До роковин широкомасштабного вторгнення рф український парламент зробив "подарунок" всім тим, чиє житло постраждало, або ж було знищено внаслідок війни. Це законопроект 7198, за який 23 лютого проголосувала Верховна рада. Теоретично, відтепер в українців з’явився механізм фінансової компенсації за зруйноване житло. Однак якщо детально розібратися в шестернях цього механізму, то схоже, що крутяться вони не на користь простих людей. Що не так з новим законом - з'ясовував "Апостроф".
Закон ухвалено
Рівно через місяць після початку великої війни законопроект 7198 щодо компенсації за зруйноване або ж пошкоджене житло реєструється в парламенті. Контекст зрозумілий – рашистська сарана знищує житло українців, і владі потрібно дати хоч якусь надію людям, що все буде відновлено.
В законопроекті були прописані прості принципи компенсації: гроші або відбудоване житло замість зруйнованого. В квітні парламентарі за це голосують, щоправда в першому читанні, а далі… тиша. Багато людей вже встигли за власний кошт відремонтувати пошкоджене житло, та депутати продовжували мовчати.
"На щастя мій дім не так сильно постраждав, як інші домівки поряд. Вигорів тільки дах та трохи почорніла від полум’я стіна, - розповів "Апострофу" мешканець села Михайлівка-Рубежівка, що під Києвом, Сергій Івасюк. – Я реєстрував пошкодження будинку в "Дії", писав заяви до місцевої влади, щоб допомогли хоча б з будівельними матеріалами кришу перекрити на зиму, та це нічого не дало. Кажуть, що немає коштів. Довелося звертатися до волонтерів та свої останні гроші витрачати. А куди діватись - попереду ж була зима".
В грудні минулого року, народні обранці нарешті заворушилися. Вони внесли зміни до 7198, але ж такі, що в експертів і самих людей, чиє житло пошкоджене або зруйноване війною, викликають серйозне занепокоєння.
Головною новацією законодавчого апгрейду стали – житлові сертифікати. Якщо раніше планувалося відкривати постраждалим спеціальні рахунки, з яких можна було б витратити гроші на придбання житла, то тепер – зась. "Живі" гроші зі спеціального рахунку можна використовувати тільки для фінансування будівництва будинку садибного типу, садового або дачного будинку. А от якщо треба не побудувати, не відремонтувати, а купити житло, то виключно по житловому сертифікату. Це електронний документ, що підтверджує гарантії держави щодо фінансування придбання житла. В ньому прописується сума компенсації, яку затвердить спеціальна комісія, що в кожному конкретному випадку проведе оцінку руйнувань.
От саме за такий механізм і проголосували 23 лютого парламентарі. Тепер законопроект очікує підпису президента, перш ніж остаточно стати законом.
Папірці замість грошей
Та чи буде реально працювати така система? Звісно, ще потрібен час на розробку необхідної нормативної бази урядом, створення реєстру пошкодженого житла, алгоритму оцінки руйнувань спеціальними комісіями. Це важливі деталі, які ще проявляться в ході імплементації закону. Однак вже зараз є принципові питання до самої філософії компенсації.
По-перше: чому "живі" гроші нардепи замінили сертифікатами?
"Це ж обмежує громадян в праві вибору забезпечення своїх житлових потреб і створює завищений попит на ринку житлової нерухомості", - коментує "Апострофу" проєктний менеджер "Трансперенсі Інтернешнл Україна" Володимир Даценко.
"Забезпеченням житлових" потреб може ж бути не лише купівля нової квартири, а, наприклад, ремонт будинку в селі, в якому раніше родина могла не мешкати, та після знищення квартири вирішила туди повернутися.
Однак у владі кажуть, що причина рокіровки гроші-сертифікати полягає в тому, щоб компенсації йшли саме на квадратні метри, а не щось інше.
"Наше завдання як держави – вирішити проблему з житлом. Якщо ми даємо людям гроші, то не факт, що вони конвертуються у житло. У нас гуманітарна криза, спричинена відсутністю нормальних умов для проживання ВПО. І якщо ми хочемо передбачити місця для проживання, то потрібно щоб гроші конвертувалися в житло, - пояснює "Апострофу" нардеп від "Слуги народу", член парламентського комітету з економічного розвитку Олексій Мовчан. – Згідно з дослідженнями Норвезької ради з питань біженців, 87% біженців, що перебувають за кордоном, готові повернутися за умови, якщо у них буде гарантоване житло. І житлові сертифікати є тим інструментом, який передбачає хоча б частково повернення цих людей до дому".
Крім того, у владі не бачать нічого поганого, якщо на ринку нерухомості зросте попит.
"Це поштовх для розвитку економіки. Під час війни дуже сильно впав ринок нерухомості: люди не продають, не купують, бояться інвестувати - і це погано. А через конвертацію сертифікатів у житло ми підштовхнемо ринок, бо це робочі місця і економічна активність", - додає Мовчан.
АЛЕ! Чи конвертуються сертифікати у реальне житло, як того хоче влада? Адже головна проблема в тому, що між поняттями "гроші" і "гарантії держави" - прірва розміром з Великий каньйон. Агрегатний стан грошей може бути усього двох типів: вони або є, або ж їх немає. І якщо їх немає, то це чудовий привід для мільйонів українців зібратися під стінами Ради. З "гарантіями" все набагато простіше – їх можна наштампувати, як квитків до театру. Реально ж фінансувати ті "гарантії" ніхто не зобов’язує. Таким чином, нардепи і постраждалим людям начебто всім допомогли і реальних грошей не витратили – win-win.
"Сертифікат - це папірець. За ним не закріплені гроші, - пояснює "Апострофу" експерт з містобудування Георгій Могильний. – Визначене Кабміном певне державне підприємство має цей папірець конвертувати в гроші. Але гроші видаються в порядку черговості, у міру того, як їх отримуватиме це держпідприємство. Тобто виникне черга на конвертацію сертифікатів. І зважаючи на інфляцію, що ви купите за ці гривні в сертифікаті, коли до вас дійде черга – невідомо".
Більш того, від штучного стимулювання попиту на ринку нерухомості економіка, звісно, виграє. Але не в масштабах держави, а в масштабах економічного благополуччя конкретних забудовників.
"На сертифікат ви купуєте квартиру: на вторинному ринку або ж несете гроші на будівництво. На відміну від того, коли будує держава по собівартості (як передбачалося в першій редакції законопроекту), тепер з’являється посередник – девелопер, який отримує частину грошей собі в кишеню за те, що він організовує будівництво. Тобто квартира буде коштувати для бюджету дорожче", - додає Могильний.
Україна не зобов’язана
Другий суттєвий баг закону – викидання за борт тих людей, хто вже відремонтував своє житло. Сюрприз: вони нічого не отримають. Тобто теоретично, звісно, така категорія українців може розраховувати на компенсацію, але не від України.
"Такі люди, які вже самотужки щось зробили, я думаю, будуть чекати репарацій від рф", - зазначила "Апострофу" авторка закону та головний його промоутер, голова партії "Слуга народу" Олена Шуляк.
"Коли законопроект тільки розглядали, людей закликали брати гроші в борг, використовувати власні заощадження, лише платіжки зберігайте, а потім ці гроші будуть компенсовані. Люди відремонтували, а тепер ухвалили закон, яким взагалі не передбачено механізму фінансової компенсації за зроблені ремонти. Ремонти компенсуються або проведенням робіт, або наданням будівельних матеріалів. Тобто люди, які вже вклалися, залишаться без допомоги", - пояснює Могильний.
Втім, за словами Олени Шуляк, нічого такого людям і не обіцяли. Самі змогли все відремонтувати? Ну і молодці, так тримати!
"Відшкодування за вже здійснене відновлення дійсно не передбачене даним законопроектом. Але нагадаю, що мета документа – надання компенсацій тим, хто її найбільше потребує. Наразі компенсація надається у формі допомоги від держави Україна, яка юридично не зобов’язана відшкодовувати, адже до руйнувань призвели дії росії", - пояснила Шуляк.
А ті ж, хто все ж таки виявить бажання дочекатися ремонту від держави, вочевидь, чекатимуть довго.
"У нас зараз немає публічних торгів. Таким чином, місцева влада отримала можливість через компанії, скоріш за все власні, робити ремонти. І наскільки швидко це буде? Пошкодили будинок, вам треба десь проживати, а людина має сидіти і чекати поки за рахунок бюджету хтось там винайме компанію і почнеться ремонт. А в пошкодженому будинку не завжди можна жити. Фактично людей підштовхують до того, щоб вони не чекали, а витрачали свої гроші", - резюмує Могильний.
"Ніщо"
Ну і, нарешті, найцікавіше питання – де планують брати гроші, щоб профінансувати ними ті ж такі сертифікати? На бюджет сподівання немає, та там і не передбачені такі видатки. За оцінками екс-заступника голови ОП Кирила Тимошенка, для того, щоб розселити всього лише 10% переселенців, потрібно 66 мільярдів гривень. Та це була оцінка станом на літо минулого року. А з літа було багато важких боїв, і українців, що втратили житло, стало ще більше.
То де ж взяти грошей?
"В першу чергу це будуть кошти, які держава Україна стягує з агресора. Мова про суверенні активи рф, наприклад банки", - пояснює Мовчан.
За інформацією Олени Шуляк, на сьогодні у відповідному Фонді є понад 17 млрд грн, конфіскованих у російського "Сбербанку".
"Так, реально знадобитися може 500 мільярдів доларів. Тому 17 мільярдів це небагато, але для 5-10 тисяч людей це вже квартири", - запевняє Мовчан.
"17 мільярдів гривень, якщо ви вимушені купувати на вторинному ринку, або інвестувати в побудову житла – це ніщо", - додає Могильний.
Де ще заробити?
"Кошти стягнуті з російських олігархів. Тут трохи складніше. Часто це взагалі не гроші, а фізичні активи, які потрібно спочатку продати, щоб потім направити кошти у фонд ліквідації наслідків збройної агресії, - каже Мовчан. – Рано чи пізно механізм репарацій буде і це буде якраз джерелом покриття цих витрат".
У владі планують залучати кошти і міжнародних партнерів. Але за словами експертів, тут може бути не все так гладко.
"Частково нам пообіцяли в цьому році 9 мільярдів євро на потреби відбудови. Але це будуть кошти, які підуть переважно на інфраструктуру. Крім того, у донорів є певні обмеження, адже вони не фінансують регіони, які знаходяться ближче, ніж 100 кілометрів до лінії бойових дій. Логіка в тому, щоб інвестувати в ті регіони, які вже точно не будуть страждати від обстрілів. Тобто без фінансування донорів буде, наприклад, Харків, бо він знаходиться занадто близько", - пояснює Даценко.
В ситуації, коли грошей обмаль, а людям потрібно житло тут і зараз, ефективніше було б направити фінансування на ремонти.
"Більшість житла не знищено, а саме пошкоджено. Якщо ми кажемо, що максимально швидко потрібно відновити для людей можливість проживання, то гроші треба відправляти на ремонти. Це дешевше, ніж будувати з нуля. Якщо у вас мало грошей мало, то перше що робиться – направляються гроші на ремонти. На ремонти, у перерахунок на квадратні метри, вам знадобиться в 10-20 разів менше грошей, і набагато більша кількість житла зможе бути придатною для проживання", - пояснює Могильний.
Однак у владі незважаючи ні на що, переповнені оптимізмом.
"Для тих хто готовий жити в Україні, цей інструмент є працюючим. Хоча б надія є, і процедура зрозуміла", - резюмував Олексій Мовчан.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →
Читайте vesti-ua.net в Google News
