Широкомасштабна війна, яка триває вже майже два роки поступово змінює ситуацію на ринку праці України. Через мобілізацію — чоловіки стають «дефіцитом», а на чоловічі спеціальності роботодавці вже активно шукають жінок.
У Одесі, наприклад, міська влада розпочала пошук водіїв для комунальних автобусів серед жінок, бо водіїв чоловіків не вистачає, у Дніпрі бракує чоловіків на заводах, а у Києві жінкам пропонують роботу машиністками поїздів метрополітену.
Які ще професії найближчим часом будуть потребувати жіночих рук і що взагалі відбувається на ринку праці під час війни, з’ясовував сайт ТСН.ua.
Шукають машиністок поїздів метро
У Києві машиністів та машиністок поїздів метро шукають усі три депо метрополітену. На сайті КМДА навіть опубліковане відповідне оголошення.
В метрополітені кажуть, що потреба у машиністах є, бо такі фахівці виходять на пенсію, а також тривають процеси з мобілізації, тому підприємство завжди готує резерв із фахівців.
«Ми набираємо слухачів у групу – це 30 осіб, які перед цим проходять відбір. Дуже важливо, щоб у претендента було міцне здоров’я, бо для зарахування потрібно пройти медкомісію. Після навчання вони по 10 чоловік потрапляють у три депо. Звісно, що машиністів метрополітену зараз не вистачає. У нас є працівники, які були мобілізовані і зараз служать у ЗСУ. На жаль, декілька машиністів загинули на війні», — розповіли сайту ТСН.ua у пресслужбі КП «Київський метрополітен».
Варто зазначити, що зараз вперше на цю спеціальність запрошують, як чоловіків, так і жінок. Набір на курси машиністів ще триває і поки невідомо, чи є жінки серед відібраних претендентів.
«Справа у тому, що жінкам в Україні, ще від 2017 року офіційно дозволено працювати машиністками поїздів метро. Тому всі, хто любить метро, можуть спробувати опанувати цю спеціальність — як чоловіки, так і жінки. Наразі, нам поки невідомо, чи є в навчальній групі жінки, але сподіваємося, що вони будуть», — розповідають в метрополітені.
Не вистачає водіїв та слюсарів
А ось у київських маршрутках поки без змін — працюють водіями чоловіки. Лише на одному маршруті є жінка-водій, але вона працює вже дуже давно, бо має власний автобус.
В Асоціації перевізників Києва і Київської області зазначають, що через мобілізацію зараз у Києві досить багато вакансій водіїв автобусів, слюсарів, електриків, але жінки на таку роботу поки не йдуть.
«Робота водієм маршрутки має свої особливості. Вона значно важча для слабкої статі, ніж робота водієм тролейбуса чи трамвая, де переважно працюють жінки», — додають в Асоціації перевізників Києва і Київської області.
Чоловіків не вистачає через мобілізацію
За словами Тетяни Пашкіної, HR-експертки, цілком логічно, що поки в Україні триває досить активна мобілізація, численні компанії та підприємства будуть потерпати від нестачі чоловіків.
Жінок шукають на посади охоронців, водіїв таксі, водіїв-експедиторів, шліфувальниць по дереву. Раніше ці вакансії були суто чоловічими.
«Нестача чоловіків спостерігається в Одесі, Львові, Дніпрі. Всюди є нестача водіїв, охоронців, вантажників, тобто представників суто чоловічих професій. На багатьох виробництвах чоловіків намагаються замінити жінками, а для цього жінок потрібно перенавчити та перелаштувати бізнес процеси. Тому маємо те, що маємо. Якщо мер Одеси хоче посадити за кермо автобусів жінок, то так воно й буде, бо іншого варіанту зараз немає», — розповідає сайту ТСН.ua Тетяна Пашкіна, HR-експертка.
Жінки і раніше працювали
Вона додає, що загалом лідерство по кількості вакансій на ринку праці, як не дивно, залишилося майже незмінним за період від 2021 до 2023 року. А от що буде 2024 року, поки невідомо, бо в країні триває війна, і ми маємо під боком скаженого сусіда.
Також експертка не вбачає нічого дивного у тому, що жінки обіймають чоловічі вакансії.
«Я гадаю, що у нас досить багато чоловічих професій, які жінки вже опанували, причому зробили це ще до початку війни. Тому тут нічого дивного. Українські жінки вміють усе і йдуть, як кажуть, у ногу з прогресом. До речі, першими шахтарями та програмістами були саме жінки. На початку це були дуже кропіткі, марудні та малооплачувані професії, але врешті-решт, коли їх зайняли чоловіки, то виявилося, що вони можуть вартувати більше грошей», — додає Тетяна Пашкіна.
Яка користь від заміни чоловіків жінками
Експертка вважає, що заміна жінками чоловічих професій може дати і позитивні зміни, як для жінок щодо оплати їхньої праці, так і для чоловіків, які вже на пенсії.
«Можливо, залучення жінок до чоловічих професій навіть зменшить оту ганебну різницю у заробітній платні між чоловіками та жінками у 18,6%, яка була минулого року. Жінкам у нас платять менше. А ви подивіться, хто у нас тягає рейки, керує трамваями та тролейбусами? Навіть у Києві — це жінки. А зарплату вони чомусь отримують меншу. Тому, сподіваюсь, що, можливо, нестача чоловіків середнього віку, наверне роботодавців до чоловіків, яким зараз 60+. Вони ще мають достатню фізичну кондицію та готові залишитися на ринку праці. А також, сподіваюсь, що зміниться ставлення до жінок віком 45+, на яких роботодавці чомусь не звертають увагу, як на трудовий резерв. Тому є шанс на позитивні зміни», — прогнозує Тетяна Пашкіна.
Кого буде важче підмінити
За словами експертки, чоловічі професії, на які завжди був попит — це вантажники, комірники, водії навантажувачів, карщики. Їх частково зможуть замінити жінки.
«Стосовно сфери будівництва — важко сказати. Можливо, буде збільшуватися потреба саме у фахівцях з відновлювальних та ремонтних робіт у сфері будівництва, бо через ракетні удари ворога збільшується кількість пошкоджених будівель. А от будівництво під час війни триває зовсім не активно», — зазначає Тетяна Пашкіна.
Вона додає, що є також велика потреба у аграріях — шукають: комбайнерів, трактористів, ветеринарів, агротехніків.
«Саме ці спеціальності займали чоловіки. І як воно буде далі — важко сказати. Розумієте, є професії, де жінки можуть трішки підучитися, отримати, наприклад, водійські права та швидко ставати до роботи. А такі професії як ветеринар, архітектор, агрохімік, агроном — підмінити важче. Швидких курсів для цього недостатньо, для цього потрібна вища освіта», — пояснює експертка.
Жінкам мають платити більше
Щодо рівня середньої зарплати, то Тетяна Пашкіна зауважує, що 2022 року він був більш-менш сталим. А от 2023 року середню зарплату роботодавці піднімали три-чотири рази. І згідно з опитуваннями планують підвищувати її і 2024-го.
«Хоча деякі роботодавці можуть не втриматися від спокуси платити жінкам менше, лише через те, що вони жінки, мовляв, годувальники у вас чоловіки, а вони зараз воюють. Роботодавці можуть знайти для цього з десяток причин, але ця дурнувата економія може призвести до того, що не всі жінки забажають йти на чоловічі професії, за жіночі гроші», — зауважує експертка.
Про стійкість ринку праці
Тетяна Пашкіна зауважує, що українському ринку праці притаманна неймовірна живучість — ні коронавірус, ні війна у глобальному плані його не змінили.
Як були у нас дуже затребуваними продавці, консультанти та менеджери з продажів, а також представники виробничих професій, такими вони й залишилися.
«Також затребуваними залишаються фахівці з логістики, маркетингу, банківської та фінансової сфери. Поменшав лише попит на IT-фахівців, але все це залишається в трендах, можливо дещо зі зміщеними позиціями, але у десятці чи п’ятірці за популярністю на провідних сайтах з працевлаштування», — додає експертка.
Ринок змінився географічно
В Україні залишається стабільним ринок кандидата, хоча і відчувається значний дефіцит кадрів, бо професіоналів не вистачає.
«Український ринок праці змінився географічно. На півдні та сході країни — ситуація зовсім не така гламурна, як була колись. Відповідно, кількість вакансій та зарплатня в Одесі не дуже високі. Також у цьому плані провисає Дніпро та Харків у порівнянні зі Львовом. І ми усі прекрасно розуміємо чому. Навіть те, що через війну на захід країни переїхали підприємства та люди, це ніяк не скасовує того факту, що конкуренція на фахівців дуже шалена», — додає Тетяна Пашкіна.
Мають змінюватися і роботодавці
За словами експертки, ринок праці в Україні оновився і переформатувався з початком війни, але роботодавці продовжують діяти по-старому, а інколи зовсім непередбачувано.
«На жаль, у головах роботодавців змін не відбулося. Є речі, які продовжують шокувати, бо вони досить дивні. Наприклад, роботодавець, виявляється, може підвищити заробітну плату людям, коли вони вже всі майже розбіглися через війну. Де тут логіка? Дуже хотілося б, щоб це змінилося, але навряд чи так станеться, бо шаблоне сприйняття роботодавця замінити вкрай важко і на це потрібен не один рік», — зазначає Тетяна Пашкіна.
Вона розповідає, що у більшості випадків люди, які пішли нас захищати, залишили за собою вакансії, які потрібно кимось заповнювати.
«Якщо це робота, якої у нас вдосталь та кандидатів більш-менш вистачає і умови роботи прийнятні, то таку вакансію неодмінно „закриють“, навіть взявши на цю посаду жінку. Якщо ж роботодавець відчуває, що він може зекономити — його не перепреш. Він запропонує за цю роботу менше грошей або вигадає ще якісь антиприференції, і така вакансія буде „висіти“ довго і нічого з цим не поробиш», — пояснює експертка.
Що «підкосило» ринок праці
До речі, фахівчиня зазначає, що ринок праці України постраждав найбільше через жінок, які після 24 лютого 2022 року разом з дітьми та батьками поїхали з України, рятуючись від війни.
«Тоді рахунок йшов на мільйони таких жінок. Зараз військових-жінок декілька десятків тисяч, і ці цифри геть непропорційні. І відповідно для ринку праці це, як слону дріб. Тому що у більшості випадків жінки, які поїхали за кордон, не залишилися працювати на українського роботодавця, лише 13-17% працювали на український ринок на початку війни, скільки зараз — невідомо. Наші жінки намагаються адаптуватися за кордоном та знайти місцевого роботодавця, а ще не сплачувати подвійне мито. І це нашому ринку праці аж ніяк не допомагає», — пояснює Пашкіна.
Військовий рекрутинг чи ТЦК
За словами Тетяни Пашкіної в умовах війни набуває динаміки військовий рекрутинг. На сайті work.ua є окремий розділ стосовно того, яких професій потребує армія. Шукають фахівців, які будуть задіяні на нулі, а також тих, хто працюватиме на їхню підтримку, але подалі від лінії фронту. Потрібні оператори дронів, хіміки, медики, водії та інші професії.
«Я вважаю, що це нормальна хоча й трохи незвична для нас практика. Звідки ж ми ще візьмемо людей для війська? Не тягати ж їх за руки та ноги з автобусів, як це зараз роблять представники ТЦК та СП! Процес мобілізації має бути плановий, відповідно до потреб армії», — зауважує Тетяна Пашкіна.
Чому потрібна підготовка військових фахівців
Вона каже, що потрібно займатися підготовкою людей, яким доведеться бути мобілізованими. І насамперед прояснювати їм усі деталі та перспективи.
«Тут має бути системний підхід та далекоглядність. Якщо люди знадобляться нам у травні, то ми починаємо шукати їх вже у січні. Це набагато краще, ніж варіант, коли люди нам потрібні у травні, а ми схаменулися і починаємо їх шукати лише у серпні», — пояснює Тетяна Пашкіна.
Як приклад, експертка зазначає, що у нас є резерв, який поки незадіяний: це випускники військових кафедр — лейтенанти запасу, які навчалися у різних вищих навчальних закладах. Але цей резерв, на думку фахівчині, потребує додаткового навчання.
«Я не впевнена, що їх можна одразу долучати до армії. Їх потрібно повторно навчати, освіжити їхні знання. Для цього має бути розроблена програма тестування лейтенантів запасу: що вони вміють, до чого схильні. Так, це дуже кропітка робота. А після їхнього навчання потрібен ще й контроль якості їхнього перенавчання, що б не трапилося такого, що такий фахівець просто просидів усі заняття і, як кажуть, дурнем прийшов та дурнем вийшов», — каже Пашкіна.
Військових вакансій ставатиме більше
Експертка прогнозує збільшення військових вакансій надалі. Та додає, що фахівці будуть потрібні, як на фронті, так і в тилу, наприклад, на підприємствах із виготовлення боєприпасів.
«Я не впевнена, що за два роки ми налагодили виробництво зброї або хоча б боєприпасів у достатній кількості аби не покладатися на сусідів у певних моментах. Тому нам потрібні будуть для цього відповідні фахівці, а це означає — збільшення військових вакансій», — зазначає експертка.
Чому «кульгає» військовий рекрутинг
Тетяна Пашкіна зауважує, що військовий рекрутинг має і недоліки, точніше певні перепони. У більшості випадків, те, що стосується армії має певний гриф секретності — коли не все може бути викладено на сайтах і не все можна розповісти на першій співбесіді. А це викликає певні непорозуміння серед претендентів і навіть острах того, що вони прийшли не туди.
«Я вважаю, що до цього процесу має бути залучений інститут рекомендацій — соціальні мережі, варіанти „свої для своїх“, тоді такий рекрутинг був би ефективнішим. Люди будуть знати: куди, до кого та навіщо вони йдуть. У цьому випадку нам не вистачає трішки агітації та пропаганди. Вона звісно є, але млява і дуже пунктирна. Потрібно активніше вести цю роботу, посилювати її. Бо ті методи, які зараз використовуються, вони малодієві, а іноді, відверто шкодять самому процесу», — додає Тетяна Пашкіна.
Вона зазначає, що у соціальних мережах та ЗМІ трапляються нагадування про те, наскільки військові для нас важливі, але вони як поплавок — виплив та втонув.
«Має бути системна робота та постійне відчуття, що заради наших військових ми готові на все. Рекрутинг у цьому сенсі має стати більш плідним, якщо ми хочемо вчасно закривати такі вакансії. І люди, які йдуть до війська, мають чітко розуміти — все, що їм пообіцяють, дійсно буде виконано», — підсумовує Тетяна Пашкіна.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →
Читайте vesti-ua.net в Google News