Іспанія виступила з ініціативою створити новий оборонний фонд для Європи, який надавав би безповоротні гранти на посилення захисту східних рубежів ЄС і допомогу Україні. Кошти для цього пропонується залучити, зокрема, за рахунок заморожених активів Центробанку РФ.
Міністр економіки Іспанії Карлос Куерпо звернувся до колег з Європейського Союзу із закликом розглянути можливість створення тимчасового фінансового інструменту для реалізації масштабних оборонних проєктів на рівні ЄС, повідомляє Bloomberg.
«Європа має проявити солідарність і підтримати Україну та країни східного фронту», — наголосив Куерпо під час зустрічі міністрів економіки ЄС у Варшаві. — «Настав час інвестувати у спільну європейську безпеку, яка захищає наших громадян і зміцнює економіку».
На тлі зростаючого занепокоєння щодо надійності американських гарантій у рамках НАТО, а також загроз із боку Росії, європейські лідери активізували обговорення питань переозброєння та оборонної самостійності.
Уряди деяких держав-членів стикаються з фінансовими обмеженнями, тож виникла потреба у додаткових механізмах фінансування оборони. Іспанія пропонує надати не лише пільгові кредити, як це було раніше, але й прямі гранти, особливо країнам, які перебувають ближче до лінії зіткнення з Росією.
Передбачається, що фонд буде фінансуватися через внески країн ЄС, випуск спільних боргових зобов’язань і ресурси з Європейського стабілізаційного механізму. Мадрид також вважає, що частина заморожених активів російського Центробанку (які оцінюються в 200 млрд євро) може бути залучена до фінансування оборонних ініціатив — зокрема, для підтримки України.
Ця пропозиція є доволі амбітною і спірною, адже деякі країни — зокрема, Німеччина та Бельгія — ставляться з обережністю до використання основних російських активів через потенційні фінансові ризики.
Віце-президент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс після зустрічі заявив, що Брюссель готовий розглянути нові можливості для посилення оборонної підтримки. Він також позитивно оцінив акцент Іспанії на допомозі східноєвропейським країнам.
Господар зустрічі, міністр фінансів Польщі Анджей Доманський, зазначив, що переважна більшість представників погодилися з потребою нових фінансових інструментів для оборони. Він висловив задоволення, що навіть держави з півдня Європи виявили солідарність із східними сусідами.
До цього часу заморожені російські активи, здебільшого розміщені в кліринговій палаті Euroclear (Брюссель), використовувалися для покриття частини бюджету України через пакет допомоги G7 на 50 млрд доларів. Єврокомісія наразі розглядає подальші варіанти використання цих ресурсів.
Пропозиція Іспанії могла б доповнити новий оборонний кредитний механізм у розмірі 150 млрд євро, що перебуває в розробці. Його мета — посилити оборонно-промислову базу Європи у співпраці з партнерами, серед яких і Україна.
Крім того, у Брюсселі заявили про готовність дозволити державам витрачати до 1,5% ВВП на оборону поза межами фіскального нагляду, що потенційно відкриває доступ до 600 млрд євро нових військових інвестицій.
Водночас Іспанія, Італія та низка інших країн вимагають рішень, які не обтяжать їхні національні бюджети — наприклад, через прямі дотації з бюджету ЄС або гарантії для залучення приватного капіталу.
«Різні країни підтримують різні формати», — сказав Доманський. — «Нам потрібно знайти рішення, яке влаштує всіх».
Серед інших ідей — оновлення підходів Європейського інвестиційного банку для спрямування нових коштів у сектор оборони, а також використання частини 392-мільярдного фонду згуртованості ЄС на оборонні проєкти.
Також розглядається ідея створення Європейського оборонного механізму (EDM) — структури, яка б здійснювала спільні закупівлі, керувала ключовими активами й мала окреме фінансування. За оцінкою аналітичного центру Bruegel, EDM міг би працювати поза межами чинних угод ЄС і володіти стратегічними активами, які здавалися б в оренду країнам-учасницям.
Не всі країни сприймають EDM однаково: хтось — з ентузіазмом, хтось — скептично, наполягаючи на тому, що потрібно зосередитися не лише на фінансах, а й на ефективності, стандартизації та навичках, — підкреслив міністр фінансів Німеччини Йорг Кукіс.
Також лунають ідеї щодо створення постійного механізму фінансування — як під егідою ЄС (через євробонди), так і через нові структури, якими могли б керувати сторонні інституції (наприклад, ЄІБ), залучаючи партнерів на кшталт Великої Британії, Канади чи Норвегії.
Незважаючи на велику кількість пропозицій, частина країн вважає за доцільне спочатку реалізувати вже анонсовані ініціативи, перш ніж запускати нові. Переговори щодо постійного фонду тривають, адже існують юридичні та політичні перешкоди — наприклад, позиція Німеччини, яка обмежена власною конституцією, або нейтралітет Австрії та Ірландії.