У президента Трампа і президента Зеленського протягом багатьох років були складні стосунки. Тепер Трамп назвав українського лідера "диктатором", але згодом одразу ж заявив про свою особисту симпатію до Зеленського.
Про те, яка "кішка пробігла" між очільниками США та України, пише британський журналіст Марк Беннетс у статті для The Times.
У виданні нагадують, що ворожість Трампа до Зеленського та України можна простежити ще від часів його першої каденції в Білому домі. 2019 року Трампу було оголошено імпічмент через звинувачення, що він нібито блокував військову допомогу Україні в розмірі 400 мільйонів доларів, поки Київ не оголосить розслідування проти Джо Байдена та його сина Гантера. Трамп заявляв, що Байден чинив тиск на українську владу, аби захистити компанію Burisma, з якою був пов’язаний його син. Однак жодних доказів незаконних дій Байдена так і не знайшли.
Трамп навіть відправив до України свого адвоката Рудольфа Джуліані, щоб той переконав Зеленського почати розслідування. Лев Парнас, колишній бізнесмен і помічник Джуліані, заявляв, що "Трамп ненавидить Україну".
"Він (Трамп — Ред.) і його оточення вважають, що вона (Україна — Ред.) була причиною всіх проблем Трампа", — говорив Politico Парнас минулого року.
Крім того, Трамп хотів, щоб українська влада почала розслідування і підтвердила конспірологічну теорію про те, що саме Україна, а не Росія, стояла за кібератакою на Демократичний національний комітет 2016 року. Американська розвідка спростувала цю версію, поклавши провину на Кремль.
Для Зеленського вимога розслідування проти Байденів на початку свого президентства була дилемою, пишуть у статті.
Київ значною мірою покладався на допомогу Вашингтона для фінансування своєї боротьби проти проросійських бойовиків на сході України. Затримка або кінець військової допомоги США могла бути катастрофічною.
Втручання в американську політику могло зіпсувати відносини з демократами, які мали сильні позиції у Конгресі.
Зеленський та його радники вирішили не ризикувати відносинами з Демократичною партією. Зеленський планував оголосити про розслідування на CNN, однак плани змінилися після того, як у США вибухнув скандал через заморожування допомоги. Заморожування допомоги швидко скасували, гроші виплатили і Зеленський скасував інтерв'ю.
Трамп наполягав, що ніколи не намагався чинити тиск на Україну і жодного quid pro quo (лат. "послуга за послугу") не було. Проте багато американських чиновників стверджували, що їм говорили про чіткий зв'язок: допомогу Україні буде розблоковано лише в обмін на розслідування проти Байденів.
Гордон Сондленд, на той час посол США в ЄС, чітко заявив, що тиск на Україну йшов від самого Трампа. Він також підтвердив, що запрошення Зеленського до Білого дому залежало від того, чи він оголосить розслідування.
Через два тижні, під час спільної пресконференції з Трампом на Генеральній Асамблеї ООН, Зеленського безпосередньо запитали, чи чинився на нього тиск. Його відповідь навряд чи задовольнила Трампа: "Ми провели, я думаю, хорошу телефонну розмову… Усе було нормально. Ми обговорювали багато речей. Думаю, ви самі бачили, що на мене ніхто не тиснув".
Трамп негайно додав своє тлумачення: "Іншими словами, жодного тиску".
Під час слухань щодо імпічменту спецпредставник США з України Курт Волкер розповів, що Трамп називав Україну корумпованою країною, сповненою жахливих людей.
Хоча Трамп у результаті був виправданий Сенатом 2020 року, сам факт імпічменту — він став третім президентом в історії США, який зазнав цієї процедури — викликав у нього глибоку образу. Це сталося лише за дев'ять місяців до його невдалої спроби переобратися, і, ймовірно, зіпсувало його шанси серед виборців, що вагаються.
Неприязнь Трампа до Зеленського та України різко контрастує з його захопленням Путіним, колишнім агентом КДБ, який знищив усю політичну опозицію в Росії.
Попри те, що після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну 2022 року Захід об'єднався у підтримці Києва, Трамп продовжував публічно висміювати Зеленського.
На передвиборчих мітингах він називав його найбільшим шоуменом на Землі, натякаючи, що той надто майстерно прагне американської військової допомоги. Як і 2019 року, Трамп знову намагається зробити Зеленського розмінною монетою у своїх політичних іграх, пише британський аналітик.