Українська влада продовжує вирішувати проблеми у сфері пенсійного забезпечення, що виникли після початку повномасштабної війни. Одна з них стосується призначення пенсій тим громадянам, які проживають на території України, а раніше працювали в РФ та низці інших пострадянських держав: внаслідок розриву міждержавних пенсійних угод такі люди ризикували або вийти на пенсію пізніше за належний термін, або зовсім позбутися права на неї.
Уряд вже підготував законопроект, який має частково виправити ситуацію. Щоправда, у разі його ухвалення сума пенсії у частини українців, які працювали в СНД, виявиться радикально меншою, ніж вони могли розраховувати до війни. Докладніше – читайте у матеріалі ubr.ua.
"Ніби одна країна". Як до війни рахували пенсію українцям, що працювали в інших державах
До повномасштабної війни Україна була учасницею Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення. Відповідно до третього пункту статті 6 документа, держави, які його підписали, повинні були призначати та виплачувати пенсії своїм громадянам з урахуванням років, які ті офіційно відпрацювали на території інших країн-учасниць.
При цьому для визначення суми пенсії бралися до розрахунку також зарплати громадян, які ті отримували в СНД. Таким чином попри те, що Пенсійний фонд України не отримував страхових відрахувань із закордонного заробітку українця, за умови виходу останнього на пенсію на території України ПФУ повністю брав на себе її фінансування. Втім, це завдання було обопільним: наприклад, білорусу, який працював в Україні, влада його держави призначала пенсію з урахуванням розміру української зарплати та кількості відпрацьованих в Україні років.
"Цей механізм працював так, ніби у нас з країнами СНД – одна країна", – коментує UBR.ua економічний експерт Олег Пендзин.
Такий принцип міждержавного визнання пенсійного забезпечення називається територіальним. Окрім пострадянських держав, аналогічні угоди Україна й зараз має з Румунією, Угорщиною та Монголією.
Інакше працює пропорційний принцип. За ним Україна уклала договори з Литвою, Латвією, Естонією, Польщею та низкою інших європейських країн. Цими документами передбачається, що держави при визначенні самого права громадянина вийти на пенсію враховують страховий стаж, отриманий ним як всередині країни, так само й на території іншої держави, яка підписала угоду.
Однак після призначення пенсії обов'язок щодо її фінансування розподіляється між цими країнами пропорційно до страхових відрахувань, які вони отримували за часів трудової діяльності пенсіонера.
Так, за законом в 2023 році шістдесятирічний українець має право вийти на пенсію, якщо має страховий стаж не менш ніж 30 років. Пенсію йому призначать також в тому разі, якщо він 20 років працював в Україні та сплачував ЄСВ не нижче за мінімальний рівень, а 10 років – у Польщі. Але ПФУ буде перераховувати безпосередньо зі своїх коштів такому громадянину лише пенсію за український стаж. Натомість польський фонд компенсуватиме ПФУ частину суми за польський стаж.
"Це працює, лише якщо існує двосторонній договір і якщо ваші кошти буде переведено в Україну", – додає Пендзин.
"Стосується 1 мільйона майбутніх пенсіонерів". Новації обліку закордонного стажу
Після початку війни і Україна, і РФ вийшли з Угоди про визнання пенсійних гарантій громадян СНД. З огляду на це ПФУ перестав враховувати страховий стаж, отриманий українцями в усіх країнах колишнього Радянського Союзу, крім Азербайджану, Грузії та Молдови – з ними Київ підписував окремі міждержавні пенсійні договори за територіальним принципом (такий самий з Білоруссю було денонсовано), а також Литви, Латвії та Естонії, з якими було укладено пропорційні угоди.
Очевидно, що денонсація договору СНД має щонайменше сильно зрушити вік виходу на пенсію для українців, які працювали в цих державах. Скажімо, шістдесятирічному громадянину, який пропрацював в Узбекистані 5 років, а в Україні – 25 років, доведеться чекати ще три роки, аби отримати право на пенсійне забезпечення в Україні за віком.
Якщо громадянин працював переважно за кордоном, а не в Україні, то може й взагалі втратити право на пенсію.
"Від 2028 року для того, щоб вийти на пенсію в 60 років, потрібно буде мати щонайменше 35 років страхового стажу. В іншому випадку потрібно чекати 63 років – тоді для пенсії підійде 20 років стажу, або 65 років, коли поріг знизиться до 15 років стажу. Якщо й цих 15 років не набереться, то для людини належною буде не пенсія, а соціальна виплата, яка є наполовину меншою за мінімальну пенсію", – пояснює Пендзин.
На проблему Кабмін відреагував пропозицією визнавати іноземний стаж всіх майбутніх пенсіонерів, які працювали в країнах, з якими Україна не має двосторонніх договорів про пенсійне забезпечення, за пропорційним принципом – тобто без урахування сум сплаченого за кордоном соцвнеску. Ця зміна міститься в законопроекті №9453, що очікує на перше читання. Документ вже отримав схвалення профільного комітету.
Важливо, що норма буде застосовуватися лише у разі, якщо українського страхового стажу буде недостатньо для визначення права на призначення пенсії за віком – тоді до українського стажу додаватимуться "періоди роботи особи в інших державах (за наявності) в календарному обчисленні за умови зарахування таких періодів роботи до страхового стажу (стажу роботи) згідно із законодавством відповідних держав", випливає зі статті 26¹ законопроекту.
"Ми пропонуємо враховувати для розміру пенсій, призначених в Україні, саме сплачений ЄСВ в Україні. Але для права на призначення пенсії пропонуємо враховувати стаж роботи за кордоном. Це стосуватиметься близько 1 мільйона майбутніх пенсіонерів", – розповідала під час засідання Комітету ВР з соцполітики перший заступник голови Мінсоцу Дарина Марчак.
Директор Інституту соціально-економічної трансформації (ІСЕТ) Ілля Несходовський оцінив законопроект позитивно, хоча й вказав на деякі нюанси.
"[Визнаючи страховий стаж, отриманий в інших країнах] ми фактично беремо на себе додаткові зобов'язання, хоча й незначні – адже закордонна зарплата та соціальні відрахування не будуть враховуватися у формулі та не підвищать розмір пенсії. Але все ж таки в нас визнаються права людини, є міжнародні зобов'язання щодо забезпечення людей пенсійного віку", – сказав UBR.ua Несходовський.
Якщо іноземний стаж буде враховуватися лише для призначення пенсії, але при розрахунку суми цей період приберуть, включивши лише український стаж, то "додаткові зобов'язання" ПФУ справді вийдуть невеликими, каже Пендзин.
"У формулі розрахунку пенсії основний коефіцієнт – це різниця між зарплатою, з якої сплачувався соцвнесок, та середньою зарплатою в країні на момент відрахувань. Тому, за відсутності двосторонніх угод, за якими пенсійний фонд іншої держави компенсує ПФУ свою частину виплат, призначена виключно за українським страховим стажем пенсія вийде малесенька – особливо якщо ЄСВ сплачувався з мінімальної зарплати", – вказує експерт.
З іншого боку, "в ПФУ немає грошей", щоб сплачувати частину пенсій за інші фонди, додає Пендзин.
Крім того, перед майбутнім пенсіонером постануть й технічні проблеми щодо доведення наявності в нього іноземного страхового стажу – насамперед це стосується громадян, які працювали в РФ. Якщо до фондів інших держав СНД ПФУ може спрямувати уточнювальні запити, то з Росією в України немає документообігу.
"Людина може принести трудову книжку, де, наприклад, є печатки російських компаній. Але ПФУ потрібно пересвідчитися, що компанія виплачувала із зарплати працівника соцвнески, які зараховувалися йому до страхового стажу", – зазначив Пендзин.
Нагадаємо, що у ст. 26¹ законопроекту також зазначається, що періоди роботи в інших державах враховуються під час призначення пенсії в Україні за умови, що їх було зараховано до страхового стажу згідно із законодавством відповідних держав.
Пенсіонерам на захоплених територіях будуть вірити на слово до деокупації
Законопроект також покликаний врегулювати ще низку питань у сфері пенсійного забезпечення. Зокрема він безпосередньо забороняє зараховувати до страхового стажу періоди роботи у військових силах Росії, поліції та держорганах після 19 лютого 2014 року, а також в незаконних органах влади на тимчасово окупованих територіях.
Також законопроектом забороняється включати періоди трудової діяльності до 1 січня 1992 року до страхового стажу, якщо за вказані пенсію сплачує інша держава. Однак, оскільки за умови відсутності документообігу з РФ перевірити останнє неможливо, автори вирішили впровадити декларативний принцип підтвердження відсутності виплат з РФ від самого пенсіонера.
"Ми такій декларації будемо вірити до моменту, коли матимемо можливість перевірити, що людина дійсно не отримує одночасно з українською пенсію від Російської Федерації, тобто не визнає країну-агресора", – вказувала Марчак з Мінсоцу.
Після деокупації щодо громадян, які отримували подвійні пенсії, перед Україною "постане багато питань і викликів", додавав перший заступник голови соціального комітету ВР Михайло Цимбалюк у подкасті видання "Громадське".
На думку Іллі Несходовського, ці питання слід вирішити радикально – якщо людина не була змушена під тиском прийняти російське громадянство, а зробила це добровільно, її слід позбавити права на будь-які соціальні виплати з українського бюджету, навіть якщо раніше вона перераховувала туди внески.
"Якщо влада отримала інформацію про набуття людиною громадянства країни-агресора, то людина має позиватися, аби довести протилежне", – також сказав Несходовський.
Втім, директор ІСЕТ зауважив, що після початку повномасштабної війни можливості для отримання подвійних пенсій суттєво знизилися. Щоб зняти нараховані ПФУ готівкові кошти, людина має відвідати підконтрольні Україні території – натомість така поїздка, що здійснюється через треті країни, може обійтися в суму більшу, ніж вся пенсія.
Проте, додає Пендзин, цей самий чинник може загнати пенсіонерів у безвихідне становище.
"Пенсіонер, який проживає на окупованій території, не має можливості перевести в готівку українську пенсію в місцевих банкоматах. В російській банківській мережі немає й авторизації українських банків. По суті це змушує пенсіонерів брати російські паспорти, аби просто мати можливість вижити. Це зроблено спеціально владою РФ, щоб різко збільшити кількість тих, хто подає заявки на російське громадянство", – вказав Олег Пендзин.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →
Читайте vesti-ua.net в Google News
