія в нашій країні досягла рівня 5851,86 гривні, тоді як середня зарплата у другому кварталі поточного року сягнула 20,9 тисяч гривень. Таким чином, середня пенсія в Україні становить близько 28% середньої зарплати.
Картина стає ще більш гнітючою, якщо проаналізувати, скільки пенсіонерів отримують пенсію нижче за середню. Так, майже 62% пенсіонерів мають пенсію менше 5000 гривень, а кожен четвертий – менше 3000 гривень, тобто у чверті українських пенсіонерів пенсії не дотягують навіть до 15% від середньої по країні зарплати.
Як бачимо, прагнення уряду підвищити рівень пенсій є цілком виправданим. Але наскільки реалістично провести пенсійну реформу в досить бідній країні, яка до того ж воює? А те, що реформа має розпочатися вже найближчим часом, випливає зі слів голови Мінсоцполітики Оксани Жолнович, яка заявила, що ухвалення відповідних законопроектів може відбутися вже до кінця поточного року.
Без накопичень
Перш ніж говорити про майбутню реформу, слід зробити невеликий відступ для того, аби нагадати, що являє собою пенсійна система України сьогодні.
Її основою є солідарний рівень – пенсії українців фінансуються із Пенсійного фонду, який наповнюється за рахунок коштів від сплати єдиного соціального внеску (ЄСВ) та дотацій із державного бюджету.
Кожен працюючий в Україні сплачує ЄСВ (за найманих працівників це роблять роботодавці), але відповідні кошти використовуються для виплат поточних пенсій – іншими словами ті, хто працюють, забезпечують пенсії нинішніх пенсіонерів, а не свої майбутні пенсійні виплати.
При цьому в нашій країні існують приватні пенсійні фонди, послугами яких можуть скористатися усі бажаючі – роблячи певні відрахування до таких фондів, українці можуть забезпечити у майбутньому додаткові виплати до державної пенсії. Проте слід розуміти, що у разі банкрутства такого пенсійного фонду людина ризикує залишитися не тільки без очікуваної надбавки до пенсії, а й без компенсації зроблених до цього фонду платежів. У будь-якому разі частка українців, які користуються послугами недержавних пенсійних фондів, вкрай мала.
Солідарний рівень – це перший рівень пенсійної системи, тоді як недержавні пенсійні фонди – її третій рівень. Таким чином, не вистачає другого рівня, який в Україні всі ніких не можуть запровадити. Йдеться про так званий накопичувальний рівень, який є основою пенсійної системи у більшості європейських країн.
Головний принцип накопичувальної системи полягає в тому, що кожен працівник має персональний рахунок, на який здійснюються виплати протягом усього його трудового життя (у Європі, як правило, ці відрахування робляться в рівних частках самим працівником та його роботодавцем). Принципова відмінність накопичувальної системи від солідарної у тому, що люди фінансують не чужі пенсії, а свої майбутні.
Накопичувальний рівень пенсійної системи має стати обов'язковим на відміну від третього рівня, який пов'язаний з недержавними пенсійними фондами (цей рівень збережеться після проведення пенсійної реформи). Але при цьому накопичувальні пенсії будуть захищені державою від економічних та інших потрясінь.
За чий рахунок банкет
Ми згадали про накопичувальний рівень далеко невипадково, бо він має зіграти хоч і скромну, але при цьому важливу роль у підвищенні розмірів пенсій українських громадян.
Згідно з планами влади, за рахунок солідарного, тобто першого рівня пенсійної системи, пенсії доростуть лише до 40% від розмірів зарплат. Відповідно, решта 20% зростання має забезпечити накопичувальний рівень пенсійної системи.
Але його, накопичувального рівня, в Україні немає, і поки що незрозуміло, коли він зможе з'явитися. За словами міністерки соцполітики Оксани Жолнович, його збираються запровадити у 2026 році.
Не виключено, що на той час бойові дії закінчаться, але не варто думати, що війна – це єдина перешкода для проведення реформ такого рівня. Справа в тому, що накопичувальну систему в Україні планували запровадити ще… у 2019 році, про що докладно писав "Апостроф". Але ні того року, ні в наступні реформа не відбулася, а потім, як відомо, сталося російське вторгнення, і стало трохи не до неї.
І ось тепер про пенсійну реформу знову заговорили, і вона, як то кажуть, зараз на столі.
Втім, поки що неясно, як саме вона проводитиметься.
" Наскільки я розумію, вони хочуть змінити формулу, щоб це була умовно накопичувальна система - мається на увазі, щоб зобов'язання щодо майбутньої пенсії в солідарній системі визначалися як умовні накопичення. Чесно кажучи, не впевнений, що такий підхід правильний" , - сказав у коментарі "Апострофу" експерт із пенсійних питань Віктор Колбун.
За його словами, у будь-якому випадку, на подібні заходи будуть потрібні значні кошти. " Не знаю, наскільки це виправдано. Якщо результат буде той самий, то, за великим рахунком, заради чого?" , – зазначив він.
Кошти справді потрібні чималі. За словами Оксани Жолнович, для здійснення реформи тільки за солідарним рівнем пенсійної системи необхідно знайти як мінімум 30 мільярдів гривень: "Ми як тільки знайдемо цей ресурс, а я впевнена, що ми його знайдемо, то почнемо збільшення окрім традиційних спланованих нами індексацій та інших підтримок для пенсіонерів" .
Також поки що неясно, за рахунок чого – і кого – фінансуватиметься накопичувальна пенсійна система. Як було зазначено вище, у європейських країнах відрахування у межах накопичувальної системи в рівних частках здійснюють працівники та роботодавці, тобто це, по суті, додатковий податок. В Україні існує ЄСВ, який становить 22% від доходу працюючого громадянина і який спрямовується до Пенсійного фонду для фінансування пенсій. Звідси питання – чи покриватимуться витрати на відрахування за накопичувальною системою з цього ЄСВ, чи планується запровадити додаткові вилучення? Відповіді це питання досі немає.
За словами голови парламентського комітету з питань соцполітики та захисту ветеранів Галини Третьякової, дискусія з цього приводу все ще триває, і окрім ЄСВ як джерело фінансування пенсійних накопичень також частково розглядається податок на доходи фізичних осіб (ПДФО). Але, знов-таки, остаточного рішення з цього питання немає.
Буде перемога – буде реформа
Але повернемося до питання реалістичності пенсійної реформи, яку пропонує уряд.
За словами експерта з пенсійних питань Віталія Мельничука, будь-яка реформа буде реалістичною, якщо реально їй займатися.
"Єдина справжня пенсійна реформа в Україні була проведена 20 років тому. Але навіть її не було завершено. Було проведено реформу солідарної системи, було запроваджено третій рівень – недержавні пенсійні фонди. Проте другий, накопичувальний рівень не було запроваджено. І до сьогодні нічого не робиться окрім розмов" , - сказав експерт у коментарі виданню.
У зв'язку з цим він вважає, що і нинішня урядова ініціатива є черговим піаром.
"Якби накопичувальна система була введена, у нас сьогодні не було б усіх цих розмов. Чи реально це (введення накопичувального рівня)? Це було реально завжди, починаючи з 2004 року. Але це – серйозна інтелектуальна та практична робота. А працювати ніхто не хоче. Тож будемо чекати - дуже хочеться помилитися" , - сказав Мельничук.
Віктор Колбун, у свою чергу, зазначає, що багато залежатиме від ходу війни та термінів її завершення: "Тому реалістичність цього питання потрібно винести за дужки, оскільки війна може внести корективи у будь-який момент - як в один, так і в інший бік".
Але Україні потрібне не просто завершення війни, а її переможне завершення, додає експерт.
"Якщо ми зберігаємо всі свої території і, відповідно, з усіма територіями йдемо до Євросоюзу та НАТО, ми матимемо позитивний економічний тренд на майбутнє десятиліття і навіть не на одне. В нас можна буде інвестувати, у нас буде розвиватися економіка досить динамічно. Плюс я не виключаю, що за підсумками війни так званий "колективний Захід" вирішить зробити з нас "вітрину" цього "колективного Заходу", щоб протиставити її брудній, бідній і озлобленій "вітрині" диктаторських режимів. І, відповідно, у цей період можна буде передбачити ресурси, які знімуть деяку фінансову напругу, пов'язану із запровадженням накопичувальної системи. У такому варіанті це питання може пройти набагато легше", - резюмував Віктор Колбун.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →