Одним з основних, якщо не найголовнішим, каменем спотикання у мирних переговорах України та РФ за посередництва США є питання Донбасу. Пропозиція зробити його "демілітаризованою зоною" не може бути реалізована, бо Росія вже має готовий план, як порушити цю умову, пише на сторінках The Spectator політичний аналітик, почесний професор Школи слов'янських та східноєвропейських досліджень Університету Лондона Марк Галеотті.
Він нагадує, що зараз американці намагаються знайти прийнятну формулу, за якою Росія зможе отримати решту Донбасу. Українське керівництво занепокоєне не лише самим фактом передачі цієї території без бою, але й загрозою того, що РФ використає її як плацдарм для подальшого наступу вглиб України.
Одним з потенційних обхідних шляхів, що обговорюється, і є створення демілітаризованої зони: українська армія виходить з решти Донбасу, але російська армія туди не заходить. Громадський порядок у цих містах має забезпечувати поліція. Але із цим все не так однозначно, і американці, схоже, не розуміють головної проблеми.
Помічник Путіна Юрій Ушаков вже розповів журналістам, що Москва згодна не вводити у цю демілітаризовану зону свої війська, а натомість там буде лише російська поліція та Росгвардія. Саме у цій Росгвардії і полягає основна проблема, пише Галеотті.
Росгвардія – це окремий силовий орган, що підпорядковується безпосередньо президенту РФ. На відміну від української Нацгвардії, Росгвардія не входить до складу МВС, хоча і має фактично ті самі функції – це воєнізована організація, орієнтована в першу чергу на підтримку внутрішнього правопорядку у випадках, коли сил звичайної поліції недостатньо.
Росгвардія налічує близько 180 000 співробітників. Переважно це важкоозброєні підрозділи швидкого реагування, відомі як СОБР, ОМОН та Внутрішні війська. Останні за своєю суттю є ближчими до повноцінної армії, аніж до сил правопорядку. Наприклад, 1-й окремий оперативний дивізіон Внутрішніх військ має власні танки, бронетехніку та артилерію.
Як зазначає Галеотті, Росгвардія брала участь у вторгненні в Україну в 2022 році, а зараз відповідає переважно за репресії на окупованих територіях.
Якщо ці підрозділи увійдуть в Костянтинівку, Дружківку, Краматорськ і Слов’янськ за мирною угодою, вони влаштують там терор мирного населення, як і на решті окупованих територій. Крім того, хоч формально Росгвардія є органом правопорядку, де-факто це армія. З усіма відповідними ризиками.
"Це, в багатьох сенсах, приклад того, наскільки складним є процес встановлення миру в Україні, а також приклад того, наскільки нелогічною є дипломатія Трампа. Зазвичай великі публічні заяви є результатом місяців або років копіткої роботи за лаштунками; зараз же люди намагаються перетворити загальні політичні заяви на реалістичні плани. Ідея створення демілітаризованої зони могла здатися елегантним способом поєднати вимоги Путіна та інтереси України, але все набагато складніше", - резюмує аналітик.