Посівання (засівання) - одна з найважливіших традицій Старого Нового року. Посівати починають ще з самого ранку до сходу сонця, а роблять це переважно хлопчики або чоловіки. Існує прикмета, що першим в дім цього дня, зранку 14 січня, повинен зайти чоловік, пише Апостроф.
Посівальники посівають оселі зерном для того, щоб у господарів хати, до якої прийшли, був добробут та достаток. Першому засівальнику, як правило, приділяється особлива увага, тому зранку хлопці намагалися встати якомога раніше, щоб бути першим. Засівальники переважно отримують грошову винагороду, яку залишають собі або частину віддають на церкву.
Та що робити із зерном, яке залишилося після посівальників?
Оскільки викидати його не можна, зерно прийнято збирати та віддавати домашній птиці, або розсівати, щоб проросло. Вважається, що посівне зерно має з’їсти птиця - бо в яйці є зародок життя, як і в зерні. У яйці птиці є сонячна сила, яка є доброю і прихильною до людини.
У випадку, коли домашньої худоби немає, можна віддати зерно птахам на вулиці.
Деякі господині та господарі також залишають це зерно для корови, коли отелиться.
Інколи під час засівання дівчата й парубки ловлять зерна, щоб погадати на них: якщо кількість зернин парна, то дівчина вийде заміж і навпаки.
Змітати зерно в той самий день не можна, бажаного це робити наступного дня. Вважається що якщо викинути посівальне зерно, це може принести дім нещастя та негаразди. Така ситуація пояснюється тим, що зерно, яким засівальники засівають дім, є благословенним - володіє особливою силою та є символом родючості.
Зібране зерно, згідно з давніми звичаями, тримали під ванною (для квартири) або біля печі в куточку (для будинку).
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →