Ринок праці майже відновився до довоєнних показників, зайнятість зростає, кількість безробітних зменшується, проте поглиблюється дефіцит кваліфікованих спеціалістів. Які є прогнози на майбутнє?
Прогноз НБУ
За прогнозом НБУ, рівень безробіття у 2023 р. становитиме 19,1% порівняно із 21,1% у 2022 р., пише korrespondent.net.
“Зайнятість поступово зростає завдяки відновленню економічної активності та збільшенню попиту на робочу силу”, - заявила Наталія Колесніченко, начальник відділу аналізу реального та фіскального секторів Департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ.
Водночас за її словами, відновлення ринку праці відбувається нерівномірно в розрізі галузей та регіонів, віддзеркалюючи зміни в структурі економіки.
У НБУ прогнозують, що диспропорції, що були характерні для ринку праці й раніше, поглиблюються через наслідки війни. У результаті посилюються труднощі з пошуком кваліфікованих працівників, адже міграція й мобілізація обмежують пропозицію робочої сили.
У регулятора сподіваються, що макроекономічна стабільність підтримуватиме бізнес-активність та зайнятість і надалі. Водночас диспропорції на ринку праці залишатимуться великими.
“Залишатимуться значними диспропорції та труднощі з пошуком кваліфікованих працівників, що також тиснутиме на інфляцію з боку витрат підприємств на заробітні плати”, - сказала Колесніченко.
Також у жовтневому макропрогнозі регулятора зафіксовано, що безпекові ризики залишатимуться високими щонайменше до кінця 2024 р. та стримуватимуть повернення вимушених мігрантів, що обмежуватиме відновлення пропозиції на ринку праці.
Крім того, в НБУ зафіксували зниження безробіття, але низькими темпами.
“Безробіття знижується повільно, все ще залишаючись значно вищим, ніж було до повномасштабного вторгнення, набуває ознак структурного та ще довго перебуватиме на високому рівні”, - підкреслила Колісніченко.
За жовтневим прогнозом НБУ, рівень безробіття в Україні у 2023 р. становитиме 19,1% проти більш раннього прогнозу у 19,0%, у 2024 р. - 16,5% % (раніше вважали, що 16,9%), у 2025 р. - 14,2% попередній прогноз - 14,4%).
Загалом в НБУ вважають, що за умови відсутності нових значних шоків, у 2023–2025 р. триватиме відновлення ринку праці на тлі зростання економіки та досить м'якої фіскальної політики.
Зарплати зростатимуть
За інформацією Держстату, у другому кварталі 2023 р. розмір середньомісячної зарплати в Україні становив 17 176 грн. Це на 25,2% більше, ніж за аналогічний період минулого року. І далі, буде ще краще.
Згідно з прогнозом НБУ, середня номінальна зарплата в Україні цього року зросте на 19,6%. Йдеться про фактичну заробітну плату, яка вимірюється в грошах і яку отримують на руки працівники. Водночас реальна зарплата в середньому зросте на 3,9%. На 2024 р. НБУ прогнозує зростання номінальної зарплати на 16,1%, а реальної – на 5,2%. У 2025 р. номінальна зарплата може зрости на 12,8%, а реальна – на 5,4%.
Своєю чергою дослідження Європейської Бізнес-Асоціації свідчить, що більшість українських роботодавців планують в наступному році збільшувати зарплати та кількість працівників. Так, 65% бізнесів планують відкриватись вакансії 2024 року. 93% учасників дослідження підтвердили, що в їхніх компаніях планується збільшення рівня заробітної плати.
Диспропорції на ринку
Ринок праці відновився, але нерівномірно. Однією з головних проблем є наявність диспропорцій: з одного боку маємо дефіцит кваліфікованих спеціалістів, з іншого велику кількість безробітних.
За інформацією work.ua найбільше скорочення загрожує адміністративним посадам та сферам безпеки й торгівлі. Через очікування автоматизації та цифровізації деяких процесів без роботи можуть залишитися касири, бухгалтери, адміністратори, секретарі, охоронці, домробітники, збиральники та фабричні робітники, працівники поштової служби, банківські касири, продавці магазину, фахівці з телемаркетингу, працівники з обслуговування клієнтів, менеджери з бізнес-обслуговування та адміністрування, вуличні торговці, а також суміжні працівники.
Водночас є спеціалісти, яких бракує.
За словамиГанни Клименко, HR партнера компанії You Control з початком повномасштабної війни стало важче закривати вакансії.
“Серед тих, кого бракує багато представників робітничих спеціальностей: кухарів, швачок, слюсарів, монтажників. Пояснюється це тим, що багато чоловіків пішло на фронт, а жінок виїхало з країни”, - каже експертка з аналітики ринку праці Тетяна Пашкіна.
Є брак і працівників медичної сфери: особливо не вистачає гастроентерологів, гірудотерапевтів, лікарів УЗД. Також роботодавці активно шукають працівників у таких категоріях, як: “Готельно-ресторанний бізнес, туризм”, “Освіта, наука”, “Сфера обслуговування”, “ЗМІ, видавництво, поліграфія”, “Роздрібна торгівля”, “Маркетинг, реклама, PR”, “IT, комп'ютери, інтернет”.
Знаходити релевантних кандидатів на ринку праці стає все важче. Тож роботодавці вдаються до незвичайних методів рекрутингу. Так деякі з них пропонують бонуси за рекомендацію кандидатів на вакантні посади. Щоб покрити дефіцит кадрів, роботодавці стають менш прискіпливими до навичок кандидатів, вони почали розглядати на вакансії людей без досвіду та студентів. Також все частіше роботодавці пропонують дистанційну роботу та нарощують кількість пропозицій роботи для ветеранів, пенсіонерів, людей з інвалідністю.
Є диспропорції й в регіональному розрізі. У тих регіонах, які розташовані трохи далі від фронту ситуація з роботою краща.
За даними work.ua, найбільший відсоток приросту пропозицій роботи у Закарпатській, Івано-Франківській, Хмельницькій, Чернівецькій областях. Водночас у прифронтових регіонах ситуація гірше. Йдеться про Харківську, Херсонську та Миколаївську області.
Як борються з безробіттям?
Влада намагається покращити ситуацію з безробіттям. Так, уряд підвищив оплату праці за виконання суспільно-корисних робіт в півтора раза.
Раніше за повний відпрацьований місяць у межах проекту “Армія відновлення” громадянам платили 6 700 грн. З кінця жовтня виплати збільшилися до 10 050 грн й планується, що восени наступного року вони становитимуть вже 12 тис. грн.
Нагадаємо, проект “Армія відновлення” запустили восени 2022 р., щоб фінансово підтримати людей, які тимчасово втратили роботу. Безробітні можуть взяти участь у виконанні робіт оборонного характеру, з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру тощо.
Мінекономіки нагадало, що види суспільно корисних робіт залежать від потреб конкретного регіону. Які роботи потрібні в регіоні визначає керівництво областей та повідомляє про це Центр зайнятості, який далі пропонує безробітним, що стоять на обліку, долучитись до проекту “Армія відновлення”.
За словами міністра економіки Юлії Свириденко, за майже рік до таких робіт залучили понад 62 тис. безробітних в 19 регіонах.
