Коли навесні 2022 року захисники Київської області готувалися іти в контрнаступ, російські окупанти "взяли і пішли", що стало несподіванкою. Про це в ефірі "Київ 24" сказав Семен, заступник командира 72-ї окремої механізованої бригади, відповідаючи на запитання щодо звільнення Київської області, пише УНІАН.
Він наголосив, що російські окупанти не очікували такого опору, який зустріли тут, і не готові були до значних втрат у своїх лавах.
"Зброї було дійсно мало. Але ми були якось підготовані. Тим паче, ми були на своїй землі. І це нам дуже допомагало. А вони йшли вже ж як загарбники. Вони йшли і лякалися", - сказав Семен.
Своєю чергою Олексій Фандецький, майор, заступник командира 241-ї бригади Територіальної оборони зауважив, що Збройні сили України згуртувалися з цивільним населенням, утворивши "потужну армію".
"Люди, які були професійними військовими, і люди, які вчора бачили автомат по телевізору, стали в одну шеренгу, як кажуть, і відбили противника. Тому він зазнавав колосальних втрат. Елітні війська, ВДВ їхнє, їхня морська піхота розчинялася просто біля будівель Ірпеня та Бучі", - наголосив він.
Так, додав Фандецький, стратегічна втрата повного керування військами призвела до того, що ворог змушений був тікати.
Крім того, на запитання щодо боїв, які точилися в Броварському районі, Семен розповів, що відстань до ворога була 200-300 метрів.
ad
"Ми їх нищили вже впритул, у нас не було куди маневрувати і відходити", - підкреслив він.
Боєць також розповів, що перший їхній бій розпочався близько 6-ї ранку.
"Але перед тим, ми ще їх толком не бачили, ту колону, що йшла, але дві години часу йшов просто артобстріл… Все, що могло, - було, все летіло по селу. Тобто коли пішли перші танки, вони без розбору не по позиціях почали, а почали стріляти по хатах, саме по селу", - зауважив Семен.
Так, додав він, це було не "противник до противника", а "йшло просто винищення".
"Вони йшли, як-то кажуть, по випаленій землі", - пояснив військовослужбовець.
Також на запитання, в який момент стало зрозуміло, що ворог згортається і тікає, Семен сказав:
"Десь, напевно, тиждень-два у нас було таких боїв… А потім ми вже готувалися в контрнаступ іти, ми вже з хлопцями розробляли всю цю тему: "Все вже, ми готові йти, все, завтра зранку". Ввечері вони взяли і пішли".
За словами бійця, це стало несподіванкою.
Семен також розповів, як уперше почув про втечу росіян.
"Ми вже тут готуємося, ми всі вже готові, вже "вперед до бою", все розроблено, і тут дзвінок - як завжди, наші місцеві:
- Хлопці, їх нема!
- Як нема?!…
- Ну, так, вони поїхали. Вони збираються, всі тікають.
За словами військового, "ніяка розвідка світу так не працювала, як працювали місцеві (жителі)".
Водночас Фандецький зазначив, що у них була дещо інша ситуація: вони при зачистці Ірпеня в певний момент просто усвідомили, що противник вже не стріляє.
"У нас був дуже поганий зв’язок з оточуючим світом, назвемо це так, і ми просто йшли, виконували завдання. Квартал за кварталом, квартал за кварталом. І потім… кажуть, що вони йдуть. І ми такі: "А чому не наздоганяємо? Погнали!", - розповів він.
Боєць також зауважив, що окупанти використовували штурмові війська, які беруть з собою сухий пайок та все інше забезпечення лише на три доби.
"Вони входять в бій, вклинуюються і підтягують резерви. Тут вони прийшли, вклинилися, їх розбили. Вони не змогли підтягнути резерви", - підсумував Фандецький.