Підрив Каховської ГЕС суттєво змінив географію та рельєф Херсонської прифронтової ділянки на півдні України. Обміління території стало, з одного боку, екологічною катастрофою. З іншого - відкрило великі можливості для подальших археологічних досліджень.
Про знахідки, втрати й перспективи для науковців і суспільства пише Styler.
Що "вилізло" на поверхню
Вже незабаром після трагедії в мережі почала з'являтись інформація про цікаві знахідки на дні обмілілого водосховища. У районі Нікополя, наприклад, знайшли стародавні мушкети й каску часів Другої світової війни.
У селі Покровському відкрились рештки церкви, яку малював ще Тарас Шевченко і про яку писав Олександр Довженко, розповідаючи про затоплення історичних місць новим тоді Каховським морем.
Працівники комунальних підприємств, які займалися ліквідацією наслідків, знаходили давню кераміку, грецькі амфори різних періодів, предмети часів Візантії, наконечники стріл, навіть людські рештки.
У Запоріжжі під час обстеження обмілілої берегової зони Дніпра виявили дубовий човен, вік якого може сягати понад 1000 років.
Культурні втрати
Водночас міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко повідомив, що внаслідок підриву Каховської ГЕС лише на правому березі Дніпра пошкоджень зазнали 148 археологічних пам'яток.
"Перед нами - величезний виклик. Без перебільшень можемо констатувати, що світова археологія ніколи не стикалась з такими масштабними руйнуваннями. 553 кв. км - підтоплені", - уточнив він.
Урядовець наголосив, що жодна країна самотужки, без міжнародної підтримки, не витримає подібного навантаження та не впорається з наслідками такої катастрофи, тож Україна розраховує на активну участь та допомогу ЮНЕСКО.
Нові перспективи
За словами наукового співробітника відділу охорони пам'яток історії, археології та природи заповідника "Хортиця" Анатолія Волкова, обміління Каховської ГЕС, попри всі трагічні наслідки, відкриває великі можливості для археологічних досліджень. Адже наші пращури жили на цих територіях впродовж тривалого періоду.
Ці землі були, зокрема, домівкою для запорізьких козаків. А на території Великого Лугу розміщувалися більшість відомих дослідникам Січей: Базавлуцька, Томаківська, Микитинська, Чортомлицька.
"Ми зможемо відкрити якісь нові сторінки історії запорізького козацтва. І не лише козацтва. На цій території зводилися городища під час золотоординської навали. Там багато городищ Середньовіччя, Раннього Середньовіччя. Там існує багато курганів - скіфських, бронзової доби", - розповів науковець.
Експерт пояснив також, що перед затопленням цієї території близько 70 років тому внаслідок побудови ГЕС проводилися лише "швидкі" археологічні дослідження. Отже, ретельно дослідити всі ділянки просто не було можливості.
Він уточнив, що нині археологи - на етапі "розвідки" (вивчають територію). Після цього можливі масштабні розкопки, дослідження, обробка знайдених речей.
Насамкінець Волков нагадав: артефакти, знайдені на території острова Хортиця, в межах заповідника, є власністю держави й передаються в музей (інакше це буде порушенням закону).
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →
Читайте vesti-ua.net в Google News
