Попри те, що знаменитій "Моні Лізі" італійського генія Леонардо да Вінчі уже понад 700 років, картина досі відкриває дослідникам свої таємниці. Нещодавно проведений новий рентгенівський аналіз шедевру показав, що митець малював його на експериментальному базовому шарі, який має поетичну назву "медове золото".
Як пише видання Mail Online, виявити це допоміг метод під назвою синхротронна рентгенівська дифракція. З його допомогою дослідники змогли роздивитись молекулярну структуру крихітної частинки шару фарби, взятого з культового полотна. І під поверхнею картини вони виявили сліди базового покриття, яке, ймовірно, було чимось новим для тієї епохи. До нього входив помаранчевий порошок оксиду свинцю, змішаний з олією, ймовірно, лляною чи горіховою. Часточки речовини знайшли безпосередньо над тополевою дошкою, на якій написаний портрет.
Речовину під назвою плюмбонакрит уже у 17 столітті стали широко використовувати у своїх роботах голландські художники. Зокрема нею послуговувався Рембрандт. Зараз її використовують автовиробники для надання червоним та помаранчевим спортивним авто яскравості.
За словами дослідників, експерименти із матеріалами для малювання були цілком в дусі да Вінчі. Кожна його картина технічно абсолютно відмінна від решти. "Цікаво бачити, що справді існує особлива технологія обробки першого шару "Мони Лізи", – поділився Віктор Гонсалес, хімік із головного дослідницького центру Франції, Національного центру наукових досліджень (CNRS), він був провідним автором нової роботи із вивчення картини. Гонсалес раніше працював також над полотнами Рембрандта та інших художників. Результат свого дослідження він та його колеги опублікували в Журналі Американського хімічного товариства.
Науковці вважають, що засіб на основі свинцю Леонардо використовував, щоби загустити та швидше висушити фарбу, коли він почав свою роботу над "Моною Лізою". Це дозволяє їм припустити, що винахідливий художник перебував у особливо завзятому пошуку новаторських засобів та методів, коли працював над шедевром, що став його візитівкою.
Щоби зробити це відкриття, учені зняли з верхньої правої частини картини фрагмент фарби, за розміром не більший за діаметр людської волосини. Вчені вивчили його атомну структуру, використовуючи рентгенівські промені у синхротроні. Це дозволило їм глибше зрозуміти хімічний склад фарби та інших засобів, які використовував да Вінчі. Їм вперше вдалось підтвердити припущення, що художник міг використовувати для створення картин плюмбонакрит. Вважається, що Леонардо розчинив порошок оксиду свинцю оранжевого кольору в лляному або горіховому маслі, і нагрівав суміш, поки не отримав густу пасту, здатну до швидкого висихання. Засіб, який виготовляють таким чином, має красивий золотавий колір і за консистенцією схожий на мед.
Читають зараз: Прогнозуються важкі часи: вчені - про неминучі зміни клімату.
