Серед державних та суспільних інститутів найчастіше довіра українцями висловлюється до Збройних сил України, а серед політиків - до президента України Володимира Зеленського. Про це йдеться у результатах соціологічного опитування Фонду "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва.
Так, серед державних та суспільних інститутів найчастіше довіра висловлюється до ЗСУ (їм довіряють 94% опитаних), добровольчих загонів (89%), волонтерських організацій (86%), Державної служби з надзвичайних ситуацій (83%), Національної гвардії України (82%), Міністерства оборони України (73%), Державної прикордонної служби (72%), Служби безпеки України (71%).
Далі йдуть президент України (68%), Церква (63%), громадські організації (63%), Національна поліція України (58%), голова міста (селища, села), в якому живе респондент (53%), Національнтий банк України (51%).
Також частіше висловлюється довіра, ніж недовіра, до українських засобів масової інформації (відповідно 48% і 43%), ради міста (селища, села), в якому живе респондент (відповідно 47% і 41%), до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини (омбудсмена) (відповідно 43% і 31%).
Водночас більшість респондентів висловлюють недовіру політичним партіям (не довіряють 76%), державному апарату (чиновникам) (73%), судам (судовій системі загалом) (72%), Верховній Раді України (66%), уряду України (63%), прокуратурі (62%), комерційним банкам (58%), Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (52%), Національному агентству з питань запобігання корупції (51%) та Національному антикорупційному бюро України (51%).
Також частіше висловлюється недовіра, ніж довіра, профспілкам (не довіряють їм 46,5%, тоді як довіряють 25%).
Крім того, опитування показало, що серед політиків, посадовців, громадських діячів, рівень довіри до яких оцінювався під час цього дослідження, найчастіше респондентами висловлювалася довіра до Зеленського (71%), начальника Миколаївської обласної військової адміністрації Віталія Кіма (65%), міністра закордонних справ Дмитра Кулеби (56%), волонтера та телеведучого Сергія Притули (55%), а також до радника керівника Офісу президента України Михайла Подоляка (52%).
Частіше висловлювали довіру, ніж недовіру, до секретаря Ради національної безпеки і оборони Олексія Данілова (відповідно 44% і 30%), голови СБУ Василя Малюка (відповідно 41% і 21%), міністра оборони Рустема Умєрова (відповідно 35% і 22%), та міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка (відповідно 31% і 21%).
Частки тих, хто довіряє, і тих, хто не довіряє віце-прем'єр-міністру, міністру з питань реінтеграції тимчасово окупованих території України Ірині Верещук (відповідно 40% і 39%) та народному депутату Ярославу Железняку (відповідно 19% і 21%) статистично значуще не відрізняються.
"Більшість опитаних не довіряють Ю. Тимошенко (85%), О. Арестовичу (82%), Ю. Бойку (81%), П. Порошенку (74%), М. Безуглій (58,5%), Д. Арахамії (57%), А. Єрмаку (54%)", - зауважують соціологи.
Крім того, частіше висловлювали недовіру, ніж довіру, до мера Києва Віталія Кличка (не довіряють йому 45%, довіряють 40%), прем’єр-міністра Дениса Шмигаля (відповідно 42% і 38%), голови ВР Руслана Стефанчука (відповідно 41% і 28%), заступника керівника ОП Олега Татарова (відповідно 34% і 10%), нардепа Данила Гетманцева (відповідно 33% і 20%), віце-прем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольги Стефанішиної (відповідно 23% і 17%) та заступника керівника ОП Ростислава Шурми (відповідно 21% і 10%).
Як проводилось опитування
Загальнонаціональне соціологічне опитування було проведене Фондом "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разумкова з 8 по 15 грудня. Опитано було 2 тис. 19 респондентів віком від 18 років.
Опитування методом face-to-face проводилося у 22 областях (окрім Донецької, Луганської та АР Крим) та місті Києві (у Запорізькій, Миколаївській, Харківській, Херсонській областях - лише на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії).
Опитування проводилося за стратифікованою багатоступеневою вибіркою із застосуванням випадкового відбору на перших етапах формування вибірки та квотного методу відбору респондентів на заключному етапі (коли здійснювався відбір респондентів за статево-віковими квотами). Структура вибіркової сукупності відтворює демографічну структуру дорослого населення територій, на яких проводилося опитування, станом на початок 2022 року (за віком, статтю та типом поселення). Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →